Як дотримуються гендерного балансу регіональні ЗМІ

У матеріалах регіональних ЗМІ жінки згадуються майже втричі рідше ніж чоловіки. Найбільше жінки в якості експерток присутні у волинських та харківських ЗМІ, найменше - в запорізьких. Такими є результати дослідження ІМІ, проведеного у 10 регіонах України у грудні 2015 року*. Експерти ІМІ оцінювали гендерний баланс у друкованих та інтернет-ЗМІ наступних регіонів: Вінниця, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Луцьк, Одеса, Полтава, Ужгород, Харків, Херсон, Чернівці.

Зокрема, протягом періоду моніторингу, в десяти регіонах зафіксовано 471 згадку про жінок-експерток, порівняно до 1492 згадок про чоловіків-експертів.

Аналогічна ситуація в регіональних ЗМІ з героями та героїнями журналістських матеріалів: чоловіки втричі частіше стають героями публікацій, ніж жінки. Так, експертами ІМІ зафіксовано 1359 згадок про героїнь та 4357 згадок про героїв у регіональній пресі під час моніторингу.

КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ

Експертки в регіональній пресі

Аналіз регіональних медіа засвідчив, що найліпші показники зафіксовано у волинських ЗМІ, де відсоток жінок-експерток склав 31%, відповідно чоловіки-експерти мають 69%. Схожа тенденція прослідковується в Харкові - на коментарі експерток припало 30 % від загальної кількості коментарів, тоді як експерти-чоловіки присутні в ЗМІ вдвічі частіше - 70%.

Найнижчі показники зафіксовано в Запоріжжі - 16%, а також у Полтаві та Чернівцях, де жінки виступають в ролі експерток лише в 17% публікацій.

В херсонських ЗМІ експерти ІМІ зафіксували показник у 27% експерток та 73 % чоловіків-експертів у регіональній пресі. Схожі показники зафіксовано в Одесі та Вінниці, де жінки-експертки в місцевій пресі та мережевих виданнях мають по 26% від загальної кількості коментарів.

Гірша ситуація в Дніпропетровську, де чоловіки-експерти мають більшу популярність, ніж експертки. Так, експертки прокоментували 24% матеріалів, відповідно на експертів-чоловіків припало 76% всіх коментарів. На Закарпатті ситуація з жінками-експертками теж має типовий показник - 23% жінки та 77% чоловіки-експерти.

Кількісні показники

Варто зазначити, що на Волині зафіксовано найвищий кількісний показник згадок про експерток. У друкованій пресі - 27 випадків, в онлайнових виданнях - в 3,5 рази частіше (96 випадків).

В харківській друкованій пресі 25 згадок про експерток, в мережевих виданнях зафіксовано 37 експерток. У Дніпропетровську в онлайнових ЗМІ зафіксовано  43 публікації з експертками, тоді як у газетах трапилося лише 16 матеріалів. Схожі кількісні показники в Запоріжжі - 16 експерток у друкованій пресі та 17 експерток в онлайнових ЗМІ зафіксовано під час моніторингу.

Цікаво, що в центральній Україні прослідковується нижчий кількісний показник жінок-експерток. Наприклад, у Вінниці експерти ІМІ зафіксували лише 12 експерток у друкованій пресі, і в онлайн-ЗМІ 23 експертки. На Полтавщині показники ще нижчі - лише 10 експерток у друкованій пресі, та 14 -  в онлайнових виданнях.

На Закарпатті низький показник експерток в друкованій пресі - 9 випадків, однак в мережевих виданнях показник сягає 34 згадок експерток у публікаціях.

Одеські ЗМІ не потішили високими показниками, так, в місцевих онлайн-ЗМІ 25 згадок про жінок-експерток, у друкованій пресі - лише 9 випадків.  У Чернівцях ситуація з експертками наступна: в друкованих ЗМІ - 15 жінок-експерток, в мережевих виданнях  зафіксовано 18 експерток.

