Поплакали і стоп. Як правильно висвітлювати хайпи в медіа
Національний відбір на пісенний конкурс Євробачення цього року сколихнув хоч не весь інформаційний простір в Україні, але принаймні простір тих, хто активно користується соцмережами та є фанатом Євробачення. Фіналісти з гастролями по країні-агресору, інтерв’ю гурту Anna-Maria з роз’ясненнями, чий-таки Крим, а потім відмова переможниці Maruv підписувати контракт з НСТУ, що в результаті закінчилося рішенням України не їхати до Ізраїлю взагалі.
Кейс із Maruv укотре показав, що не всі медіа готові відображати ситуацію такою, яка вона є, а готові радше вхопитися за хайп, аби наростити аудиторію чи взагалі ще більше розділити суспільство.
Цікаво, що й самі учасники конфлікту вказували на те, що журналісти розказували ситуацію не повністю, поверхово, часом призводячи до недостовірних висновків. Так, співачка Ганна Корсун написала в офіційному акаунті свого гурту, що не давала жодних інтерв’ю після перемоги в Нацвідборі на Євробачення. А її перше інтерв’ю з’явилося в “Комсомольській правді в Україні”. “Сенсационные” цитаты, которые сейчас активно используются прессой, вырваны из контекста прошедших интервью. В ближайшее время я обязательно отвечу на все вопросы в развернутой форме”, – написала вона.
Команді ПАТ “НСТУ” так само доводилося кілька разів роз’яснювати свою позицію, провести прес-конференцію з приводу участі України в Євробаченні-2019. Під час неї членкиня правління НСТУ Олександра Кольцова заявила: “Я хочу ще раз наголосити: сторони не домовилися. Це не ми когось забанили. Це дуже важливий меседж, який ми хочемо ще раз прокомунікувати, тому що компанія вбачала в цій співпраці ризики і артист також вбачав для себе певні ризики в цій співпраці”. Окремо був викладений у мережу і контракт, який активно обговорювали в соцмережах, а саме ті пункти, що стосувалися обов’язків учасника.
Отже, в сухому залишку, що НЕ мають робити медіа, коли є суперечка і суспільство розділене навпіл через цю суперечку?
- НЕ підживлювати цю суперечку недостовірною, маніпулятивною інформацією (“Вячеслав Кириленко хочет выбить MARUV и YUKO из Нацотбора на Евровидение”, "Вести"; “То, как поступили с Maruv, – образец того, что собираются делать на выборах”, "Страна.ua"; “Евровидение слишком политизировано”: Maruv дала откровенное интервью российскому изданию”, Newsone.ua).
- НЕ використовувати соцмережі як єдине джерело інформації чи зріз суспільної думки (“Наши “патриоты” мстят артистам за то, что без единого выстрела сдали Крым”. Соцсети о скандале вокруг певицы Maruv”, "Страна.ua"; “В костюме стриптизерши”, “Можно в этом году обойтись без Евровидения”: соцсети не умолкают о победе MARUV”, Golos.ua; “Украинцы, вы ипанулись: реакция соцсетей на победу Maruv в нацотборе на Евровидение-2019”, 24-й канал.
- НЕ ставати на бік тільки одного учасника конфлікту (“Слом тренда. Почему концерты в России не помешали, а даже помогли MARUV победить в нацотборе на Евровидение”, "Страна.ua"; “MARUV не пускают на Евровидение, из Кабмина звучат угрозы: “история не закончена”, Politeka.net; “MARUV подписала контракт с дьяволом: разъяренные фанаты стали в защиту певицы”, znaj.ua).
Конфліктна ситуація, навіть така, яка склалася між співачкою Maruv та НСТУ, заслуговує на об’єктивне та неупереджене висвітлення, використання думок усіх сторін, роз’яснення того, що відбувається, для аудиторії. Використовуючи оціночні судження, пости в соцмережах сторін конфлікту, домисли, медіа не відтворюють, а спотворюють в такий спосіб картинку, яка має бути чіткою під час будь-якої суперечки.
Резонансна тема, гучний конфлікт – це завжди клікабельність, більше переглядів, нова аудиторія. Але це і шанс показати пріоритети редакції – репутація і надання платформи для суспільства, щоб був знайдений компроміс, чи “після нас – хоч потоп”.
Олена Чуранова, експертка ІМІ
Help us be even more cool!