Апеляційний суд залишив 15 років тюрми хмельничанці, яку визнано винною в держзраді

Хмельницький апеляційний суд залишив без змін вирок суду першої інстанції, який засудив до 15 років позбавлення волі хмельничанку й визнав винною в державній зраді та у виправдовуванні збройної агресії РФ проти України. 

Таке рішення апеляційний суд ухвалив 17 квітня 2024 року. 

На апеляційний вирок може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців із дня її проголошення. 

У жовтні минулого року Хмельницький міськрайонний суд визнав хмельничанку винною в державній зраді, вчиненні дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, зазіханні на територіальну цілісність і недоторканність України та виправдовуванні збройної агресії РФ проти України (ч. 3 с. 109, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 436-2 КК України). Суд призначив їй 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Жінка є громадянкою України та уродженкою міста Курганінськ Краснодарського краю РФ. 

За даними слідства, з початку повномасштабної війни вона через одну із соціальних мереж налагодила контакт із представником ФСБ РФ. Йому вона передавала інформацію щодо підприємств міста Хмельницького та Хмельницької області, які працюють на оборонний комплекс України, інформацію щодо розташування аеродромів, щодо діяльності територіальної оборони Хмельницького та місця її розташування, а також інформацію щодо об'єктів залізничної інфраструктури Хмельницькій області із зазначенням їхніх географічних координат. За це вона отримувала кошти.

Так, у квітні 2023 року за надісланими нею даними росіяни завдали ракетного удару по території Полонської територіальної громади. Унаслідок чого було пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури.

Окрім того, вона в соцмережах виправдовувала і вихваляла дії окупантів, закликала підтримувати армію РФ та незаконні збройні формування.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченої просив скасувати вирок суду першої інстанції, аргументуючи тим, що “в суді першої інстанції не були почуті доводи сторони захисту та не усім надано правову оцінку”. До прикладу, що в матеріалах провадження відсутні підтвердження того, що особа, з якою спілкувалась обвинувачена, є працівником ФСБ на території тимчасово окупованого Криму.

Натомість апеляційний суд дійшов висновку, що “у цьому провадженні надані відповіді на всі вагомі аргументи поданої апеляційної скарги”, та зазначив, що покарання в цьому провадженні “є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів”.

Суд апеляційної інстанції, з огляду на тяжкість скоєних злочинів, залишив без задоволення апеляційну скаргу засудженої.