«БезПерешкодна» Волинська облрада та ОДА для журналістів

Президія Волинської обласної ради. Джерело.

Закон України «Про інформацію» гарантує кожному журналісту право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться. Але раніше у Волинській  облраді та ОДА траплялися інциденти, коли журналістів не пропускали в приміщення, або ж не надавали інформацію на запити.

У таких ситуаціях журналісти повинні знати, як діяти і захищати свої права. Тоді правило «інформований - озброєний» спрацює.

Старша слідча з управління ГУ Національної поліції у Волинській області Наталія Замелюк розповіла, що у минулому році журналісти 3 рази скаржились в поліцію через те, що їх не пускали у Волинську обласну раду. Тільки у одному випадку у облраді було відкрито кримінальне провадження за статтею 171 Кримінального кодексу України, яке потім закрили.

У  2017  році  до ГУ Національної поліції у Волинській області щодо перешкоджання професійній діяльності у обласній раді чи облдержадміністрації поки ніхто не скаржився.

У липні 2016 року у Луцьку журналістку інтернет-видання «Волинське агентство розслідувань» Василину Боруцьку та головну редакторку видання «Відомості.UA» люди в цивільному не пускали в сесійну залу Волинської обласної ради. Тоді Василина Боруцька написала заяву в поліцію щодо перешкоджання її діяльності. Згодом поліція закрила кримінальне провадження щодо інциденту у зв’язку з відсутністю ознак кримінального порушення. У листопаді 2016 року у Луцьку на засідання контрольної тимчасової комісії обласної ради не пропускали журналістів та громадськість. Відео є на сайті «Громадського радіо», яке зняла Аріна Крапка. Журналістам говорили, що засідання має проводитись у закритому режимі, однак працівники ЗМІ апелювали до законів України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації». Однак конфлікт було вичерпано у той же день, оскільки журналістів все ж пропустили.

У квітні цього року журналіст порталу «Четверта влада» Юрій Горбач подав до суду на Волинську обласну раду, яка відмовилася надавати інформацію про те, як її голова Ігор Палиця відвідує  своє робоче місце. Цікаво, що у Волинській обласній державній адміністрації надали вичерпну інформацію на аналогічний запит стосовно відвідування свого робочого місця головою ОДА Володимиром Гунчиком.

Обшуків журналістів у облраді не може бути

Віднедавна у будинку, де знаходиться Волинська облрада та ОДА, є турнікети. А взимку 2015 року перед засіданням Волинської облради відбувся обшук журналістів.

Медіа-юрист Інституту масової інформації  Максим Ратушний  пояснив, що обшук є слідчою дією, яка проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя такого правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться уповноваженими на те органами/особами та проводиться виключно на підставі ухвали слідчого судді. Тільки у виключних та неординарних випадках між допуском журналістів до засідання ради та проведенням обшуків може бути щось спільне.

«У повсякденних ситуаціях обшуки не можуть мати місця у процесі відвідувань представниками ЗМІ відкритих заходів. Інша мова, якщо ми говоримо про проведення поверхневої перевірки з метою забезпечення безпеки та правопорядку, запобіганню неправомірним діям. Проведення таких поверхневих перевірок нічого спільного з обшуками не мають і здійснюються абсолютно відмінними методами та є значно більш обмеженим і превентивним заходом», - сказав Максим Ратушний.

З його слів, поверхневою перевіркою може бути здійснення візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі.

Максим Ратушний зауважив, що такого плану перевірку вправі здійснювати представники органів, що входять до складу поліції. Проведення поверхневої перевірки має свої відповідні вимоги, як-от здійснення перевірки особою відповідної статті чи вичерпний перелік причин, за наявності яких така перевірка взагалі може проводитися, якщо мова йде про здійснення поверхневої перевірки відповідною уповноваженою особою.

Обмеження доступу до засідань сесії облради  -  порушення, яке ніхто не підтримав

У 2016 році у Волинській обласній раді хотіли обмежити доступ до засідань. Депутат обласної ради Володимир Кучер тоді зареєстрував проект рішення  «Про порядок доступу до засідань сесії Волинської обласної ради». Цим проектом порушується законодавство про акредитацію ЗМІ. У тексті проекту рішення йшлося про те, що «особа, яка має намір бути присутньою на пленарному засіданні обласної ради, не пізніше ніж до 16.00 години дня, що за два робочих дні передує початку проведення пленарного засідання сесії обласної ради, подає на її адресу відповідну заяву». Таку ініціативу Володимира Кучера ніхто не підтримав.

