Законопроекти про державне регулювання інтернету: рішення не прийнято

17 січня 2019 року в сесійній залі Верховної Ради відбулося рейтингове голосування по законопроектах 3549-1, 3549-3 і 3549-4. Рейтингове голосування набрало 170 голосів, рішення не було прийнято, і вже через дві хвилини народні депутати перейшли до інших тем. Здавалося б – навіщо звертати увагу на це питання?

Але, на мою думку, ця подія має глибоке підґрунтя і, можливо, буде мати певні наслідки.

Коротко нагадаю, що законопроекти 3549, 3549-1, 3549-2, 3549-3, 3549-4– є різними варіантами проекту Закону України «Про електронні комунікації», який має бути прийнятий для імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері електронних комунікацій відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Законопроекти підготовлені різними депутатами, дуже по-різному і з різних позицій – але всі вони впроваджують державне регулювання мережі Інтернет.

Основним законопроектом був 3549, він передбачав, що діяльність всіх Інтернет-провайдерів здійснюється під контролем НКРЗ, а договір на отримання Інтернету, у тому числі фізичною особою, має бути укладений в письмовій формі з фіксуванням в ньому виділеного номерного ресурсу тощо. Цей законопроект на засіданні Верховної Ради 20 вересня 2016 року був відхилений. Тоді ж був відхилений і альтернативний законопроект 3549-2, який вже виводив зі сфери регулювання «з’єднання у всесвітній інформаційній системі Інтернет, маршрутизації, транзиту ІР-трафіку в зазначеній системі, функціонування точок обміну трафіком в ній, які регламентуються документами (правилами, стандартами, рекомендаціями тощо), встановленими міжнародними організаціями». Альтернативний законопроект 3549-1, яким також достатньо суворо регламентувалася діяльність операторів і провайдерів Інтернет-послуг, взаємовідносини їх з абонентами тощо тоді ж, у 2016 році, був відправлений на повторне перше читання.

З того моменту було зареєстровано ще два альтернативних проекти: 3549-3 і 3549-4. Законопроект 3549-3, – це фактично той же ж законопроект 3549, який був відхилений у 2016 році, створений тими ж народними депутатами, з включенням в себе деяких елементів від законопроекту 3549-2. Законопроект 3549-4 поданий іншими депутатами, також встановлює жорсткі правила і обмеження, хоча і має певні особливості регулювання, наприклад, віртуальних операторів мережі тощо.

Загалом треба знати і розуміти, що всі ці три законопроекти: № 3549-1, 3549-3 і 3549-4, спрямовані на здійснення державного регулювання Інтернет-операторів, включаючи операторів мобільного зв’язку, що надають доступ в мережу Інтернет, а також на державне регулювання порядку підключення юридичних і фізичних осіб до мережі Інтернет. Всі ці законопроекти передбачають укладання договору між кінцевим споживачем і Інтернет-провайдером не тільки під час стаціонарного підключення, а і під час використання мобільного Інтернету тощо. Всі ці законопроекти так чи інакше спрямовані на зменшення анонімності кінцевих споживачів в мережі Інтернет і на можливість їх ідентифікації з боку держави.

Ось такі законопроекти були винесені на рейтингове голосування 17 січня 2019 року.. Нагадаю, що відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України рейтингове (сигнальне) голосування проводиться для прогнозування результатів голосування питання порядку денного пленарного засідання Верховної Ради. «За» висловилося 170 депутатів. Тобто на даному етапі включення до порядку денного цих законопроектів очікувати не варто. При цьому цікаво, що відповідно до результатів голосування, в основному ідею підтримували депутати від БПП і «Народного фронту» Такий розклад дозволяє припустити, що тема не буде закрита найближчим часом, і ці законопроекти будуть знову виноситись на голосування і не будуть зняті з розгляду.