ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

З бажанням та без есемемників. Як топові ЗМІ Кіровоградщини працюють у соцмережах

Минув той час, коли для якісного охоплення аудиторії онлайн-медіа вистачало регулярно виставляти публікації на сайті й не забувати час від часу розбавляти тексти хорошими фотографіями. Людство загалом і українці зокрема дедалі глибше занурюються в мережу, тож наявність у ЗМІ своїх майданчиків у популярних соцмережах є не простою забаганкою, а реальною необхідністю.

Ми дослідили соцмережеві канали комунікації п’ятірки топових видань області (“Гречка”, “Точка доступу”, “CBN”, ”Без купюр”, “Перша електронна газета”) і можемо констатувати – з цим напрямом онлайн-ЗМІ працюють якісно. Хоча питання до контенту та частоти наповнення все ж лишаються. 

“Перша електронна газета”

Почнемо з новачка нашого топ-5 – “Перша електронна газета”. За останній рік видання повернуло собі втрачені свого часу позиції. Під час пандемії штат сайту суттєво скоротився, матеріалів поменшало, а з ними пішла й аудиторія. Однак “Перша електронна газета” провела ребрендинг, стабілізувала кількісне наповнення сайту та пішла в колаборацію з кількома кропивницькими ЗМІ, з якими наразі працює над спільними проєктами. Це, своєю чергою, дало відчутний приріст числа читачів.

Що ж до соцмереж, то з ними в “Першої електронної газети” стосунки налагодилися не одразу. Редакторка видання Світлана Листюк зауважує, довго не звертали уваги на ці канали комунікації.

“Ми не одразу взялися за просування сайту через соцмережі й тепер вважаємо це великою помилкою. Спочатку ми співпрацювали з Укрнет і замість того, щоб заробляти гроші, витрачали їх на оплату послуг. Водночас віддача у вигляді читачів була мінімальною, а аудиторія нестабільною”, – розповіла вона.

За словами редакторки, із соцмережами вчилися працювати довго, адже сторінку сайту у Facebook створили до того, як з’явилися відповідні тренінги, а експерти почали ділитися досвідом і знаннями.

“Порівнявши Facebook, Instagram і Telegram, типи контенту, який там краще просувати, дослідивши, як краще взаємодіяти з аудиторією, ми вирішили, що працюватимемо лише з Facebook. Принаймні зараз”, – поділилася досвідом Світлана Листюк.

Перша електронна

Наразі сторінка “Першої електронної газети” у фб має 12 тисяч підписників та 9,6 тисячі вподобань. Матеріали перепубліковуються оперативно та часто мають інформативні підводки. Окрім власних матеріалів видання тут можна зустріти передруки повідомлень з офіційного тг-каналу Кіровоградської ОВА щодо проведення в області вибухових робіт чи інших резонансних подій.

Світлана Листюк розповідає, що редакція експериментувала з формами та форматами й не завжди ці експерименти були вдалими.

“Раніше до кожного відбою повітряної тривоги ставили тематичну картинку з гумористичним підтекстом, і ці пости набирали сотні поширень, але згодом від цього довелося відмовитися. У нас немає можливості готували такий власний контент, а власники деяких ілюстрацій почали вимагати ставити на них активні посилання чи скаржитися на нашу сторінку через використання їхнього контенту. Хоча ми й консультувалися з фахівцями з цього питання і точно знаємо, що в наших діях не було ніякого порушення”, – говорить редакторка.

Що ж до платної реклами, то, за її словами, почали випробовувати цю можливість поширення матеріалів лише цьогоріч. Результати неоднозначні, оскільки охоплення залежить не тільки від кількості витрачених на рекламу грошей, а й від зацікавленості людей у темі. А оскільки есемемника в штаті нема, то розбиратися з усіма цими питаннями доводиться редактору. 

“Без купюр” 

На відміну від попереднього видання, “Без купюр” дружить не з однією соціальною мережею. В штаті є есемемник, тож можливостей адаптувати свої матеріали для більшої кількості майданчиків більше. 

Отож, маємо такі показники:

Facebook – 9 тисяч читачів, 6,3 тисячі вподобань;

Без купюр

Telegram - 1636 підписників

Телеграм

Instagram – 4305 підписників 

Інстаграм

YouTube – 627 користувачів.

Ютуб

Редакторка “Без купюр” Наталія Кривошей каже – попри те що соцмережами займається окрема людина, штат та бюджет видання все ж обмежений, тому на есемемника покладено обов’язок ще й наповнення стрічки новин основного сайту. Тому на оригінальне просування в різних соцмережах іноді просто не вистачає часу. 

Втім, контент під різні соцмережі намагаються адаптувати.

“У Facebook ставимо практично все із сайту, бо це одне з джерел трафіку. В Instagram намагаємося просувати легший контент, більше фото і відео, а також стисло викладаємо інформацію, щоб не було потреби переходити на сайт. У Telegram також новини подаються практично повністю, але в зручному стислому форматі. Тобто Instagram і Telegram ми не розглядаємо як джерела додаткового трафіку для сайту, а як окремі майданчики, що слугують більше для позиціювання видання”, – пояснює роботу із соцмережами редакторка.

З частотою наповнення в майданчиків “Без купюр” також усе добре: основні соцмережі оновлюються щодня. Просідає поки тільки YouTube, де нові відео з’являються ситуативно. Однак, запевнила редакторка, в планах є збільшення кількості відеоконтенту, тож невдовзі журналістам буде чим потішити аудиторію. 

