Луганські медіа демонструють стійкість до джинси та контрагітації

 

Релоковані луганські видання стійкі до джинси та контрагітації. Її буквально – 0%. Про це свідчать дані моніторингу Інституту масової інформації з 2  до 6 вересня включно. Від Луганської області до моніторингу потрапили “Реальна газета”, “Трибун”, “Сєвєродонецьк онлайн”, “Зміст” та “Фарватер.Схід”.

“Реальна газета”

Традиційно до моніторингу потрапило релоковане луганське видання, яке фокусується на новинах з фронту та окупованих територій, а також на розслідуваннях злочинів росіян та колаборантів.

Протягом моніторингового періоду редакція писала про політику, адже в цей період відбулася важлива для окупованих територій подія – Верховна Рада підтримала відставку міністерки з питань реінтеграції окупованих територій Ірини Верещук, а тимчасовим керівником призначила її заступника – колишнього речника штабу АТО Анатолія Стельмаха. Також “Реальна газета” посилалася на президента, який повідомив про 600 полонених росіян у Курській області Росії.

Загалом видання дотримувалося свого курсу, розповідаючи про війну. Зокрема, про те, окупанти розстріляли беззбройного українського військовополоненого та оприлюднили відео страти. Писали й про життя в окупації, коли пенсіонерам Сєвєродонецька окупанти розливали безкоштовну юшку в пакети. По таку їжу люди стояли в черзі.

 Скрін із сайту “Реальної газети”

Була новина і про те, що в окупованому Лутугиному 10 років людей обслуговує лише один автомобіль швидкої допомоги. За переписом 2001 року, у цьому населеному пункті жило понад 18 тисяч людей. За роки окупації, найімовірніше, людей значно поменшало, але з огляду на те, що на тлі стресу в людей загострилися різні захворювання, очевидно, що однієї автівки швидкої критично мало. Також “Реальна газета” звернула увагу на те, що колишній народний депутат Ігор Мосейчук поширив фейк про смерть чинного нардепа Шуфрича, а потім перепросив читачів.

“Трибун”

Релоковане з Луганщини видання “Трибун” також писало про політику. Зрештою, на сайті навіть розділ є з відповідною назвою – “Політика”. 

Одна з новин була присвячена тому, що колишній заступник міського голови Рубіжного Андрій Максюта став виконувачем обов'язків начальника управління інспектування Черкаської міської ради. Новина не видається замовною. У ній видання нагадує і про зв’язки з політичною силою “Наш край”, і про службу в Збройних силах України. 

Бажання відстежити переміщення посадовців з Луганщини іншими областями притаманне не тільки “Трибуну”. Такі матеріали роблять і інші релоковані видання. Мета таких матеріалів різна: або розповісти про здобутки та добрі справи людини, або дати фігуранту публікації зрозуміти – про його діяння пам'ятають і уважно стежать за його руками.  

Також видання повідомило про звільнення Валерія Шибіка з посади начальника Лисичанської міської військової адміністрації та звернуло увагу читачів на його декларацію за 2023 рік. Писав “Трибун” і про зміни в Кабміні.

Новини видання “Трибун” поділено на розділи. У новинній стрічці за моніторинговий період немає матеріалів, які б мали ознаки джинси чи контрагітації.

Натомість є окремий розділ “Реклама”. І кожну публікацію в ньому також позначено словом “Реклама”.

“Сєвєродонецьк онлайн”

Новинна стрічка видання “Сєвєродонецьк онлайн” не містить реклами, а її новини здебільшого пов'язані з Луганщиною. Вони не тільки про ситуацію на фронті, а й про культуру. Як ось “Відвідувачам бібліотеки Гумхабу у Дніпрі подарували бестселер поета, якого Netflix “поховав” під Сєвєродонецьком”. Або ж про спорт: “Луганська велоспортсменка перемогла на міжнародних змаганнях”.

Також “Сєвєродонецьк онлайн” робить матеріали про загиблих земляків.

Водночас медіа має розділ про “Партнерські” новини. У новинній стрічці ці публікації не видно. Втім, представниця ІМІ звернула увагу головної редакторки на те, що Закон “Про рекламу” нині вимагає від медіа чітко позначати такі матеріали як “рекламу”.

“Зміст”

За час моніторингу видання опублікувало тільки дві новини. Одна про наступ росіян біля Андріївки, Невського та Макіївки на Луганщині, а друга – про те, що “Окупанти муштрують вчителів Луганщини на реагування захоплення заручників в школах”. Ще одну публікацію присвячено вакансіям у медіа. В редакції представниці ІМІ пояснили, що видання працює, наскільки дозволяє бюджет. Якщо проглянути стрічку, то можна помітити, що в середньому видання пише дві-три новини на день.

“Фарватер.Схід”

“Фарватер.Схід” – перезапущене кілька місяців тому видання “Східний фарватер”. Його головний редактор – журналіст із Луганська Олександр Бєлокобильський. Медіа фокусується на новинах східних областей та фронту. Також у стрічці є повідомлення про те, що стосується всіх областей. За моніторинговий період видання не оприлюднило інформації з ознаками замовності або контрагітації. Хоча в редакційній політиці видання вказується, що медіа може фінансуватися, зокрема, за допомогою рекламних коштів. 

До моніторингу представниці ІМІ “Фарватер.Схід” потрапив уперше. Планувалося, що традиційно одним з медіа буде “Телегазета”, але стрічка цього видання не оновлюється з 30 серпня. Раніше засновник видання Дмитро Климанов розповідав про фінансові труднощі редакції.

Висновки

Луганські медіа зберігають стійкість до джинси та контрагітації. Здебільшого це пов'язане з тим, що медійники на власні очі побачили наслідки підігрування будь-якій політичній силі з боку ЗМІ. Ще одна причина в тому, що незалежність цих видань зумовлена грантовим фінансуванням. Якщо грантодавці помітять джинсу або ж контрагітацію, то медіа втратять їхню підтримку. А вижити за кошт джинси не зможуть, адже луганські релоковані медіа не надто цікавлять політиків та рекламодавців з огляду на ситуацію в регіоні.

Валентина Троян, регіональна представниця ІМІ в Луганській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.