Близько 40% звернень до мовного омбудсмена стосуються мови інтернет-представництв

Близько 40% усіх звернень громадян до уповноваженого із захисту державної мови стосуються мови інтернет-представництв. Про це повідомляється на сайті мовного омбудсмена.

Зазначається, що після попередження з боку омбудсмена більшість інтернет-представництв оперативно усувають порушення щодо мови: створюють українськомовну версію, забезпечують завантаження українськомовної версії, усувають подання інформації недержавною мовою на українськомовній версії тощо.

Однак, зазначає пресслужба уповноваженого, ефективність реагування на повідомлення про порушення щодо мови інтернет-представництв ускладнюється тим, що: 

• переважно на інтернет-представництвах (сайтах, сторінках та каналах в соціальних медіа тощо) не вказуються відомості про суб’єкт господарювання, який вони представляють (найменування юридичної особи чи фізичної особи – підприємця, реєстраційні дані з державних реєстрів (ЄДРПОУ / ІН), контактні дані суб’єкта тощо);
• близько 90% звернень про порушення щодо мови інтернет-представництв не містять відомостей про відповідний суб’єкт господарювання;
• встановлення відомостей про суб’єкт господарювання в межах повноважень уповноваженого із захисту державної мови, який діє виключно на підставі та в спосіб, визначений законодавством, часто передбачає офіційне листування, зокрема з іншими державними органами, та потребує значних витрат часу.

Водночас в омбудсмена зауважують, що заявники зазвичай є споживачами товарів та послуг, що виробляються суб’єктами господарювання, які використовують у своїй діяльності інтернет-представництва.

Секретаріат уповноваженого просить громадян подавати у своїх зверненнях інформацію про відповідний суб’єкт господарювання (найменування юридичної особи чи фізичної особи – підприємця, реєстраційні дані з державних реєстрів (ЄДРПОУ / ІН), контактні дані тощо).

“Для цього закликаємо громадян скористатися правом на отримання інформації про продавця (виконавця), як це визначено законодавством про захист прав споживачів. Необхідні відомості, як правило, містяться в рахунках-фактурах, накладних, фіскальних чеках, інших платіжних документах. Також ці відомості мають надавати споживачам представники відповідних суб’єктів господарювання безпосередньо в комунікації при замовленні продукції”, – йдеться в повідомленні.

Як повідомляв ІМІ, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь оштрафував міського голову Харкова Ігоря Терехова на 3400 гривень за використання недержавної мови під час звернень до громадян.