У Херсоні нетипова ситуація, тут навпаки в онлайн-ЗМІ зафіксовано 10 матеріалів з експертками, натомість у друкованій пресі більше - 15 випадків.

Жінки-героїні журналістських матеріалів у регіональній пресі

Дослідження ІМІ показало, що найвищий відсотковий показник жінок як героїнь журналістських матеріалів спостерігається у запорізьких ЗМІ, порівняно з іншими містами, що підлягали моніторингу. У запорізьких ЗМІ, жінки є героїнями 33% публікацій, трішки нижчі показники у вінницьких та херсонських ЗМІ, жінки-героїні тут лише у 31% та 30% публікацій.

Середній показник серед міст, що увійшли до моніторингу, показали Харків, Дніпропетровськ, та Чернівці, які мають по 29% матеріалів, у яких жінки є головними героїнями. На Закарпатті чоловіки втричі частіше стають героями публікацій, ніж жінки, відповідно на останніх припадає лише 24% від загальної кількості матеріалів.  Дещо схожа ситуація прослідковується у Полтаві - в місцевих ЗМІ жінки стають героїнями лише у 21% публікацій. Найнижчі показники зафіксовано в Луцьку - 15% публікацій, та в Одесі (жінки є героїнями лише 13% журналістських матеріалів у друкованих та онлайн-ЗМІ).

Кількісні показники

У волинських ЗМІ зафіксовано найвищу кількість згадок про героїнь - 209 випадків, сюди зараховано 162 публікації в онлайнових виданнях та 47 у друкованій пресі, де жінки були провідними героїнями в матеріалах.

У Запоріжжі загальна кількість згадок у місцевій пресі під час моніторингу склала 203 випадки, з них 69 - у друкованих ЗМІ та 134 в онлайні. На відміну від  Волині та Запоріжжя, у Дніпропетровську значно нижчий показник згадок - 147 (41 матеріал в пресі та 106 у мережевих ЗМІ).

На Закарпатті 142 публікації з жінками, з них 29 у друкованій пресі та 113 в онлайні. Середні показники серед міст, що увійшли до моніторингу  мають ЗМІ центральних областей. Так, у Вінниці 130 публікацій, на Полтавщині 124 (зокрема 40 публікацій у пресі, 84 випадки в онлайні). Чернівці мають схожі результати - 81 випадок в онлайні та 49 у друкованій пресі, що становлять 130 публікацій, де жінки були головними героїнями матеріалів.

115 публікацій з жінками-героїнями зафіксовано в харківських місцевих ЗМІ, в онлайні - 48 публікацій, однак в пресі показник трішки вищий - 67.

Найнижчі показники зафіксовано в одеських та херсонських ЗМІ. Під час моніторингу в Херсоні зафіксовано лише 41 матеріал, де жінки були героїнями публікацій. В газетах - 21 матеріал, в мережі - 20. В Одесі цей показник трішечки вищий - 49 публікацій (17 в пресі та 32 в онлайні).

ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ

Вінниця

Регіональні представники ІМІ зафіксували, що у вінницьких ЗМІ найчастіше жінки-героїні були представлені у матеріалах про культуру та спорт (у матеріалах мова йшла про різного роду заходи в яких брали участь жінки та дівчата. У спортивних матеріалах переважно мова йшла про перемоги вінницьких спортсменок на різного роду змаганнях). У матеріалах на тему освіти жінки найчастіше виступали як  учасниці тренінгів, вчителі, матері школярів. У “серйозних темах” - як надзвичайні події - жінки ставали героїнями публікацій у матеріалах про ДТП, зникнення, в рубриках кримінал героїні фігурували як жертви, співучасники злочинів та як родичі підозрюваних. Також траплялися матеріали про благодійництво, де жінки героїні публікацій. Важливо зазначити, що в матеріалах присвячених тимчасово переміщеним особам поширювалися історії успіху та прості життєві історії “переселенок”.

