Дежавю. Кернес – лідер згадок у політичних матеріалах Харкова

Уперше за весь час дослідження контенту харківських топових медіа (SQ, KharkivToday, Newsroom, Об’єктив, 057.ua) відсоток політичної джинси в них становить 0,4% – це два матеріали з ознаками замовності серед 485. Та й самих статей політичної тематики із 6 по 10 березня 2023 року моніторинг виявив лише 13 (2,7%). Найбільше писали про представників центральної державної влади та посадовців місцевого рівня (по п’ять дописів, тобто 38,5% загальної кількості матеріалів політичної тематики) та політиків загальноукраїнського рівня (два дописи, тобто 15,4%)

Неймовірно, але покійний мер Харкова Геннадій Кернес лідирує в політичних дописах – зафіксовано чотири згадки (SQ, KharkivToday, Newsroom, Об’єктив). Розумію, що це збіг, бо саме 6 березня був встановлений пам’ятник на його могилі. Проте погодьтеся, видається сюрреалістичним, що й після смерті Кернес лідирує в політичному рейтингу.

Цікаво, що його "політичний нащадок" і теперішній мер Харкова згадується лише в одному матеріалі такої тематики: "Терехов привітав харків’ян: "Вже рік ми гордо несемо це звання – міста-героя" (Об’єктив). Разом з тим Ігор Терехов активно присутній в інфопросторі, оскільки коментує обстріли Харкова та відновлення після них, як це було, наприклад, 9 березня, коли місто зазнало ворожого обстрілу й понад добу лишалося без світла, опалення й водопостачання. Власне, як показав цьогорічний лютневий моніторинг ІМІ, вони разом з очільником області Олегом Синєгубовим найчастіше виступали експертами в харківських матеріалах про війну та бойові дії.  

Добра новина в тому, що Ігор Терехов, зрештою, перейшов на українську. Нагадаю, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у листопаді оштрафував мера Харкова на 3400 гривень за використання під час телемарафону "Єдині новини" російської. І в березні омбудсмен знову заявив, що отримав близько пів сотні скарг від жителів Харківщини. Про це написали два регіональні видання – KharkivToday, Об’єктив. 

Загалом політичні й військові теми дуже тісно переплітаються й у матеріалах, де експертами чи героями є представники центральної державної влади. Це наочно демонструє стаття "Глава МЗС України закликає Міжнародний кримінальний суд розслідувати вбивство беззбройного українського військового російськими окупантами" (Newsroom). Після лонгріду "Української правди" про звільнення Харківської області регіональні видання протягом аналізованого тижня багато писали про участь в операції Кирила Буданова, але саме в політичному аспекті матеріал зробили тільки журналісти KharkivToday. 

"Единая Россия" ("Єдина Росія") – російська панівна політична партія, створена у 2001 році. Лідером партії є заступник голови Ради безпеки Росії та  безлічі кумедних "Z-постів" у Telegram Дмитро Мєдвєдєв. Фактично партія існує лише для того, щоб послуговуватися інтересам незмінного лідера держави Володимира Путіна. До прикладу, перед повномасштабним російським вторгненням в Україну, у січні 2022 року, "Єдина Росія" ініціювала звернення до керівництва держави з проханням розпочати постачання військової продукції бойовикам на окупованій території Донбасу". Не очікували побачити таке в моніторингу українських новин? Повномасштабна війна підштовхнула до глибшого вивчення політичного ландшафту рф, точніше, суцільного провалля. Що й зробили журналісти kiborg.news, а видання 057.ua передрукувало це розслідування. Важливо, матеріал не потрапив у моніторингу до числа статей про політичні партії, оскільки "єдіная росія" не є суб’єктом політпроцесу України. Категорія "інше" – один допис (7,7% загальної кількості матеріалів політичної тематики).

І, власне, головна інтрига – хто ж у Харкові "джинсонув". Перший випадок – це вже згадана стаття-привітання з річницею присвоєння Харкову звання "Місто-герой". Вона складається лише з прямої мови міського голови Ігоря Терехова.

Об’єктив

У другому випадку йдеться про статтю, яка описує ініціативу партії "Європейська солідарність" про знесення пам'ятника Пушкіну та могили революціонера Сергія Щучки. Що цікаво, матеріал базується на дописі телеграм-каналу "Деколонізація Україна", але в ньому не акцентується на належності до певної політичної сили.

        https://t.me/DecolonizationUkraine           SQ

Нагадаю, це дві статті з ознаками замовності й без відповідного маркування серед 485. Для порівняння: такий самий відсотковий показник був у травні 2021 року – 0,4% матеріалів мали замовний політичний характер (три з 825 новин).  У липні 2021 року – 1,4% (10 зі 720), а в жовтні 2021 року аналітики проєкту INFOCRIME Kharkiv зафіксували 92 маніпулятивні матеріали з 1578 публікацій у десяти харківських медіа.

Олена Лептуга, регіональна представниця Інституту масової інформації в Харківській області