Медіа-юрист Інституту масової інформації Максим Ратушний зауважив, що такий проект є порушенням принципів відкритості, рівності та справедливості, а також суперечить вимогам ч. 2 ст. 25  та ч. 1. ст. 26 Закону України «Про інформацію». Проте обмеження для неакредитованих журналістів є не єдиним недоліком проекту. Також неаргументованими та незрозумілими є вимоги до зазначення у відповідній заяві місця роботи, характеру і роду занять, а також мети перебування на сесії обласної ради. Крім цього, не визначено процедуру видалення особи із зали засідання, а тільки факт можливості такого видалення та його причину.

Максим Ратушний зазначив, що відповідно до того ж Закону України «Про інформацію» може бути достатньо документу, що посвідчує особу та документу, що засвідчує професійну належність особи для того, щоб прийти у ОДА чи облраду. Також, за умови наявності, це можуть бути документи видані професійними спілками, прес-карти.

«Також варто пам’ятати, що суб’єкти владних повноважень є відкритими не тільки для журналістів, а загалом для всіх, тому за відсутності жодних професійних чи спеціальних документів фрілансери у змозі потрапити на загальних підставах, за наявності документу, що посвідчує особу», - зазначив він.

Акредитація не є обов’язкова, але деякі журналісти акредитуються у облраді

Начальниця відділу прес-служби Волинської облради Оксана Лукашук розповіла, що у них наразі акредитовано трьох журналістів-фрілансерів і 15 засобів масової інформації. Вона розповіла, що журналісти проходять на сесію облради акредитовані і не акредитовані.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про інформацію», відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб’єкт владних повноважень».

Акредитація – це добровільна справа журналістів і не має відмінностей щодо акредитованих і неакредитованих журналістів.

Є  також затверджений регламент Волинської обласної ради щодо акредитації.

За словами медіа-юриста ІМІ Максима Ратушного, стаття 12 даного Регламенту у більшій мірі дублює порядок, визначений у законі «Про інформацію».

Обласна рада через відділ прес-служби акредитованих журналістів, працівників засобів масової інформації завчасно сповіщає їх про місце і час проведення сесій, засідань, нарад, брифінгів та інших публічних заходів.

Відкритий доступ до Волинської ОДА

Начальниця відділу інформаційної політики Волинської ОДА Cвітлана Головачук зазначила, що чітко прописаних правил проходження журналістів до облдержадміністрації апріорі не може існувати тому, що права журналіста визначені чинним законодавством.

«Ми не керуємося системою акредитації, не виписували жодного положення. На усі заходи, які є публічними, можуть прийти журналісти, незалежно від того, чи видання зареєстровано як видання, чи це є приватне підприємство. В нас Луцьк – невеличке місто і ми знаємо один одного в обличчя. Знаємо, хто в якому виданні працює. Інша справа, якщо це заходи закриті. Наприклад, рада оборони області», - сказала вона.

З її слів, коли перебувають іноземні делегації у обласній державній адміністрації, тоді з гостями узгоджують питання, чи вони не проти вони поспілкуватися із журналістами.

«Щоб потрапити в облдержадміністрацію, немає жодної проблеми, незалежно від того, чи журналіст зареєстрованого видання, чи це журналіст інтернет-видання, чи це журналіст-фрілансер. Якщо у журналістів виникають проблеми із доступом на наради чи зустрічі, які проводять в адміністрації, їх не впускають на турнікеті, там є телефон і вони можуть зв’язатися зі мною, або з працівниками моєї структури. Якщо є проблема і їх не впускають, хтось спуститься і їх обов’язково забере», -  зазначила Світлана Головачук

Світлана Головачук розповіла, що облдержадміністрація є орендарем будинку Волинської обласної ради, який належить комунальному підприємству «Будинок обласної ради».

«Ми тут орендуємо приміщення. Якщо говорити про те, що було встановлено турнікет, – це не є ініціатива держадміністрації. Це не фінансовано з державного бюджету», - зазначила вона.

