ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Міграційна служба відмовила ЗМІ у відповіді на запит щодо статусу казахської журналістки

26.04.2018, 15:28
Фото - hromadske.ua

Державна міграційна служба України (ДМС) відмовилася надати “Детектору медіа” інформацію про підстави, на яких відмовила опозиційній казахській журналістці Жанарі Ахмет у наданні статусу біженця, повідомляє “Детектор медіа”.

У відповіді на запит видання ДМС послалася на конфіденційність цієї інформації, а також на ст. 14 ЗУ “Про захист персональних даних”, у якому не дозволяється поширення персональних даних без згоди суб’єкта цих даних.

На думку медіа-юриста Олександр Бурмагіна, ГО “Плафторма прав людини”, якщо підходити тільки формально, то розпорядник правий, бо, дійсно, запитувана інформація відноситься до конфіденційної. Проте, наголошує він, законодавство вимагає при відмові в наданні запитуваної інформації робити не тільки формальний, а й змістовний аналіз (застосовувати трискладовий тест), і наводити аргументи у відмові щодо змістовної частини конкуруючих інтересів запитувача та особи, якої інформація стосується, повідомляє “Доступ до правди”.

“Без такої частини аналізу відмова розпорядника вважається необґрунтованою і може бути визнана судом протиправною. У п. 5.5. Постанови Пленуму ВАСУ від 29.09.2016№10 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації” зазначено наступне: “Таким чином, відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник в листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини”. І якраз у контексті даного випадку, враховуючи, що конфлікт уже став публічним, а журналіст сама привертала увагу до обставин спору із розпорядником, обґрунтованість відмови через призму трискладового тесту виглядає не такою переконливою, як з формального боку. Відсутність у відмовах розпорядників застосування трискладового тесту можна назвати одним з класичних порушень вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, - сказав юрист.

Як повідомляв ІМІ, 21 жовтня 2017 року журналістка і блогерка з Казахстану Жанара Ахмет була затримана на Київщині у зв’язку з розшуком по лінії Інтерполу.

Жанара Ахмет була змушена тікати в Україну з Казахстану в березні 2017 року. На батьківщині Ахмет звинувачується в шахрайстві, журналістка вважає справу політично мотивованою. У Києві Ахмет разом з 9-річним сином живуть менше року і просять політичного притулку.

25 жовтня 2017 року Києво-Святошинський суд заарештував казахстанську журналістку Жанару Ахмет на 18 діб.

8 листопада 2017 року Апеляційний суд Київської області визнав незаконним рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області про тимчасовий арешт журналістки Жанари Ахмет з Казахстану.

22 листопада 2017 року Апеляційний суд м. Києва віддав на поруки народній депутатці Світлані Заліщук казахську опозиційну журналістку Жанару Ахмет.

У квітні 2018 року стало відомо, що в Окружному адміністративному суді міста Києва Жанара Ахмет програла справу проти Державної міграційної служби (ДМС) Київської області, яка відмовила їй у статусі політичного біженця. Журналістка подала апеляцію.

Liked the article?
Help us be even more cool!