Цікавим є факт, що згадки про жінок можна було побачити у матеріалах політичного характеру (як про жінок-депутатів облради, так і про близьких до політиків жінок - матерів, дружин). Але у більшості випадків вони були “фоном”, але не основними героїнями або експертками.

Порівняно з чоловіками, жінки, як героїні, найменш були представлені в матеріалах пов'язаних із підприємництвом, бізнесом, економікою, АТО тощо.

Експертки найчастіше з’являлися у публікаціях присвячених  благодійництву - жінки як фахівчині та організаторки благодійних акцій, що спеціалізуються у вузьких темах, таких як  допомога людям з обмеженими можливостями, народна творчість і т.д. Також  у матеріалах про медицину та охорону здоров'я, в основному це лікарки та менеджери охорони здоров'я.

Експертами серед жінок в основному є представниці державних органів влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів, вчительки, лікарки, представниці інститутів громадянського суспільства, підприємці. Однак, у більшості матеріалів експертами були одні й ті ж особи, що свідчить про обмежене коло публічних жінок-експертів.

Дніпропетровськ

Під час моніторингу, за даними регіональних представників,  виявилося, що жінки-експертки частіше з’являються у темах, що мають соціальне спрямування: керівниці соціальних служб, відомств, що опікуються питаннями соцзахисту, керівниці структур Пенсійного фонду, радниці з гуманітарних питань, керівниці прес-служб тощо, а також волонтерки.

З екпертів-чоловіків безумовним лідером став голова Дніпропетровської облдержаміністрації Валентин Резніченко. Він дає коментарі і про допомогу бійцям АТО, і про новорічні свята, і про реформи та виконання показників бюджету. З одного боку очевидно, що таке засилля голови ОДА в матеріалах є проявом джинси - свідомої чи несвідомої. Наприклад, за підсумками моніторингу джинси, який ІМІ проводив у дніпропетровських ЗМІ протягом виборчого періоду, Валентин Резніченко як герой прихованої політреклами фігурував на рівні з деякими кандидатами в мери. Ця ситуація є типовою для усіх аналізованих в ході моніторингу дніпропетровських ЗМІ.

Але така ситуація виявляє не лише просування іміджу голови ОДА чи прихованого “культу особи”, а й небажання журналістів опрацьовувати релізи, взяти коментар у чиновника або чиновниці, яка має більш явний стосунок до результатів роботи чи сфери діяльності. Нерідко такими експертами виступають жінки. Тому в такий спосіб замовчується висвітлення їхньої роботи та звужується присутність у інформаційному просторі. Наприклад, у матеріалах, що стосуються допомоги бійцям АТО могли би цілком гармонійно виглядати коментарі координаторки центру допомоги Наталії Шуліки, чи радниць голови ОДА Тетяни Губи чи Ольги Горб. 

Також у дніпропетровських ЗМІ висвітлюються публікації про волонтерську роботу, де жінки є героїнями та експертками публікацій.

Харків

У харківській місцевій пресі жінки найчастіше коментують події суспільного значення: реформа освіти, зовнішня політика та економіка, питання реабілітації воїнів АТО, правопорушення, гуманітарні питання. Чоловіки-експерти коментують переважно політичні, владні питання. Це пов’язано з тим, що більшість керівних посад займають чоловіки. А у наданні коментаря для ЗМІ зберігається традиція ієрархії.

Чимало згадок героїні-спортсменки в темах про спорт. Під час моніторингу в Харкові проходив конкурс краси - “Королева Харкова-2015”. Відповідно, значна кількість публікацій була присвячена цій події. На відміну від інших промоніторених ЗМІ, новини про спортивні досягнення жінок подаються так само повно та із зазначенням імен учасниць, як і чоловіків. Тоді як у газеті “Вечірній Харків” була помічена тенденція непропорційної подачі “жіночих” та “чоловічих” спортивних новин: скорочений матеріал без імен учасниць поруч з розгортуним матеріалом зі згадкою усіх учасників змагань.

