Українські анонімні телеграм-канали маніпулювали на темі мобілізації – дослідження ІМІ

Колаж ІМІ

Найпопулярніші телеграм-канали, які входять до топ-100 українського сегмента, поширюють фейки та маніпулюють на темі мобілізації. 

Про це свідчать результати дослідження Інституту масової інформації.

На другому році повномасштабного вторгнення, за даними Google Trends, найвищий пік запитів українців у пошуковику щодо мобілізації припав на другу декаду грудня 2023 року. Сплеск запитів трапився після пресконференції президента Володимира Зеленського, а саме після його слів про те, що Україні необхідно підготувати до мобілізації 450–500 тисяч людей.

Експерти ІМІ фіксують, що, лише за грудневими даними 2023 року, в українському сегменті найпопулярніших телеграм-каналів перший пік “новин” почався в грудні, за два дні до заяви Зеленського. Другий пік трапився внаслідок масового цитування головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного про те, що мобілізація відбуватиметься в кілька етапів. А потім цікавість до теми мобілізації спала перед самим Новим роком.

Аналітики ІМІ стверджують, що в телеграм-каналах не вистачає якісної аналітики, що насправді відбувається із законопроєктом про мобілізацію, та зрозумілих експертних коментарів компетентних людей. Натомість адміни таких телеграм-каналів відверто маніпулюють на темі мобілізації, експлуатуючи вразливість та чутливість українців, оскільки тема стосується майже кожної родини. 

Також експерти ІМІ зафіксували випадки фейкових постів про начебто смерть українців після відвідування ТЦК, маніпуляції на тему “пакування в бус” та емоційну лексику, яка супроводжує пости про мобілізацію. Окрім того, пропагандисти РФ використовують інформацію з телеграму на свою користь.

“Російські пропагандисти використовують дезінформацію з анонімних українських телеграмів для дискредитації України та зриву процесу мобілізації. Пропагандисти моніторять український простір та витягують відео, де начебто працівники ТЦК жорстоко поводяться з чоловіками. У такий спосіб росіяни створюють наративи про те, що ТЦК відправляють чоловіків на смерть. Також пропагандисти рекомендують українським чоловікам, що краще тікати за кордон або сісти за ґрати, ніж померти на війні”, – говорить дослідниця ІМІ Яна Машкова.

Крім того, аналітики ІМІ неодноразово наголошували, що є кілька факторів, які відрізняють якісну журналістику від рівня анонімних телеграм-каналів. Насамперед це прозорість та відповідальність. У медіа, яке зареєстроване, має фізичну редакцію, фахову команду та розуміння про етичні й журналістські стандарти, у разі можливого поширення неточностей або фейку опублікують спростування та перепросять аудиторію. “Натомість, як бачимо, в анонімному світі телеграму можна одним натиском видалити, відредагувати або просто ігнорувати відверті фейки й жодним чином не відповідати за недостовірний або брехливий контент”, – йдеться в дослідженні.

ІМІ рекомендує читати матеріали відповідальних медіа, що ввійшли до Списку найякісніших і найвідповідальніших українських онлайн-медіа. Ці медіа також представлені в телеграмі та пропонують якісний, достовірний контент без порушень журналістських стандартів.

Інститут масової інформації (ІМІ) — медійна громадська організація, яка працює з 1995 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень у зону бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20-ти регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ — “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).