Більшість мешканців південно-східних областей вважають, що Донбас має залишатися в складі України. Такі результати опитування “Протидія російській пропаганді в регіоні конфлікту”, яке провів з 26 по 28 лютого 2015 року Київський міжнародний інститут соціології в п’яти областях на замовлення ГО “Телекритика”.
Третина (33%) висловлюється за те, щоб території “ДНР” та “ЛНР” повернулися під український контроль на тих же правах, що й раніше. Ще третина (31%) вважає доцільним надати Донбасу розширені повноваження у складі України як унітарної країни, а 10% бажають, щоб цей регіон став автономною республікою у складі федеративної України. Прихильників незалежності регіону 11%, а ще 7% хотіли б бачити його в складі Росії.
Як зазначено в аналітичному звіті по опитуванню, навіть на непідконтрольних Україні територіях половина респондентів вважає оптимальним для Донбасу один з трьох сценаріїв, за яким він залишається у складі країни (бажано за умови децентралізації або федералізації). Втім, кожен четвертий обрав би незалежність свого регіону, а 16% приєднались би до Росії. Для порівняння, в українській частині вибірки за повернення Донбасу на тих же умовах або децентралізацію виступає 76%, за федералізацію – 8%. Лише 9% хотіли б від’єднання або переходу регіону до складу Росії.
“Таким чином, ідеї сепаратизму на територіях, підконтрольних Україні, не мають успіху серед тих, на кого вони спрямовані. Більшість підтримує одне з двох рішень, які не передбачають перегляду державного устрою. Ідеї федералізації та конституційної реформи, які просуває на дипломатичному рівні РФ, не прижились в суспільстві. В непідконтрольних регіонах ситуація гірша, проте навіть там кожен другий не проти повернутися до України за умови певного перегляду суспільного договору і отримання додаткових повноважень для свого регіону. Сподівання на входження до складу Росії в регіоні не дуже великі, але досить сильним є прагнення до від’єднання”, – йдеться у звіті.
Опитування проводилося в п’яти областях: Харківській, Одеській, Херсонській, Донецькій та Луганській (включно з районами, що на момент опитування не контролювалися українською владою). Усього було проведено 561 інтерв’ю в 124 населених пунктах методом CATI (дзвінки на стаціонарні телефонні номери).
Вибірка стратифікована за областю та типом населеного пункту (обласний центр, міста з населенням понад 100 тисяч, міста з населенням 20-99 тисяч, міста з населенням менш ніж 20 тисяч). Окрім того, Донецька і Луганська області були розділені на територію, підконтрольну Україні, та райони, що контролюються “ДНР”-“ЛНР”. Усередині кожної страти випадковим чином були відібрані з бази телефонні номери. На останньому етапі застосовувався квотний відбір респондентів за статтю та віком. Для того, щоб врахувати вплив міграції з зони проведення АТО на актуальну чисельність населення в кожній області, отримані дані були зважені на основі загальнодоступної інформації UN Refugee Agency про відсоток внутрішніх переселенців в інших областях та результатів попередніх досліджень КМІС, спрямованих на те, щоб з’ясувати обсяг та напрямок міграції з “ДНР”-“ЛНР” та прифронтових територій Донецької та Луганської областей. Відтак пропорція респондентів з “ДНР”-“ЛНР” для розрахунку показників знижена з 37% до 27%.