Значна кількість матеріалів про переселенок, волонтерок, в інтернет-ЗМІ часто героїнями матеріалів стають жінки, які загинули чи постраждали внаслідок ДТП, нещасних випадків і жінки, що постраждали від стихійного лиха та ті, хто потребує допомоги. Як в інтернет-виданнях, так і в друкованих переважна більшість героїв - чоловіки. Найчастіше це чиновники, політики, учасники бойових дій, спортсмени, видатні діячі культури, мистецтва, громадські діячі.

Запоріжжя

За даними регіональних представників, у запорізьких ЗМІ експертки переважно виступають в коментуванні соціальних тем (гуманітарна сфера, соціальні послуги), медичних, освітянських та культурних  питань та іноді – питань ЖКГ. Так, жінки коментували, зокрема, теми волонтерства та патріотизму, питання культури, ситуації з усиновленням в області.

Варто зауважити, що жінки-героїні тільки іноді виступають головними героїнями публікацій.

Дещо інша ситуація в запорізьких онлайнових виданнях. Важливо зазначити, що більшість з них є героїнями кримінальних стрічок новин. Це, як правило, жертви ДТП, надзвичайних подій, злочинців. 

Чоловіки виступають більше героями кримінальних хронік (як злочинці чи потерпілі), також превалює військова тематика та, як ми вже наголошували, політична тематика.

В цілому тематика коментарів жінок-експерток в онлайні дещо відрізняється від друку: тут превалюють коментарі щодо сфери ЖКГ та медицини.

Волинь

Дослідження волинської регіональної преси показує, що жінки переважають у матеріалах про родини бійців АТО, волонтерські ініціативи, діяльність громадських організацій, а також як очільниці певних відділів, департаментів, комунальних закладів. Однак, герої-чоловіки присутні в кримінальних хроніках, інформації про сепаратистів, а також, коли мова йде про священиків, футбол і бокс.

В місцевих ЗМІ героїні матеріалів – це переважно волонтерки, спортсменки, учасниці конкурсів краси, зрідка – депутатки, науковці та високопосадовці.

На думку експертів ІМІ, цьому слугує величезна кількість передруків із загальноукраїнських ресурсів, присутня в обох видах ЗМІ, в матеріалах у яких теж домінують чоловіки.

Стереотипне сприйняття світу і стереотипний спосіб мислення призводять до того, що журналісти “за звичкою”, “автоматично” помічають більше чоловіків аніж жінок. Проте, з іншого боку, ці ж стереотипи є основою стереотипного розподілу ролей у суспільстві, де “серйозні”, відповідальні посади й депутатські крісла обіймають чоловіки, а жінкам дістається волонтерство, освіта, соцзахист і керівні посади нижчої ланки.

Одеса

За даними регіональних представників, в Одесі основними експертками серед жінок є місцеві чиновниці, представниці політичних партій. Так, найчастіше згадують віце-мера Одеси Зінаїду Цвірінько. Але й це стосується суто газети “Одесский вестник” яка є органом місцевої влади.

У темі присвяченій волонтерству неодноразово траплялися матеріали, де жінка була експерткою або героїнею.

Щодо героїнь, то тут так само, на першому місці згадуються чиновниці, політичні діячки, а також жінки, які потрапили у кримінальну хроніку. 

Також у місцевій пресі траплялися матеріали про переселенок. Варто зазначити, що зафіксовано поодинокі матеріали, де жінки представлялися в мистецькій сфері, у спортивній тематиці, у сфері здоров’я та громадської активності.

Водночас, основними героями та експертами серед чоловіків виступали політики та місцеві чиновники.

