Безлад в укриттях, соціалка та неекологічні виробництва: як незалежні медіа Тернопільщини впливають на життя в регіоні

Після 24 лютого 2022 року війна стала основною темою в житті українців, навіть якщо ви живете в умовно безпечному регіоні. Незаконні будівництва, виробництва і соціальні проблеми цивільних і військових нікуди не зникли. Напередодні 32-ї річниці проголошення Незалежності України журналісти і журналістки незалежних медіа регіону розповіли про те, як редакції допомагають розв’язувати соціальні проблеми своєї аудиторії.

Як розповідає головна редакторка видання "RIA+ / 20 хвилин" Наталка Бурлаку, у невеликих містах журналістам насправді важко впливати на свідомість влади, бо принцип "рука руку миє" тут спрацьовує значно ефективніше.

"Сайт "20 хвилин" як незалежне медіа працює на те, щоб помічати й указувати на недоліки, ретранслювати позицію жителів громади й давати їм голос у своїх матеріалах. Саме так і формуються наші тексти та відео, які надалі сприяють хоч невеликим, але все-таки змінам. Наведу кілька останніх прикладів. У грудні 2022-го в Тернополі встановили мобільні укриття на зупинках, маленькі будки, де може поміститися незначна кількість осіб, на які витратили понад 3 мільйони гривень. Невдовзі в цих спорудах утворили туалети, тому ніхто з місцевих туди не ховався і за призначенням не використовував, жалілися тернополяни нам у редакції. Журналісти перевірили всі ці мобільні укриття та показали, що там ніхто ще й не прибирає: гори сміття, фекалій, пустих пляшок і не тільки, – розповідає Наталка Бурлаку. – Після нашого матеріалу місцева влада, замість того щоб дати вказівку прибрати, почала виправдовуватися. Ба більше, управління підняли хейт, ніби це журналісти самі насмітили. Тому ми пішли знову і побачили ту саму картину. Нарешті з’явилася реакція, і в спорудах таки прибрали. Щоправда, ненадовго, бо влаштовувати там туалети стало звичкою. Після цього в міськраді вирішили деякі укриття замкнути. Потім були трагічні події в Києві, коли, пам’ятаємо, через зачинені захисні споруди загинули люди". 

До речі, ці матеріали "20 хвилин" отримали шквал критики в соцмережах. Мовляв, більше немає про що писати, як лише про нікому не потрібні укриття? Звісно, у місті, в яке майже не прилітає, здається, що потреби в укриттях немає. Однак під час обстрілу міста в ніч на 14 травня в тих же соцмережах виклали відео про зачинене одне з таких укриттів біля залізничного вокзалу міста.

"Ми також періодично готували матеріали й наголошували, що укриття мають бути відчинені. Зрештою, їх відчинили, – продовжує розповідати редакторка. – Були й інші матеріали, які стосуються життя міста. Наприклад, як вертикальні металеві конструкції заполонили бур’яни, але після того, як ми звернулися по роз’яснення до влади, там посіяли квіти. До речі, на ці конструкції свого часу списали чимало з місцевого бюджету", – ділиться досвідом журналістка.

Ще одне незручне питання, яке періодично виникає в місті, – відсутність громадських вбиралень або безлад у тих, що є. Колектив "20 хвилин" влаштовував "інспекції", після яких у приміщеннях наводили лад.

"На нашому сайті виходили розслідування та аналітичні матеріали про незаконні будівництва, тоді їх призупиняли або влаштовували додаткові перевірки, ми писали про збір коштів серед батьків у школах, після чого управління освіти на все місто наголошувало – ніяких поборів, усе контролюватимуть особисто. Ми писали про хабарі в пологових і не тільки. Кожен з таких матеріалів насправді мав результат. Відкриття кримінальних проваджень, зокрема. Це невеликий приклад того, як робота медіа впливає на зміни в громаді. Помічати, перевіряти на собі, показувати, що потрібно виправити, чого прагнуть місцеві, – це і є те, чим ми займаємося як локальне медіа. Звісно, хотілося б, щоб редакції були консолідовані в таких прагненнях. Як кажуть, гуртом батька легше бити, тому і вплинути на зміни було б простіше", – наголошує Наталка Бурлаку.

Висвітлення проблем громад і їхніх жителів – те, над чим команда "Суспільне Тернопіль" працює постійно, розповідає керівниця групи діджитал суспільного мовника Ірина Моргун.

"Наприклад, моя колега Любов Гадомська знімала сюжет про те, що в селі Бліх підприємець влаштував під вікнами сусідів цех з виробництва пластикових пляшок. За їхніми словами, через це в них почалися проблеми зі здоров’ям. Жителі надали висновки з медичних закладів. Журналістка поспілкувалася з підприємцем, представниками сільської ради та Держекоінспекції. За день до виходу матеріалу чоловік вивіз і закрив своє виробництво", – наводить один із прикладів ефективного впливу медіа на ситуацію Ірина Моргун.

Ще одна тема, яку досліджувала Любов Гадомська, була в місті Збараж на Тернопільщині. Понад рік учні 1–4 класів Збаразького ліцею №1 не навчалися в приміщенні початкової школи. Через відсутність пожежної сигналізації місцева служба з надзвичайних ситуацій заборонила проводити там навчання. Після того як команда "Суспільного" зробила про це матеріал, міська рада виділила гроші на облаштування пожежної сигналізації.

"Журналіст Тарас Буряк працював над темою дороги в Коропецькій громаді, яку не ремонтували понад 40 років. Мова про шлях Коропець – Порохова в 5 кілометрів. Через поганий стан дороги старий шкільний автобус у місцевому ліцеї доводилося ремонтувати щодня, а новим не їздили, щоб не поламати в ямах. Після виходу статті та сюжету в громаді взялися за вирішення цієї проблеми, – згадує ще один приклад Ірина Моргун. – У Залозецькій громаді пайовики судилися з аграрієм. Люди розповідають, що їм не виплачують обіцяні кошти за землю, а договори оренди продовжують без їхнього відома. Представники агропідприємства кажуть, що гроші виплатять, а угоди укладуть наново. Над цією темою працювала Діана Качуровська. За її словами, "Суспільне Тернопіль" допомогло в комунікації між пайовиками та орендарем".

Поміж соціальних тем вистачає й тих, які так чи інакше стосуються війни та військових. Серед них – історія бійця Олега Дубового.

"Захисник із Чорткова (місто на Тернопільщині, районний центр) на війні втратив ноги. Його дружина розпочала збір на протези. Після виходу сюжету та інтерв’ю на "Суспільному" про них дізналося багато людей. Наталія Дубова розповіла, що завдяки цьому донати для бійця суттєво зросли", – зазначає Ірина Моргун.

Загалом у редакціях незалежних видань сходяться на думці: є теми, які є лакмусовим папірцем для медіа, зокрема ті, що стосуються незаконних будівництв. Тут бути важелем впливу важче, адже одномоментного результату зазвичай не буває. Але якраз такі теми й показують, чи є редакції незалежними і не відмовчуються. З іншого боку, успішні приклади впливу журналістів краю показують, що немає проблемних тем не на часі чи менш вартих уваги, ніж війна. 

Ірина Небесна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Тернопільській області