ДжинСовість: скільки джинси було у волинських онлайн-медіа в липні

Деякі медіа Волині стали носіями джинси у липні цього року. В окремих онлайн-медіа можна побачити матеріали з ознаками замовності про політиків та певні політичні партії. Так, у липні на проаналізованих п’яти сайтах загалом було 0,7% матеріалів з ознаками замовності. Це трохи більше, аніж роком раніше: минулого року під час липневого моніторингу на сайтах було зафіксовано 0,5% новин із ознаками замовності. 

Такі дані моніторингу Інституту масової інформації, що  тривав з 5-9 липня 2021 року. Аналізувались сайти «ІА «Волинські новини», «ВолиньPost», «Волинь24», «Район.in.ua», «Під прицілом» на наявність політичної джинси, контрагітації та неналежно маркованої реклами. Також визначалися замовники та тематика джинси.  

Матеріали із ознаками замовності були опубліковані на сайті «Волинські Новини» – 1,7% , на сайті «Волинь24» – 1%,  на сайті «Під прицілом» – 0,5%, «ВолиньPost» – 0,3% від загальної кількості новин на сайті. У 56% таких новин замовниками джинси виступали політики місцевого рівня, 44% – загальноукраїнські політики. Всього проаналізовано 1208 новин. На момент дослідження не було зафіксовано джинси на сайті «Pайон.in.ua».

У період моніторингу не було зафіксовано контрагітації проти політиків і неналежно маркованої реклами. Такі види порушень можна побачити у виборчий період, якщо текст про політика чи політичну силу не позначають, що це «Реклама», а пишуть щось інше, або ж ставлять значок «*».  

Приклади джинси

Сайт ІА «Волинські новини» поширив думку народного депутата України, лідера партії «За Майбутнє» Ігоря Палиці про рівень безробіття.  Цей текст має ознаки замовності, крім того, містить маніпуляцію. Медіа посилається  на сторінку політика у соцмережі  Facebook. Як з’ясував проект «Infocrime Lutsk», там з’явилося неправдиве твердження: «Для порівняння: у сусідній Польщі, попри жорсткіший карантин, рівень безробіття сьогодні складає лише 3%!». Насправді, за офіційними даними управління статистики Польщі, на сьогодні за найновішими даними (станом на червень 2021 року, – авт.) рівень безробіття у Польщі становить 5,9%.

Ще один приклад джинси можна побачити на цьому сайті, коли луцький міський голова Ігор Поліщук прийшов подивитися, як утеплюють садочки та школи. 

На сайті «Волинь24» є новина про те, що депутати Громадянського Руху «СВІДОМІ» обговорили із директором КП «Луцькспецкомунтранс» можливість встановлення підземних смітників у Луцьку. Така публікація має ознаки замовності. Немає конкретної інформації, чи справді такі смітники будуть в Луцьку і в якій кількості. 

Про те, що один з депутатів Луцької міської ради вдома сортує сміття також має ознаки замовності. Це розшифровка з ефіру програми «Відкрита влада. Місто» на ТРК «Аверс». Така ж новина була на сайті «Волинь24», що також може свідчити про матеріал з ознаками замовності. 

Крім того,  у новині є маніпуляція в  словах депутата, що у Польщі проблема сортування сміття знаходиться приблизно на тому ж рівні, що й в Україні. Про один рівень cортування сміття  в Україні та Польщі ще зарано говорити, бо все ж таки наразі ця інформація є перебільшенням. 

Що стосуються тематики, то найчастіше джинса стосувалася тем місцевої політики, соціалки (по три матеріали) і екології (два матеріали із ознаками замовності). 

Деякі редакції навчились поєднувати матеріали з ознаками замовності з інфоприводами. Наприклад, на відкритті  відремонтованого відділення лікарні з різних ракурсів фотографувати політика, а основну тему посунути на другий план. Зайве пояснювати. що журналіст має фокусуватись на головному. 

Політики до виборів готуються завчасно, бо медійний супровід їм потрібен заради впізнаваності чи піару. Тексти з ознаками замовності можуть бути не підписані автором, якщо інформацію для медіа розіслала пресслужба чи піар-менеджер. Один і той самий матеріал у кількох медіа, що показує лише позитивні сторони  політика, –  теж є ознакою джинси.

Джинса і відповідальність

Юрист інституту масової інформації Алі Сафаров зазначив, що «джинса» – це сленгове позначення інформації, яка має ознаки реклами, проте не позначена належним чином.  Юрист пояснив,  що джинса є прихованою  рекламою. А це  є порушенням рекламного законодавства.  Відповідно до статті 27 Закону України «Про рекламу», відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

«Враховуючи, що «джинса», тоюто прихована реклама, розповсюджується без позначок – фактично рекламодавця з правової точки зору не існує і вся відповідальність за порушення рекламного законодавства лягає виключно на розповсюджувача реклами: редакцію засобу масової інформації», – зазначив юрист.

З його слів, особисто автор матеріалу чи редактор відповідальності за порушення саме рекламного законодавства не несуть. Штраф накладається на редакцію у розмірі п’ятикратної вартості розповсюдження реклами.У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн).

Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров зазначив, що  законодавство України не передбачає обов’язку онлайн-медіа оприлюднювати свої фінансові звіти, якщо вони не є великими підприємствами або суспільно значущими підприємствами. Проте фінансові звіти є відкритою за режимом доступу інформацією і мають надаватися юридичним і фізичним особам за запитами відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Обов’язок оприлюднення фінансових звітів та надання їх за запитами передбачений статтею 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» в України.

Куди можна скаржитись на джинсу

Маніпуляція з інформацією є одним зі способів  поширення неправдивої інформації – наприклад, коли з правдивої інформації прибирається певна частина, що повністю змінює загальний зміст і загальне враження. 

Відповідно до статті 32 Конституції України, статті 277 Цивільного кодексу України особа, відносно якої поширюється неправдива і недостовірна інформація, має право на судовий захист, на спростування, на відшкодування нанесеної шкоди. Також передбачено право на відповідь, у тому числі у випадку поширення оціночних суджень. Інших видів правової відповідальності законодавство України не передбачає. Проте існують засоби саморегуляції в медійній спільноті, зокрема можна звернутися до Комісії журналістської етики (КЖЕ) або до Незалежної медійної ради (НМР) з відповідним повідомленням про порушення.

Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації  у Волинській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.