Через зростання загрози від російських FPV-дронів у Харкові журналісти змушені кардинально змінювати правила роботи: використовувати детектори дронів, бронезахист, нові алгоритми безпеки та відмовлятися від зупинок на АЗС. 

Про це в коментарі журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян розповіла харківська журналістка Анна Черненко.

За її словами, якщо ще в травні дрони на оптоволокні й так звані ждуни переважно фіксували на півночі Харківської окружної дороги, то нині небезпека поширилася на такі цивільні райони, як Північна Салтівка, селище Жуковського, П’ятихатки, Олексіївка. Безпілотники (як радіокеровані, так і на оптоволокні) можуть долітати до центральної частини міста та Немишлянського району.

“Я сформулювала для себе головне правило: потрібно вимкнути підсвідому ілюзію того, що твоє місто безпечне. Потрібно тверезо оцінювати ситуацію, ким би ти не був – журналістом, рятувальником чи військовим. Коли повертаєшся додому, здається, що ти в безпеці й усе гаразд. Але це оманливе відчуття”, – зазначає Анна Черненко.

Детектори дронів стали необхідністю

За словами Черненко, якщо раніше детектори дронів були потрібні переважно під час відряджень до прифронтових районів Харківщини (на Куп’янщину чи Золочівщину), то зараз вони стали необхідними навіть для звичайних поїздок містом.

Водночас журналістка зауважує, що далеко не всі регіональні редакції можуть придбати таке обладнання через нестачу фінансування. Наразі детектори в тимчасове безоплатне користування журналістам надають Центр журналістської солідарності та Інститут масової інформації.

Втім, журналістка наголошує, що такі пристрої не гарантують повної безпеки. Вони працюють лише на окремих частотах і не ловлять весь спектр сигналів, не виявляють дрони на оптоволокні, потребують регулярного оновлення програмного забезпечення і можуть не спрацьовувати залежно від типу сигналу. 

Саме тому частина журналістів використовує одразу кілька типів детекторів та координує свої дії з військовими, колегами й місцевими жителями.

Психологічна готовність та спецтренінги

Анна Черненко звертає увагу на важливість психологічної підготовки та відпрацювання алгоритму дій під час атаки. За її словами, перша реакція організму на дзижчання безпілотника над головою може коливатися від заціпеніння до хаотичних спроб знайти укриття.

Щоб правильно аналізувати загрозу та ухвалювати безпечні рішення в критичний момент, вона радить проходити спеціалізовані тренінги з дронової безпеки.

Зміни в екіпіруванні та повна відмова від роботи на АЗС

З початку липня у зв’язку зі зростанням інтенсивності атак FPV-дронів по Харкову медійники суттєво змінили підхід до засобів індивідуального захисту та медицини.

Під час виїздів до міста журналісти використовують бронежилети та шоломи, віддаючи перевагу легшим і тоншим моделям з додатковим захистом шиї. Під час поїздок за межі міста рекомендують не знімати засобів захисту навіть в автомобілі, адже FPV-дрони можуть атакувати транспорт.

Також обов’язковими стали тактична аптечка з турнікетами, а для автомобілів – вогнегасник.

За словами Черненко, харківські медійники більше не використовують автозаправні станції як місце для відпочинку чи оброблення матеріалів. Причина – регулярні російські удари по таких об’єктах. Вона додала, що АЗС перетворилися на пріоритетні цілі для ворога – у Харкові та області уражено вже близько 150 таких об’єктів.

Журналістам рекомендують перебувати на АЗС лише стільки часу, скільки потрібно для заправлення автомобіля, і не зупинятися там під час повітряної тривоги.

Повторні удари та “ждуни”

Журналістка розповіла, що після російських атак знімальні групи також змінили тактику роботи на місцях обстрілів. Перед початком роботи вони довше очікують, оскільки російські війська часто застосовують тактику повторних ударів або залишають безпілотники в режимі очікування (“ждуни”), які атакують рятувальників, журналістів і цивільний транспорт.

За словами Черненко, у деяких районах Харкова, зокрема в П’ятихатках, через цілеспрямовані атаки по цивільному транспорту виникають проблеми з транспортним сполученням: туди відмовляються їхати таксі та окремі цивільні служби, що нагадує ситуацію з ізоляцією окремих мікрорайонів у 2022 році.

На її думку, російські військові нині відпрацьовують тактику масового застосування FPV-дронів у великому місті, що ускладнює роботу екстрених служб, комунальних служб і журналістів.