Світлана Головачук розповіла, що зараз охороняє будівлю Національна Гвардія України. Це передбачено постановою Кабінету міністрів України.

Думки журналістів про акредитацію

Журналістка Ірина Мусій (псевдо – Аріна Крапка) не акредитується, коли йде на сесію Волинської обласної ради.

«Було багато розмов про те, щоб акредитація була обов’язкова. Але це неможливо, тому що в законі «Про інформацію» чітко визначено, що акредитація – це спрощення, створення умов для роботи журналістів. Коли такий процес називають обов’язковим чи намагаються його зробити таким, автоматично полегшення, спрощення доступу журналістів само по собі зникає», - сказала вона.

Журналістка вважає, що акредитація в будь-які держустанови не може бути обов’язковою для журналістів, тому що це обмежує  право на вільне збирання інформації. До будівлі Волинської облради та ОДА проходить безперешкодно. Також представляється, пред’являє посвідчення, аби не було сумнівів у тому, хто вона.

«Я маю повне право проходити в будь-які держустанови на різні заходи для збору інформації. Визначення «обов’язкова акредитація» не спрощує умови отримання інформації, доступ журналістів на різні заходи, а, навпаки, ускладнює. Тому, які собі там внутрішні документи в ОДА чи облраді не написали про обов’язкову акредитацію, це повна маячня, яка не має ніякого відношення до законів, які регулюють нашу діяльність», - зазначила Аріна Крапка.

Журналістка «ВолиньPost» Василина Боруцька теж не акредитується.

«Проходжу безперешкодно, але одного разу перешкоди вже виникли при вході в залу. Останнім часом не вимагають пред’являти посвідчення. Іноді в день комісій уточняли, куди саме йду, а я відповіла на яку комісію», - зазначила Василина Боруцька.

Вона додала, що на початку року від видання «ВолиньPost» надсилали перелік журналістів, які відвідуватимуть облраду

Журналістка «Громадського. Волинь» Оксана Петрук теж не акредитується, якщо має намір пройти у сесійну залу Волинської облради.

«Зараз доступ фактично безперешкодний. Були спроби «нової» влади змінити порядок доступу. Особисто стикалася з тим, як люди в уніформі запитували посвідчення, питали куди йду, звіряли мої дані з якимось списком представників ЗМІ. Але особисто мені не перешкоджали у доступі на сесійні засідання. Водночас мене дико обурив факт, що стався з моєю колегою Василиною Боруцькою. Прикро, що закони не працюють. Особи, які фізично перешкоджали їй потрапити у сесійну залу, не покарані, провадження закрите», - зазначила Оксана Петрук.

Журналіст видання «Конкурент» Руслан Пилипчук для того, щоб потрапити на сесію Волинської облради,  не акредитується, але на вході показує посвідчення. Одного разу проходив разом зі стажеркою, яка не мала посвідчення.

«В охоронців є список, у якому вказані волинські ЗМІ. Вони ставлять відмітку, коли ти називаєш своє видання. Також на вході просять показати вміст рюкзака. В інші дні такі перевірки не систематичні, проте трапляється, що охоронці просять показати вміст все того ж рюкзака і рідше – пред’явити посвідчення преси», - сказав Руслан Пилипчук.

Журналістів називають четвертою владою, адже вони не лише інформують, а й «докопуються» до правди, викривають корупцію, показують важливе. Треба показувати, хто є хто. Журналісти мають писати про порушників, скаржитись на перешкоджання професійній діяльності, якщо це сталося.

Добре запам’ятовують тих журналістів, які борються за свої права, які не закривають очі на протиправні дії.  Порушення прав не можна забувати, щоб таке знову не повторилось. На жаль, часто журналіст – «один в полі воїн» у боротьбі за свої права. Однак дуже важлива підтримка колег-журналістів, які можуть показати, що журналістська солідарність є. Публічне інформування – це ознака того, що журналісту не байдуже, що він не буде миритись з тим, якщо його права чи колег порушили.

Мая Голуб, регіональна представниця Інституту масової інформації  у Волинській області, для сайту "Четверта влада".

Матеріал підготовано в рамках Українського медійного проекту (У-Медіа), що виконується міжнародною неурядовою організацією «Інтерньюс» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).