Про кого і про що пишуть буковинські районні газети (огляд за березень)

З кожним роком районним газетам стає дедалі важче утриматися на плаву. Повномасштабна війна остаточно посилила кризу в редакціях невеличких видань. Доводиться докладати чималих зусиль, щоб хоч на меншій кількості сторінок щотижня виходити друком. Зростання вартості паперу, друку, оплата праці медійників та врешті-решт – газета в поштовій скриньці, коштують немало.

Про що йдеться в районних тижневиках та як розподіляється така цінна й дорога площа, щоб бути цікавими читачам? Розглянемо на прикладі буковинських видань: “Вижницькі обрії”, “Карпати”, “Вільне життя”, “Дністрові зорі”, “Голос краю”, “Рідне слово”, “Рідний край” та об’єднаних двох виданнях “Слово правди. Новий день”.

Майже кожна перша шпальта районних газет присвячена військовослужбовцям. Журналісти розповідають про Героїв, які поклали життя за Україну. Часто на сторінці кілька портретів мужніх буковинців, подвиги яких пам’ятатимуть і цінуватимуть не одне покоління.

^{Фото сторінки газети “Вільне життя”}

^{Фото сторінки газети “Вижницькі обрії”}

^{Фото сторінки газети “Голос краю”}

^{Фото сторінки газети “Дністрові зорі”}

Йдеться також про лікарів, волонтерів, про краян, які на початку повномасштабної війни повернулися з-за кордону та боронять рідну землю від ворогів.

У матеріалі “Повернувся з-за кордону, щоб захищати Україну і свою сім’ю” йдеться про життя Олександра Савенка та його родину. Чоловік повернувся з Чехії та став на захист України та своєї родини. Під Бахмутом Олександр отримав важке поранення, зараз готується до наступного етапу лікування. Автор матеріалу дуже щиро розповідає історію життя, боротьби та майбутнього країни та завершує його щемкими словами: “Україна понад усе. Це не високі надумані слова, це реалії сьогоднішнього життя українців, це їхня життєва позиція. Посудіть самі. Олександр міг і далі працювати в Чехії, забрати до себе сім’ю, але вчинив по-іншому. Якщо б не такі, як він, як його побратими, ворог пішов би ще далі. Воїни дають агресору відсіч. Слава Вам, захисники України”.

^{Фото сторінки газети “Вижницькі обрії”}

В наступному матеріалі йдеться про чотирьох братів, які боронять Україну від ворогів з перших днів великої війни.

^{Фото сторінки газети “Вижницькі обрії”}

Також висвітлюється діяльність посадовців, які всіляко допомагають військовим. Приклад цьому – інтерв’ю з головою громади Марією Нікорич.

^{Фото сторінки газети “Слово правди. Новий день”}

Цікавими є матеріали про волонтерів, які всім селом допомагають військовослужбовцям. Мешканці Коновки готують для військовослужбовців домашню їжу та передають на передову.

^{Фото сторінки газети “Рідне слово”}

Приділяють увагу районні газети й соціальним темам. Збереження лікарні, лікування військовослужбовців і знову ж таки болючі втрати…

Перша сторінка газети “Карпати”.

Оптимізму додає матеріал газети “Рідний край”. Стаття про 35-річну Інну Пожогу, яка народила десяту дитину читається як художнє оповідання. Чого тільки вартий художній вріз: “Коли лютневого сірого дня вона возвістила голосним криком про свою появу на світ, то цій новині зраділи не тільки двоє людей, які дали їй життя, а численні братики й сестрички: бо в родині вже десята дитина. Її назвали незвичним ім’ям – Сунаміта, на честь біблійної героїні…”

^{Фото сторінки газети “Рідний край”}

Взагалі районні газети переважно зберегли унікальний художній стиль написання матеріалів. Так, що читаєш та бачиш візуальну частину сюжету. Так було раніше, так стиль зберігається й далі. Головне, щоб цю унікальність не добила чергова криза.

Альона ЧОРНА, регіональна представниця Інституту масової інформації в Чернівецькій області