Українські канали за останній місяць приділили Криму лише 2% повідомлень - Джапарова
Перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова вважає, що висвітленню теми окупації Криму українські інформаційні телеканали приділяють недостатньо уваги. Про це вона заявила 12 грудня на конференції до Міжнародного дня захисту прав людини “Крим. Анексія і безправ'я чи початок кінця імперії?”, повідомляє Укрінформ.
“Моніторинг Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення, який здійснено місяць тому, українських інформаційних телеканалів засвідчив, що висвітлення теми Криму виявилося меншим, ніж ми розраховували. Це 2% - тема Криму і 6,7% присвячені темі Донбасу. На наш погляд, цього недостатньо”, - сказала Джапарова.
На її переконання, тема Криму для багатьох громадян є болючою, оскільки чимало людей втратили своє майно і домівки, а тепер змушені долати відчуття безпорадності, боротися за можливість повернути свою Батьківщину. Ті ж, хто залишився на півострові попри незгоду з політикою, яка провадиться там, змушені терпіти репресії та утиски своїх прав. “Відносно кримських активістів, відносно кримських татар там проводять примусову паспортизацію, примусове переселення, обшуки будинків активістів, політичні розправи, політично вмотивоване судочинство”, - нагадала перший заступник міністра.
Вона наголосила, що ситуація на окупованому півострові має активно обговорюватися, зокрема на міжнародному рівні, аби світова спільнота знала про дійсний стан справ та розуміла необхідність продовження санкцій проти Росії за її агресію щодо України.
Джапарова нагадала, що мешканців Криму насправді ніхто не питав, чи вони хочуть увійти до складу Росії, адже так званий референдум не був справжнім, тому зараз вони змушені обстоювати свої права та можливість жити на рідній землі.
Як наголосив президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар, ситуація на півострові зараз дуже непроста. “Росія у цілому намагається зараз діяти за формулою, яку коротко можна сформулювати так: інфраструктурна переорієнтація, ремілітаризація Криму, політичні репресії та зміни етнічного складу. Це робиться, аби здійснити від'єднання Криму від України через його природне сполучення, переорієнтувати Крим на Росію”, - вважає він.
За словами експерта, нині Росія безуспішно намагається подолати санкційну блокаду. Утім, на думку Гончара, ефект від цієї блокади поки що слабкий. “Тому стратегічний чинник, на який має бути спрямована робота української дипломатії, має полягати у розширенні санкційного режиму щодо РФ саме через її дії у Криму з урахуванням того, що вона чинить у контексті політичних репресій як проти кримських татар, так і проти інших активістів”, - упевнений експерт.
Help us be even more cool!
