ЗМІ все менше розглядається як самостійний і специфічний бізнес і все більше – як інструмент політичного впливу, дотаційний засіб відстоювання інтересів власників. Чи можуть ЗМІ бути незалежними? За яких умов, і що дарує цю «незалежність»? Як регіональні редактори і журналісти бачать свою незалежність, а також чи прагнуть і чи відстоюють її?
Про це 18 листопада у Дніпропетровську говорили на дискусії "Міф про незалежність: що робить ЗМІ вільними", а пізніше у більш неформальній атмосфері — на медіавечірці для журналістів і громадських активістів "Включайся, Дніпропетровську!", організованій Інститутом масової інформації.


Як зазначила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк, Дніпропетровськ став лідером з кількості прихованої реклами перед виборами — 2015, згідно даних моніторингів ІМІ. "Місцева журналістика дуже цінна, це як екосистема. Якщо маленька рибка вимре, то і велика риба теж подохне, бо їм не буде звідки брати історії", — каже Романюк.
"Ми розуміємо, що журналістам місцевих видань ставлять дуже високі вимоги, що вони мають ставити на сайт за день 10 і більше новин. То про яку якість ми можемо говорити? Це лише поверховий серфінг. І до цього привчається аудиторія, не шукає якісну інформацію", — окреслила проблеми директорка ІМІ.

Про досвід польських медіа розказав журналіст "Gazeta Wyborcza" Пьотр Андрусєчко: "Більшість польських ЗМІ вміє захистити свою незалежність. З самого початку була повна фінансова прозорість".
Андрусєчко порушив також питання джинси, заявивши, що у Польщі існує така структура як журналістський суд, і практично ніхто з представників професії не стає на шлях заказушних матеріалів, оскільки це загрожує обструкцією з боку колег.

Згідно опитувань на медіавечірці, найбільше журналісти і активісти довіряють Громадському телебаченню Дніпропетровська, оскільки, на їх думку, там найоб’єктивніші новини, сучасний погляд та новини подаються без стереотипів.
Серед основних причин недовіри називають вплив власника на контент, цензуру та велику кількість джинси.
Активісти вважають, що неправильно розставлені пріоритети власниками ЗМІ щодо новин, низький рівень заробітної плати та заангажованість журналістів заважають писати більше та якісні про місцеві новини. Основними проблемами дніпропетровських ЗМІ називають містячковість, кругова порука власників медій з політиками та не бажання вчитися журналістам нового і професійно зростати.

Дніпропетровські журналісти скаржаться, що чиновники до них ставляться, як до рупора та намагаються подати викривлену інформацію: "Чиновники не розуміють, що ЗМІ — це не рупор, а дзеркало".
Журналісти відкрито говорять, що у виборчий період містяни дивилися на події виключно очима Коломойського, Фірташа, Ахметова та інших власників ЗМІ. Міську регіональну журналістику вони називають підлою та бридкою через залежність ЗМІ від політиків та олігархів. Також зазначають, що журналісти розучилися ставити гострі питання чиновникам, вони пишуть те, що їм говорять і не намагаються розібратися в темі.




Медіавечірка відбулась в рамках проекту "Будуємо мости заради реформ і довіри", який реалізовує Інститут масової інформації за підтримки Уряду Великої Британії.
Дискусія відбулась у співпраці з проектом "Київський діалог".