Кропивницька Медіашкола. Очікування та реальність
На початку поточного року кропивницькі медійники зібралися на неформальну зустріч, щоб обговорити поточні проблеми, досягнення та плани на майбутнє. Чи не найбільшою з наявних проблем редактори називали кадровий голод – відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників, які могли б замінити медійників, що з тих чи інших причин покинули професію. Розв'язати цю проблему мав проєкт “Медіашкола”, організований журналістським хабом Інституту масової інформації “Медіабаза.Кропивницький”. Та чи вдалось і чи варто продовжувати подібні експериментальні проєкти в майбутньому? Як показують результати, варто.
Очікування
Мабуть, почати варто з того, що сама ідея проведення навчання для потенційних працівників локальних медіа є далеко не новою. Цей формат активно використовують в інших областях України. Втім, наголошує співорганізаторка Медіашколи Світлана Литвиненко, проєкт відштовхувався від наявних регіональних проблем та шукав рішення саме під них, а не просто копіював наявні шаблони та формати.
Саме тому насамперед Медіашкола зосередилася на студентах, щоб ті могли поспілкуватися з журналістами та відчути, якою журналістика є на практиці. Зі всіма плюсами та мінусами. Програму розбили на два етапи – вісім лекцій-тренінгів від медійників-практиків Кіровоградщини та практика-стажування в редакціях, що долучилися до проєкту. В ідеалі студенти могли б домовитися з редакціями про співпрацю в тому чи іншому форматі.
"Організовуючи Медіашколу, ми ставили для себе дві мети. Перша, найбільш критична не лише для ЗМІ, а й для регіону загалом, – зменшити кадровий голод у редакціях. Це найбільший виклик, про який кричать редактори вже не перший рік. З іншого боку, ми хотіли показати молоді перспективність роботи журналіста, аспекти роботи різних медіа в умовах війни. Причому показати це не лише студентам, які наразі навчаються на журналістських спеціальностях.
Ми свідомо запрошували студентів різних вишів та спеціальностей, щоб продемонструвати, що журналістика – це сфера для людей, які прагнуть нести факти, яким цікаво докопуватися до істини. Відгуки студентів про освітній блок Медіашколи схвальні, вони говорять, що отримали цінні практичні знання. Наразі студенти пішли на стажування в редакції, і ми віримо, що після цього команди редакцій поповняться новими людьми", – розповідає співорганізаторка Медіашколи Світлана Литвиненко.
Редакторська думка
Редакторка видання CBN Мирослава Липа обережна у своїх висновках та досить прагматично оцінює досягнення проєкту.
"Ідея чудова, цікава для студентів і для ЗМІ також. Шкода, що ще до знайомства з редакцією, на лекціях, меншість із присутніх озвучила зацікавленість до роботи саме в медіа. Їм, дійсно, було цікаве навчання, особливо можливість довідатися про практичні навички. Але, як на мою думку, це радше задля особистого розвитку, ніж для цілеспрямованого встановлення контактів з редакціями, щоб працевлаштуватися в майбутньому", – резюмувала медійниця.
Погоджуються з висновками колежанки й інші редактори. Зокрема, Анастасія Дзюбак, редакторка інформаційного порталу "Гречка", вказує на недостатню зацікавленість у фінальному результаті, працевлаштуванні, самих студентів.
"Мені було цікаво долучитися до проєкту як спікерці. Цікаво було побачити учасників і пізнати їх мотивацію. Дуже боялася відвертої байдужості, але зустрічі проходили досить жваво. На жаль, у результаті не побачила аж надто активного інтересу. Наприклад, я запропонувала учасникам за бажанням написати текст у стилі художнього репортажу на сторінку і показати роботу – охочих не знайшлось. З чотирьох студенток, які виявили бажання прийти на стажування, в редакцію дійшло дві, одна з яких безслідно зникла. Однак у тій одній, яка вже ж виконала завдання, бачу потенціал. Не зрозуміло, чи ми їй запали в серденько, але спробуємо запропонувати співпрацю. Мені важко сказати, чи медіашкола допоможе вирішити кадрову проблему загалом, але я бачу сенс продовжувати, адже принаймні вона дає доступ до людей, які мають хоча б мінімальну цікавість до професії", – поділилася враженнями від школи Анастасія Дзюбак.
Схожі висновки й у редакторки "Точки доступу" Ольги Зими:
"Учасники школи отримали реальний шанс на стажування в провідних редакціях регіону й отримання цінного практичного досвіду. Та не всі дійшли до цього етапу проєкту. Частина з тих, хто прийшов у нашу редакцію, були як на одноденній екскурсії. Говорили, що не планують розвиток у цій сфері. Тож і мотивації долучитися до цікавих завдань не було. Тому, на мою думку, під час відбору учасників варто зважати на мотиваційний лист і їхнє бажання розвиватися в журналістиці.
Та попри певну дискомунікацію організаторів Медіашколи та її учасників редакторка вказує і на конкретні результати.
"Завдяки участі в цій програмі ми, здається, знайшли у свою редакції есемемницю, тож цей проєкт однозначно потрібен, щоб стати одним зі способів вирішити кадрові проблеми місцевих медіа. І одним з його напрямів може стати менторство. Це можуть бути індивідуальні консультації та можливість спільної роботи над проєктами. А для студентів це буде корисним тим, що вони будуть не одноденними гостями в редакції, а повноцінно зануряться в роботу одного медіа й матимуть від цього результат", – розповіла медійниця.
Реальність
Як часто буває, реальність виявилася дещо приземленішою за очікування. Студенти, навіть ті, хто з ентузіазмом нахвалював тренінги, не завжди мають бажання працювати в друкованих чи онлайн-медіа. В лекційно-тренінговій частині все ж було більше теорії, ніж практики. А з півтора десятка учасників, що долучилися до Медіашколи, на подальшу співпрацю погодяться двоє чи троє.
Втім, сам формат є доволі помічним у нинішніх реаліях. І, як зазначають редактори та організатори, його варто вдосконалювати та активно використовувати.
А це значить, Медіашколі 2.0 бути, наголошує Світлана Литвиненко.
"Плануємо запустити друге коло нашої школи в жовтні-листопаді. Це дасть нам змогу проаналізувати помилки, провести активну промокампанію та заручитися підтримкою місцевих медіа. Упевнена, подібні проєкти необхідні нашому регіону та допоможуть, принаймні частково, закрити потребу місцевих медіа в нових кадрах", – вважає співорганізаторка школи.
Павло Лісниченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області
Help us be even more cool!