“Точка доступу”

Не відстає від колег-конкурентів і видання “Точка доступу”, яке активно працює в ключових для нашого регіону соцмережах Facebook, Instagram і Telegram. Бачення розвитку сторінок видання в редакторки Ольги Зими є, а от робочих рук, зізнається журналістка, не вистачає. 

“У нас немає есемемника, на жаль, тому інколи наші соцмережі трохи просідають. Займаємося ними самі – три журналістки й редакторка. На рекламу свої матеріали ставимо, коли маємо для цього гроші в бюджеті. 

Однак намагаємося переробляти свої публікації під специфіку кожної мережі. Наприклад, для великих матеріалів зараз додатково готуємо кепшени. Останнє таке відео вже зібрало понад 700 тисяч переглядів. Для Telegram подаємо коротку інформацію, як того хочуть споживачі цієї платформи. Для інстаграму певний час робили пости-карусельки, але наразі відмовилися – часу займають багато, охоплення мале”, – підсумовує редакторка.

Частіше оновлюють дописи у Facebook і Telegram. Нові пости з’являються регулярно, плюс-мінус раз на годину-дві. А от про Instagram, зізнається Ольга Зима, зараз згадують, лише коли є відеоконтент. 

Хай там як, а відвідуваність на сторінках “Точки доступу” вельми пристойна, як для кропивницьких видань.

Facebook – 19 тисяч підписників, 15 тисяч уподобань.

Фейсбук Точка доступу

Telegram – 1870 підписників.

Телеграм Точки доступу

Instagram – 3070 підписників.

Інстаграм Точки доступу

СBN

Видання “Центральноукраїнcьке бюро новини”, або ж СBN, унікальне для медіаринку Кіровоградщини, адже поєднує друкований контент і відеосюжети від телеканалу “Вітер”. Останній нещодавно зосередився суто на роботі в інтернеті, тож його матеріали тепер можна побачити як на ютуб-каналі інформаційної агенції, так і безпосередньо на сайті видання. 

З огляду на цю особливість цілком логічно, що серед п’ятірки топових видань регіону саме в CBN найбільше підписників у YouTube. Наразі на сторінці 8,5 тисяч користувачів.

СБН

Ми розпитали редакторку Мирославу Липу про роботу видання із соціальними мережами і от, що почули. 

“Ми не маємо есемемників, матеріал у соцмережах розповсюджує той журналіст, який його створював. Йдеться і про відео, і про текст. Зазвичай це Facebook. Telegram я опікуюся. За півтора року моєї роботи тут просування матеріалів не оплачували, окрім матеріалів, які мали на це фінансування коштом грантів.

Звісно ж, ми адаптуємо матеріали для соціальних мереж. Для Facebook частково, для YouTube повністю. Telegram у нас наповнюється не лише новинним, а й розважальним контентом, тому теж вибірково. Намагаємося тримати баланс форми та змісту”, – прокоментувала ситуацію журналістка.

Telegram у СBN, дійсно, відрізняється від каналів інших редакцій. Новини тут перемежовуються фоторепортажами, а втрати російської армії в цій війні завжди ілюструють фотографії домашніх улюбленців членів редакції та підписників.

Котики СБН

Аудиторія, до речі, чималенька – 5655 підписників. 

Facebook-сторінка видання теж добряче прокачана – 37 тисяч підписників та 7100 уподобань.

СБН фейсбук

А от Instagram дещо слабший – 1643 підписники.

СБН інстаграм

“Гречка”

Ну і насамкінець “Гречка” – видання зі стабільною читацькою аудиторією, яке чи не найдовше серед колег працює у Facebook. Як результат, найбільша серед п’ятірки аудиторія – 43 тисячі підписників та 33 тисячі вподобань. 

Фейсбук Гречки

Facebook у видання наповнюється щодня та за графіком, орієнтовно з 9:00 до 22:00. 

“У Fb закидаємо переважно лінки на головні (ексклюзиві чи за інформацією важливі) новини із сайту. В Telegram перепаковуємо тексти основних актуальних новин. А от у постах Instagram зазвичай перепаковки про наші тематичні проєкти. Плюс у сторіз цікаві подієві новини з посиланнями, але без новин поліції, СБУ і тому подібне. Все з фокусом на позитив, – розповідає редакторка Анастасія Дзюбак. – Часом запускаємо рекламу конкретних матеріалів в Instagram та Facebook. Це допомагає розширити аудиторію в тематиках, які нам видаються перспективними для подальшої роботи”. 

Як стверджує редакторка, Facebook-сторінку “Гречки” ведуть самі журналісти, які наповнюють стрічку новин. А от за Instagram і Telegram відповідає окрема есемемниця,  Валерія Жовтун, яка раніше працювала в редакції журналісткою. З огляду на витрачені час та зусилля на адаптацію новин видання під особливості соцмереж показники зацікавленості аудиторії, як на медійні сторінки регіону, цілком задовільні. Telegram – 2886 підписників.

Instagram – 3498 читачів.

Окремо варто згадати й про YouTube-канал видання. Відео там з’являються не так часто, з періодичністю раз на тиждень-два. Однак це завжди ексклюзиви й авторські роботи, тож аудиторія в каналу є. Загалом – 2,37 тисячі підписників. 

Підсумовуючи, скажемо: топові видання Кіровоградщини доволі активно користуються можливостями соціальних мереж для просування власного контенту. Втім, на шляху розвитку та якіснішого підходу до адаптування матеріалів під особливості тих чи інших соцмереж стоїть традиційний брак кадрів. Однак видання готові вчитись і переймати досвід всеукраїнських видань з кількасоттисячними аудиторіями. А це вже непоганий початок.  

Павло Лісниченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області

Liked the article?
Help us be even more cool!