Правовий самозахист журналістів. Перешкоджання журналістській діяльності
Цим матеріалом ІМІ починає цикл публікацій, які міститимуть практичні правові поради для журналістів. Ці поради будуть базуватися на багаторічному досвіді нашої діяльності у сфері свободи слова та на найбільш актуальних питаннях, що надходять на гарячу лінію Інституту масової інформації. Перешкоджання законній журналістській діяльності є правопорушенням, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу України. Перешкоджанням є незаконні дії у вигляді:
- Вилучення карток пам’яті, флешок, ноутів або інших носіїв інформації із зібраними журналістом матеріалами;
- Відмови у доступі журналіста до інформації;
- Заборони висвітлення окремих тем;
- Заборони показу окремих осіб;
- Заборони критики суб’єкта владних повноважень;
- Перешкоджання проведенню зйомок або запису;
- Видалення журналістів з відкритих заходів;
- Тиску на журналіста з метою перешкодити його діяльності;
- Переслідування журналіста у зв’язку з його діяльністю;
- Інших видів перешкоджання журналістській діяльності
Під перешкоджання підпадають тільки ті дії, які вчинені щодо журналіста під час або у зв’язку з його/її професійною діяльністю.
Зверніть увагу: якщо журналіст не виконував функції збору, оброблення і поширення інформації або якщо особа, яка перешкоджала, не розуміла, що перед нею саме журналіст, то в такому разі немає факту перешкоджання журналістській діяльності.
Для прикладу: на виборах Президента і народних депутатів України у 2019 році журналісти мали право бути присутніми на виборчих дільницях, зокрема в день голосування. Проте їхній статус журналіста передбачав лише фіксацію інформації для подальшого поширення у вигляді журналістських матеріалів у ЗМІ. Журналісти не мали функцій офіційних спостерігачів і не могли фіксувати порушення виборчого процесу, перешкоджати таким порушенням тощо – тому, якщо журналіст виступав як офіційний спостерігач і йому перешкоджали саме як спостерігачу, в цих випадках не було правопорушення, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України.
Інший випадок: під час побутової сварки, пов’язаної з жінкою, побилися двоє чоловіків, один з яких виявився журналістом. Незважаючи на наявність у нього журналістського посвідчення і розбитий унаслідок бійки телефон, у цьому разі не було факту перешкоджання журналістській діяльності.
Водночас перешкоджанням законній професійній діяльності журналіста, наприклад, буде заборона суддею проведення зйомок на мобільний телефон у відкритому судовому процесі за адміністративними і цивільними справами, справами про адміністративні правопорушення. Перешкоджанням журналістській діяльності також буде недопуск з боку поліцейського до місця аварії після показування журналістського посвідчення. Перешкоджанням є і заборона критикувати дії посадової особи – як місцевого голови, так і президента.
Покарання за перешкоджання: Стаття 171 ККУ передбачає покарання у вигляді штрафу в розмірі до 3400 гривень, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до чотирьох років. Треба також пам’ятати, що в разі кримінального покарання, навіть у вигляді штрафу, особа визнається такою, що має судимість, і не може протягом певного строку, наприклад, отримати довідку про несудимість для оформлення різноманітних дозволів і документів.
У разі, коли журналісту перешкоджає службова особа з використанням свого службового становища, наприклад голова пресслужби незаконно видаляє журналіста з відкритої наради, таке перешкоджання карається більш суворо, відповідно до частини третьої статті 171 Кримінального кодексу України: штраф зростає до 8500 гривень, обмеження волі можливе вже на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи вести певну діяльність на строк до трьох років або без такого. Так само більш суворе покарання передбачено, коли перешкоджання вчиняється за попередньою змовою групою осіб.
Наприклад, у разі перешкоджання проведенню зйомок про незаконну забудову з боку декількох спортивних молодиків має місце саме перешкоджання за попередньою змовою групи осіб. Конкретні випадки перешкоджань законній професійній діяльності можуть бути різними. У кожному разі варто мати можливість звернутися по правову допомогу.
Нагадаємо, що в ІМІ працює правова гаряча лінія, на якій надають консультації досвідчені медіаюристи Роман Головенко і Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ [email protected].
Help us be even more cool!