Полтава

Найчастіше жінки, як героїні, були представлені у публікаціях, що стосувалися надзвичайних подій та криміналу. У цих сюжетах жінки виступали здебільшого як жертви ДТП, нападів та крадіжок, або ж тими особами, які повідомляли про ці події. Неодноразово траплялися випадки, коли жінки у матеріалах публікацій демонструвалися мертвими. Є поодинокі випадки, коли жінки виступали в ролі підозрюваних у кримінальних новинах. Щодо політичної теми, то варто зазначити, що ці публікації присвячені жінкам-депутаткам, або ж тим, які зайняли керівні посади  в місті та області. Неодноразово в місцевих полтавських ЗМІ жінки стають провідними героїнями в спортивних новинах. Здебільшого ці матеріали присвячені жінкам, які брали участь у спортивних заходах, а також спортсменкам, які перемагали в змаганнях з певного виду спорту.

Типовим трендом для українських ЗМІ є висвітлювання жінок у сфері освіти. Так, у полтавських ЗМІ найчастіше освітянки отримували відзнаки та премії за свої наукові розробки.

Щодо культурної сфери, то найчастіше матеріали були присвячені художницям та артисткам, також висвітлювалися в соціальних новинах та матеріалах присвячених волонтерству.

Порівняно з чоловіками, жінки, як героїні, найменш були представлені в новинах бізнесу, економіки, АТО.

Експертками серед жінок в основному є представниці органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, працівниці наукових інститутів та лабораторій, представниці громадських організацій. Але у багатьох матеріалах експертки повторювалися, що свідчить про обмежену кількість жінок-експерток або ж їх непублічність. Найчастіше експертки в полтавських ЗМІ були представлені у матеріалах що стосувалися соціальної тематики, наприклад, про соціальні гарантії для переселенців, соціальне забезпечення будинків-інтернатів, програми оздоровлення бійців АТО. Також про переселенок та їх адаптацію на новому місці.

Щодо матеріалів кримінальної хроніки, то варто зазначити, що найчастіше це коментарі жінок, які працюють у правоохоронних органах.

Закарпаття

Регіональні представники стверджують, що на Закарпатті  можна прослідкувати певну тематику контенту. Зазвичай жінки постають героїнями та експертками у соціальних матеріалах на кшталт подій зі сфери культури, мистецтва, освіти, волонтерства. Значно рідше – але вони є героїнями чи експертками й у сфері депутатської діяльності.

На відміну від чоловіків, які  виступають героями та експертами у контенті щодо політики, соціально-економічної ситуації, міжнародної тематики, згадок про жінок у цих темах не трапляється, або з дуже мізерною кількістю публікацій. У кримінальних хроніках чоловіки, переважно, фігурують як винуватці незаконних дій чи виникнення надзвичайних ситуацій. Жінки ж у кримінальних хроніках, переважно, фігурують як жертви злочинів.

Також чоловіки як герої чи експерти у багатьох публікаціях домінують через те, що саме вони частіше потрапляють у різні скандальні ситуації у багатьох сферах або ж активно коментують скандальні ситуації, наприклад – через свої сторінки у соціальних мережах. Відповідно, ці коментарі публікуються у ЗМІ.

Слід зауважити, що у повідомленнях про кримінальні або ж надзвичайні події, герої фігурують як такі, щодо яких можна ідентифікувати їхню стать чи вік, водночас не вказані їхні конкретні імена; тобто неможливо ідентифікувати їх як конкретних особистостей. У повідомленнях такої тематики, як уже згадано, переважну більшість становлять чоловіки. Це повідомлення про контрабандистів, шахраїв, крадіїв. Хоча у такому контенті зафіксовано і кілька жінок як героїнь.

Як герої чи експерти чоловіки фігурують і у якості правоохоронців, хоча зафіксовано й кілька публікацій, де поліцейські виступають і як героїні чи експертки. Це – завдяки тому, що у новоствореній патрульній поліції Ужгорода та Мукачева працюють як чоловіки, так і жінки.

