44% дописів українців у соцмережах щодо Black Lives Matter були расистськими

Фото – ukrcontent.com

56% дописів українців у соціальних мережах щодо руху Black Lives Matter та протестів у США через смерть афроамериканця Джорджа Флойда були толерантними щодо чорношкірих, решта – 44% – расистськими. 

Такими є результати дослідження Центру контент-аналізу, повідомляє Zmina. 

Автори дослідження вивчили 449 змістовних дописів користувачів соцмереж, розміщених з персональних акаунтів та зі взаємодією (лайк, шер або коментар) у період із 26 травня до 24 червня 2020 року включно: з наступного дня після вбивства Джорджа Флойда в Міннеаполісі та впродовж місяця активних демонстрацій на підтримку чорношкірих. 

Так, згідно з дослідженням, дещо менше ніж половина постів, які з’явилися в українських соцмережах у межах цієї дискусії, містили в тій або іншій формі расистські висловлювання. Водночас засуджувала дії протестувальників – повністю або частково – ще більша частина дописувачів.

“Користувачі, що критикують демонстрації на підтримку BLM, в основному засуджують мародерство під виглядом боротьби за рівноправ’я. Далеко не всі користувачі виділяють для себе різних учасників протестів і розуміють, що більшість учасників – мирна. Менше чверті дописів наголошують, що вчиняють мародерство далеко не всі учасники протестів. У таких постах критикуються конкретні випадки насильства, але в цілому підтримується рух Black Lives Matter”, - йдеться у дослідженні.  

Дописи на підтримку протестів натомість захищають права чорношкірих, а також права афроамериканців на вплив у державі, у них проголошують, що “ми однієї раси – людської раси”. Також у таких публікаціях засуджують поліцейське беззаконня та расову дискримінацію.

У дослідженні зазначають, що частка толерантних і расистських постів змінювалася залежно від інформаційних приводів, які надходили зі США, та їхніх інтерпретацій, які подавали медіа та блогери:

“Одразу після смерті Джорджа Флойда абсолютна більшість постів були толерантними та закликали до прийняття людей з будь-яким кольором шкіри. Проте з радикалізацією протестів у США частка расизму в стрічці зростала. Ймовірно, такі події давали привід висловитись і користувачам з расистським світоглядом. Узагалі, активізація кожного типу світогляду була чітко пов’язана з інфоприводами”.

З огляду на це в дослідженні припускають, що автори дописів здебільшого не є ідейними расистами, а вдаються до так званого побутового расизму, який легко активується ззовні внаслідок низької культури медіаспоживання.

У дослідженні зазначають, що жінки в Україні є помітно толерантнішими порівняно з чоловіками. 

Також дослідники звертають увагу, що помітний вплив на расизм мають російські інформаційні впливи: “Люди, які їм піддаються, частіше виявляються расистами. Це справедливо для тих українців, які досі користуються вконтакті (але не для однокласників: там в основному просто поширювали новини на цю тему, без коментарів), а також для людей, які демонструють у стрічці свої проросійські погляди. Такі дописувачі були схильні поширювати жарти про чорношкірих і критикувати демонстрантів”. 

Утім, від регіону України толерантність не залежить: “Навіть ті частини держави, які традиційно голосують за проросійських політиків, демонструють такий самий рівень толерантності, що й інші”. 

Що стосується демонстрацій на підтримку чорношкірих, йдеться у дослідженні, то найбільше їх критикували в західних областях, зокрема у Львівській. Користувачі засуджували вбивства простих людей, мародерство та прогнозували наближення громадянської війни. А найбільше схвалення таких демонстрацій автори дослідження побачили на Півдні України, здебільшого в Одеській області. Тут активно засуджували дії американської влади й наголошували, що “ми всі однієї раси – немає білих або чорних”.