IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

24

74

5

31

У регіональних медіа до коментарів залучають 29% експерток і 71% експертів – дослідження

Гендерний розрив між експертками і експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 42% (2,4 рази), тобто медіа залучають до коментарів або експертної оцінки 29% експерток і 71% експертів. Найвищі показники демонструють Дніпропетровська (42%), Запорізька (40%), Херсонська (40%), найнижчий – Тернопільська (17%) області. Друковані видання мають дещо вищий середній показник (31%), аніж інтернет-видання (27%).

Такими є дані моніторингу журналістських матеріалів у 110 друкованих і 110 інтернет-виданнях, проведеного ВОГО “Волинський прес-клуб” і ВОГО “Гендерний центр” у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми “У-Медіа” МГО “Інтерньюс” упродовж лютого 2017 року у 22 областях України. Згідно з отриманими даними, було проаналізовано 90038 матеріалів, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в онлайн-медіа.

Мета моніторингу полягала у виявленні гендерного балансу/дисбалансу у журналістських матеріалах регіональних медіа, у тому числі щодо гендерного паритету експертів і експерток.

У регіональному зрізі залучення експерток і експертів у журналістських матеріалах на різну тематику (політика, економіка, освіта/наука, культура, медицина, спорт, війна, волонтерство) дещо відрізняється, однак виразно показує гендерний дисбаланс у залученні експерток і експертів залежно від тематики.  

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів щодо залучення експерток та експертів показав наступну тенденцію: відсутність у певній сфері жінок підтверджується їх низькою присутністю й у експертній царині у медіа. Результати гендерного моніторингу виявили найменш і найбільш “дружні” для експерток галузі. Найменш “дружня щодо залучення експерток – політика (16%), війна (20%) та спорт (20%), а найбільш “дружня” – освіта/наука (46%), волонтерство (45%), медицина (43%).

Політика

Середній показник присутності експерток у регіональних медіа у політичній тематиці складає 16%. Найвищі показники мають Херсонська (27%), Харківська (25%), Сумська (25%) області, найнижчі – Тернопільська (2%), Чернівецька й Рівненська (10%) області.

Економіка

В економічній тематиці середній показник присутності експерток у регіональних медіа складає 23%. Найвищі показники мають Херсонська (41%), Кіровоградська (37%) та Дніпропетровська (30%) області, найнижчі – Черкаська (15%), Тернопільська і Житомирська (16%).

Освіта/наука

У матеріалах на тему освіти/науки середній показник присутності експерток у регіональних медіа наближається до паритету і становить 46%. Найвищі показники мають Чернівецька (62%), Запорізька (60%), Закарпатська (58%) області, найнижчі – Миколаївська (27%), Черкаська (31%), Житомирська (32%) області.

Культура

Середній показник присутності експерток у регіональних медіа у матеріалах на тему культури становить 39%. Найвищі показники мають Закарпатська (54%), Дніпропетровська (51%), Волинська і Чернівецька (49%) області, найнижчі – Тернопільська (19%), Київська (28%) і Запорізька (30%).

Медицина

Середній показник присутності експерток у регіональних медіа у медичній тематиці склав 43%. Найвищі показники мають Дніпропетровська (72%), Одеська (60%), Полтавська (58%) області, а найнижчі – Чернігівська (24%), Черкаська (28%) і Тернопільська (29%).

Спорт

У спортивній тематиці середній показник присутності експерток становить 20%. Найвищі показники мають Рівненська (57%), Житомирська (43%),  Чернігівська (35%), найнижчі – Закарпатська (0%), Полтавська (5%), Вінницька й Одеська (6%) області.

Війна

Середній показник присутності експерток у матеріалах на тему війни склав 20%. Найвищі показники – у Запорізької (42%), Дніпропетровської (36%), Полтавської (32%) областей, найнижчі – у Закарпатської (0%), Миколаївської (7%) та Одеської (9%).

Волонтерство

У матеріалах на волонтерську тематику середній показник присутності експерток склав 45%. Найвищі показники мають Кіровоградська (86%), Херсонська (75%) та Одеська (74%) області, а найнижчі – Тернопільська (15%), Рівненська (25%) та Вінницька (29%).

Гендерна експертка проекту Оксана Ярош зауважує: “Результати гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних медіа виявили, що редакційна політика не керується принципом гендерного паритету при обранні експерток та експертів для коментування тематичних новин. А це продовжує тенденцію  розподілу медіа-тематик на “жіночі” та “чоловічі”, що призводить до гендерної нерівності можливостей якоїсь зі статей у певній сфері. Було б доречно сформувати у редакціях регіональних видань експертний “пул” із дотриманням гендерного балансу, звернувшись до наукових або аналітичних установ.

Також варто користатися вже підготовленими ресурсами, як-то базою експертів для медіа Інституту масової інформації та ресурсом “Запитай експертку”, створеним Компанією проти сексизму “Повага”. Європейські видання практикують гендерний паритет серед експерток/експертів і візуальний, і текстовий. Вітчизняним виданням теж варто впроваджувати таку практику, оскільки вона сприятиме демократичності розвитку і медіа, і суспільства загалом”.

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у рамках проекту “Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики”, що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми “У-Медіа” (Інтерньюс).

Ще Новини