Діяльність журналістів на сході України обмежується як незаконними збройними угрупованнями, так і державними установами, які перешкоджають працівникам ЗМІ вести професійну діяльність і піддають їхні матеріали цензурі. Про це правозахисники Української Гельсінської спілки з прав людини заявили на прес-конференції на тему: «Свобода слова в зоні АТО: як розслідуються справи щодо загибелі, тиску та переслідування журналістів?», повідомляє УНІАН.
Як повідомив керівник аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини Олег Мартиненко, в Україні в 2014 році загинуло п’ять журналістів і два працівника ЗМІ, серед яких лише один співробітник українських ЗМІ. Також він повідомив, що за 9 місяців 2015 року загинув один представник українських медіа.
За його словами, згідно зі статистикою ЮНЕСКО, на сьогодні ефективно розслідується лише кожна десята справа стосовно прямих нападів на журналістів у зоні конфліктів у зв’язку з їх професійною діяльністю.
Мартиненко зазначив, що за 1,5 роки, протягом яких триває війна на Донбасі, у зоні АТО жодна справа про напад та взяття в полон журналістів об’єктивно не розслідувана. Крім того, за словами Мартиненка, в Україні протягом червня-серпня 2015 року 42 представники ЗМІ, з яких 23 – журналісти, потерпіли внаслідок злочинів.
У свою чергу, керівник відділу моніторингових досліджень Української Гельсінської спілки з прав людини Олексій Біда зазначив, що складність при зборі фактів нападів чи тиску на журналістів виникає, в тому числі, через недовіру з боку потерпілих. За його словами, іноді складно пояснити, що правозахисники керуються верховенством права і зобов’язані фіксувати порушення з обох сторін, незважаючи на власні особисті симпатії.
Експерти наголосили на важливості не просто реєстрації фактів вбивств та загибелі журналістів, а й інформування громадськості про вжиті заходи реагування, хід та результати розслідувань. Правозахисники зазначили, що на сьогодні суспільство майже не поінформоване стосовно процесів розслідувань навіть найрезонансніших злочинів цієї категорії.
Зокрема, зазначив Мартиненко, йдеться про справу щодо загибелі влітку 2014 року на Луганщині співробітників ВДТРК Росії Ігоря Корнелюка та Антона Волошина, у вбивстві яких звинувачують українську льотчицю, народного депутата Надію Савченко.
«Чи проводилося вітчизняними правоохоронними органами розслідування загибелі цих журналістів? Якщо проводилось, то на якому етапі воно зараз? На жаль, навіть враховуючи необхідність дотримання таємниці вітчизняного слідства, громадськість не має достатньої інформації стосовно основних висновків по цій резонансній справі», – сказав Мартиненко.
Біда зазначив, що Українська Гельсінська спілка почала співробітництво з Міністерством юстиції зі збору інформації про порушення прав людини. «На жаль, це співробітництво відбувається в односторонньому порядку. Вони просять нас надати інформацію, а з їх боку ми не отримуємо підтримки», – сказав Біда. За його словами, базу даних фактів щодо порушень прав людини нещодавно розпочали розробляти і в Генеральній прокуратурі та Службі безпеки України. «У нас ця база вже на стадії фінальної кастомізації», – додав Біда.
Нагадаємо, з 2 до 23 листопада за ініціативи Міжнародної федерації журналістів у світі проходить кампанія «Стоп безкарності» проти безкарності за злочини, скоєні проти журналістів.