Найчастіше жінки у релокованих медіа Луганщини згадуються як фігурантки кримінальних проваджень: моніторинг ІМІ

Інститут масової інформації промоніторив новини п’яти релокованих локальних медіа Луганської області: “Реальної газети”, “Змісту”, “Трибун”, “Суспільне Донбас” та Телегазети у період з 6 по 10 лютого 2023 року. Загалом було проаналізовано 253 новини.

З 57 новин за цей період у “Реальної газети” немає жодної згадки про жінок. Всі новини так чи інакше присвячені подіям на фронті, які коментують офіційні представники влади або військового командування. У Луганській області серед керівників, які пояснюють ситуацію у медіа, жінок немає.

Онлайн-видання “Зміст” згадує про жінок в 11% новин за вказаний період. Але жінки у них виступають не спікерками - у цих новинах про жінок розповідають як про фігуранток кримінальних проваджень: “Голові райсуду з Луганщини загрожує довічне ув’язнення”, “Перед судом постануть двоє освітянок, які працюють на окупантів у Щасті та Новоайдарі”, “На співпраці з ворогом викрито ще двох колишніх чиновників з Луганської області”, “Організаторам псевдореферендуму на окупованій Луганщині повідомлено про підозру”. 

Трохи більше 6% новин видання “Трибун” містять згадку про жінок. У трьох із цих новин жінки представлені - як фігурантки кримінальних проваджень:  “Судитимуть організаторів псевдореферендуму на Луганщині”, “Двом жителям Кремінної та Старобільщини повідомлено про підозру у колабораційний діяльності”, “Голову райсуду з Луганщини чекає довічне ув’язнення”. Ще в одній новині згадується президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн: “Чи передасть Захід нові винищувачі Україні: Зеленський розкрив важливі деталі”. Причому, редакція не вживає фемінітив щодо її посади. Лише в одній новині жінка є спікеркою. Це віцепрем’єрка Ірина Верещук. 

Краща ситуація зі згадуванням жінок у “Суспільне Донбас”. Таких новин 16% від загальної кількості у період моніторингу. Всі ексклюзивні матеріали “Суспільне Донбас”, принаймні за цей період, мають гендерний баланс.  Як приклад - новина “Ілюзія мови. Як викладають в окупованих школах Луганщини і навіщо у шкільній програмі лишили українську” є коментарі чоловіка і жінки. Те саме і у матеріалі “Безкоштовне житло та триразове харчування. Шелтер у Дніпрі приймає людей з прифронтових територій”: спікерами є чоловік та жінка. У трьох новинах “Суспільне Донбас” жінки також фігурують як ті, щодо яких порушили кримінальні провадження. 

У 16% новин згадує жінок і релоковане зі Старобільська видання “Телегазета”. Три новини за вказаний період присвячені подіям за кордоном. У двох з цих новин посади жінок вказються фемінітивами та наводяться їхні цитати: “Україна запросила у Нідерландів передачу винищувачів”, “Прем'єр-міністерка Молдови оголосила про відставку уряду”. Ще дві новини про повідомлення підозр місцевим колаборантам та колаборанткам. 

Зазначимо, що кримінальні новини, де згадуються жінки, ідентичні. Тобто, це цитування повідомлень пресслужб різних правоохоронних органів Луганської області.

Гендерний дисбаланс у релокованих медіа Луганщини можна пояснити важким фінансовим становищем - редакції змушені оптимізовувати штат і не завжди людина, яка працює на стрічці новин, має час отримати коментар експертки. Зрештою, для більшості редакції у пріоритеті подача основної важливої інформації для місцевих жителів, а не гендерний баланс у матеріалах.

Валентина Троян, представниця ІМІ у Луганській області та щодо окупованих територій