Бан в facebook на замовлення

Образити блогера може кожен. Наприклад, поскаржитись на його пост через спеціальну форму на фейсбуці, чи навіть організувати хвилю нарікань. Друге особливо ефективне, бо пост пропаде, коментарі з аргументами усіх сторін щезнуть, а автора позбавлять честі писати та ставити вподобайки від доби і до місяця.

Від блокування не застрахований жодний користувач – у мережі усі рівні, тож хоч ти маєш 500 друзів, хоч більше 5 тисяч. Серед харківських користувачів повсякчас блокують активістів чи блогерів. Відбувається це так: людина пише скандальний пост, на нього певним чином реагують друзі чи фоловери сторінки. А потім за день чи кілька днів користувачу блокують доступ та видаляють пост.

“Мене заблокували після поста про те, як на мітингувальників напали під час акції на підтримку прав ЛГБТ-людей у Харкові, – розповідає учасниця акції та медійниця Іванна Скиба-Якубова. Думаю, це відбулося з подачі умовно правого руху у Харкові. Вони поскаржилися, щоб гарантовано його прибрати”.

Вона вважає, що формальним приводом могла стати обсценна лексика в її публікації, яка мала розголос, немало коментарів та реакцій. Одначе, за словами Іванни, пости з відвертими ксенофобськими висловами на тему ЛГБТ, що писали гомофоби, досі “висять”.

А може ти — бот?

Така координація FB-користувачів – вже давно звичне явище. У закритих групах чи чатах люди діляться проблемними постами та разом добиваються як поширення інформації, так і її блокування. Але коли ідея не настільки об’єднуюча та цікава, з усім цим справляються фейкові сторінки. Харківська медіаспільнота говорить про цілі “ферми” ботів навіть на регіональному рівні. Але наразі підтверджень чиї вони і як точно вони працюють – нуль.

Член правління Харківського антикорупційного центру (ХАЦ) Дмитро Дробот розповідає, що його колеги вже встигли звикнути до обмеженого користування фейсбуком і ризику стати забаненим майже після кожного посту. “Ми часто пишемо про корупцію в тому числі в колах місцевої влади та команди Кернеса. Блокували нашу сторінку на фейсбуці та особисті; мені, наприклад, прикривали доступ тричі. Усі чули про “порохоботів”, одначе під місцевих політиків та особливо під кандидатів у мери створюють ботоферми і в Харкові. Наприклад така ферма існує у Максима Мусеєва”, – зазначає Дмитро.

Натомість голова адміністрації Холодногорського району Харкова та депутат міськради Максим Мусеєв у переписці з представницею ІМІ інформацію про ботів спростовує. Натомість зазначає, що таким займаються активісти ХАЦ.

Синьо-білий контрудар

Ті, хто все ж хочуть змусити мережу знищити ненависне джерело, мають розуміти, що блокування супротивника в публічному просторі є малоефективною стратегією. Як мінімум тому, що завжди знайдуться інші способи достукатись до своєї аудиторії.

Дмитро Дробот вважає, що боти потрібні тим, хто немає достатньої підтримки серед живих користувачів. Більше того, медіаексперт та блогер Олександр Костенко зазначає, що блокування акаунтів громадських активістів – безглузде і марне заняття, що не дає бажаних результатів:

“Оскільки скаржники часто не сильні в “хайпах” (суперечках — прим. автора), вони орудують єдиним доступним інструментом на фейбсуці та б’ють їм навідліг”.

Післясмак будь-якого блокування він описує як слабку спробу залякати та натиснути на автора. “Найчастіше стандартне блокування не перевищує 3-7 днів (рідше — на місяць, але тут бажано мати в анамнезі ксенофобські висловлювання, розпалювання ненависті, заклики до протиправних дій), а кілька днів «мовчання» в соціальній мережі не впливають ні на репутацію, ні на моральний стан, ні на ефективність акаунта як носія певних меседжів. Як правило, лідери думок мають по парі запасних акаунтів, лінк на які в разі блокування просто прикручується до посту, що публікується”, – зазначає блогер.

До того ж емоційна підтримка читачів завжди на стороні заблокованого, а проаналізувавши публікацію, піддану скарзі, майже завжди можна безпомилково визначити, хто “поклав” профіль. Він наголошує, що люди, котрі поскаржилися на акаунт активіста, бояться самого факту гласності та публічності. Однак очевидно те, що після відновлення доступу активіст оголосить свій вердикт тим, хто наскаржився.

Пам’ять фейсбука невічна, але досить тривала. Тобто в разі повного блокування сторінки набрати друзів знову займе час, але якщо юзер дійсно розповідав про важливе, він наздожене ту ж кількість френдів за тиждень чи два.

Натомість фейсбук зі своїм постійним питанням “Що у вас на думці” може ще далі підстьобувати людей випробовувати свободу висловлювань з усіх боків. А значить, з переказами історій можуть ширитися і ті унікальні меседжі, які лайкають у лідерів думок сотню раз. Так сенс навмисного блокування зникатиме, щоправда і диванних експертів більшатиме.

Фейсбук суттєво доповнює, а інколи заміщує т.зв. ВВС (“баба бабі сказала”). Але важливіше те, що він змінює правила гри, які люди цифрової епохи вже не мають шансу не прийняти.

Світлана Охович, регіональна представниця ІМІ у Харківській області, для сайту "Накипело".

Матеріал підготовано в рамках Українського медійного проекту (У-Медіа), що виконується міжнародною неурядовою організацією «Інтерньюс» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).