Херсон

У херсонських медіа в ролі експерток жінки трапляються у матеріалах про освіту, культуру, соціальний захист. Також жінки  згадуються як волонтерки, представниці благодійних фондів, рідше – як політики, представниці місцевого самоврядування. Нерідко жінки очолюють прес-служби різних відомств і коментують ситуацію на звернення журналістів. Часто жінки є героїнями матеріалів про пограбування (переважно – пенсіонерки) або про те, як вони стають жертвами різних шахраїв. Жінки також згадуються на сторінках спортивних новин.

У проаналізованих матеріалах чоловіки частіше коментують політичні, економічні, спортивні, іноді релігійні теми. Також чоловіки частіше, ніж жінки залучаються в ролі експертів як голови управлінь, департаментів, директорів різних організацій і відомств, адже займають відповідні посади частіше за жінок.

Чернівці

В місцевих чернівецьких ЗМІ експертки переважно коментують соціальні (гуманітарну, освітню сфери, соціальні послуги, пенсійні питання), економічні, медичні, дизайнерські теми. Тоді як питання політичні, юридичні, владні коментують, висвітлюють чоловіки.

На думку експертів ІМІ, скоріше за все, така ситуація пов'язана з тим, що більшість керівних посад займають чоловіки. А отже, коментарі беруть переважно у керівників, прес-конференції проводять переважно керівники тощо.

Зокрема, у зв’язку з проведенням засідань сесії новообраних місцевих рад, де в області й місті абсолютну більшість мають чоловіки, експертами і героями є голови цих рад - чоловіки, керівники органів виконавчої влади - чоловіки. Жінки в таких повідомленнях згадуються в переліку та між іншим. Водночас, коли мова йде про соціальні питання (пенсія, освіта, субсидія, благодійність), жінки є лідерками зі згадування в матеріалах. Варто зауважити, що в друкованих ЗМІ більше представлено героїнь, аніж в інтернет-виданнях. Жінки постають героїнями в соціальних матеріалах, питаннях, що стосуються культури, дизайну та музики, жертвами нападів, грабунків, тими, хто просить, або потребує допомоги. Чоловіки ж переважно - це політичні питання, герої кримінальних хронік, військова, юридична тематика тощо.

В інтернет-виданнях абсолютна більшість героїв і експертів - чоловіки. Це пов'язано з передруками з загальнонаціональних новинних ресурсів, дробленням інформаційних матеріалів на кілька новин від одного спікера (чоловіка) тощо. Жінки в інтернет-ЗМІ - це героїні, скаржниці, пенсіонерки, артистки, дизайнерки, вчительки, жертви нападів. Чоловіки ж - політики, чиновники, посадовці, кримінальники, правоохоронці тощо.

Аналіз регіональної преси продемонстрував реальну присутність жінок у пресі та онлайнових виданнях, а також відобразив теми контенту.

Такий високий відсоток присутності чоловіків у медіа зумовлений тим, що в реальному житті чоловіки дійсно займають багато керівних посад, вони створюють інформаційні приводи та, відповідно, коментують їх. 

Відповідно простежується тенденція залучення жінок-експерток до “лайтових тем”. Також існує проблема, що в регіональних ЗМІ до коментування певних ситуацій залучають тих самих людей, дефіцит експертів простежується також у всеукраїнських ЗМІ.

Помітна тенденція, що жінки в матеріалах стають героїнями матеріалів про культуру, освіту, благодійництво, красу. Також важливим є питання збільшення публікацій у регіональних ЗМІ на спортивну тематику, де жінки стали з’являтися активніше. Тема переселенок та волонтерок траплялася фактично в кожному регіоні.  Щодо тем криміналу, то зазвичай жінки демонструються як жертви та потерпілі.

*МАТРА Регіональні представники ІМІ здійснили дослідження щодо наявності експерток/експертів та героїв/героїнь в українській друкованій пресі та в мережевих виданнях. Дослідження проходили в десяти містах України: Вінниця, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Луцьк, Одеса, Полтава, Ужгород, Харків, Херсон, Чернівці.

У кожному місті регіональні представники досліджували по чотири видання - дві популярні місцеві газети та два місцевих онлайн-видання.

ІМІ