IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

21

64

5

26

Звіт з моніторингу журналістських стандартів в інтернет-ЗМІ та пресі І-й квартал 2017 року

За результатами лютого 2017 року рейтинг українських загальнонаціональних сайтів за рівнем дотримання професійних журналістських стандартів очолили відразу три інтернет-ЗМІ — «Українська правда», «Ліга» та Укрінформ, у яких 76% матеріалів написані без жодних порушень. З друкованих ЗМІ найвищі результати отримала газета «Дзеркало тижня», в якій 57% матеріалів написані без порушень.

Такими є результати дослідження ІМІ на предмет дотримання трьох ключових професійних журналістських стандартів у 10 інтернет-виданнях («Українська правда», «Ліга», УНІАН, Укрінформ, «Корреспондент», 112 канал, LB.ua, «Страна.ua», «Обозреватель» і «Цензор.нет») та 6 друкованих виданнях («Вести», «Сегодня», «КП в Украине», «Факти», «Дзеркало тижня» та «Новое время»), що проводиться  за підтримки Інтерньюз Нетворк.

Серед інтернет-ЗМІ найнижчі результати з дотримання стандартів показали три видання: «Корреспондент» (лише 28% матеріалів написані без порушень журналістських стандартів), «Обозреватель» (32%), і «Страна.ua» (36%).

З друкованих ЗМІ найнижчі результати отримала газета «Вести»: лише 28% матеріалів у ній не містили порушень, а також газети «Сегодня» і «КП в Україне» — по 29% матеріалів без порушень професійних журналістських стандартів.

У середньому найчастіше як в друкованих, так і в інтернет-ЗМІ, порушувався стандарт балансу: у 26% новин в інтернет-ЗМІ та в 34% у друкованих ЗМІ були проблеми з дотриманням цього стандарту. Найбільше порушень цього стандарту зафіксовано на сайті «Страна.ua», де 44% новин є незбалансованими, та в газеті «Вести» (48% є незбалансованими). Найкраще дотримувались цього стандарту серед  інтернет-ЗМІ у виданні «Ліга» (лише 8% порушень), а в друкованих — у«Дзеркалі тижня» (24%).

Стандарт достовірності було порушено в середньому у 17% матеріалів в інтернет-ЗМІ та 30% в друкованих. Найгірше стандарту достовірності новин серед інтернет-ЗМІ дотримувались у виданні «Корреспондент» (44% новин з порушеннями), з друкованих ЗМІ — у газетах «Вести» та «КП в Украине» (по 43% порушень). Найкраще дотримувались стандарту достовірності серед інтернет-ЗМІ — у виданні «Цензор» (жодного порушення не зафіксовано), серед друкованих ЗМІ — у «Дзеркалі тижня» (5% матеріалів з порушеннями).

Стандарт відокремлення фактів від коментарів у середньому в інтернет-ЗМІ порушувався в 11% матеріалів, у друкованих — у 26% матеріалів. Найбільше порушували цей стандарт серед  інтернет-ЗМІ у виданні «Обозреватель» (36% матеріалів з порушеннями), найменше порушували УП та «Ліга» (у всіх новинах, що підлягали моніторингу, дотримано цього стандарту). Серед друкованих ЗМІ найчастіше не дотримувались цього стандарту у газеті «Сегодня» (48% новин, що підлягали моніторингу, виявилися з порушеннями), натомість найкраще серед друкованих ЗМІ цього стандарту дотримувалось «Новое время» (жодного порушення цього стандарту не зафіксовано).

Інтернет-ЗМІ

«Українська правда»

Видання є одним із лідерів з дотримання журналістських стандартів. Рівень матеріалів, що вийшли без порушень стандартів, складає 76%. З трьох досліджуваних стандартів у виданні взагалі не зафіксовано порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів.

У 8% новин є порушення стандарту достовірності. Найчастіше порушення фіксуються через посилання на неверифіковані акаунти в соціальних мережах, наприклад в новині «На Авдіївському коксохімі назвали “маячнею” заяви РосЗМІ про “Точку У”»  джерелом інформації є неавторизована сторінка Гендиректора Авдіївського коксохіму Муса Магомаєва у Фейсбуці. Окрім того, видання досить часто використовує як джерело інформації російські ЗМІ, прес-службу Кремля, і ЗМІ окупованих регіонів.  Наприклад:

«Бойовики заявили, що запускають завод “Стірол” у Горлівці» — джерелом інформації є сайт «Новоросія», який, за даними досліджень ІМІ, є одним з лідерів за рівнем фейків (15% матеріалів на цьому сайті є недостовірними). Окрім цього, цей сайт є одним з лідерів з розміщення матеріалів, що містять мову ворожнечі.

«В Кремлі кажуть, що готові чекати вибачень за Путіна-вбивцю» — в новині гіперпосилання на ТАСС.

Проте варто відзначити, що більшість з таких новин мали високий суспільний інтерес, тому експерти ІМІ не рахували їх за порушення.

Стандарт балансу виданням дотримувався на 80%. Це пов’язано з тим, що видання досить часто перероблює блоги окремих політиків чи експертів не збалансовуючи їх, у таких новинах висвітлюється позиція лише автора блогу. Наприклад, новина «Керівників держкомпаній хочуть звільнити від подачі е-декларацій» зроблена з блогу голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна.

«Ліга»

Видання входить у трійку лідерів, рівень матеріалів без порушень журналістських стандартів складає, як і в УП та Укрінформі, 76%.

Рівень порушень стандарту балансу є нижчим ніж в УП, і складає лише 8%. Натомість значно вищим є рівень порушення стандарту достовірності — 16% новин мають сумнівні джерела інформації.

Наприклад, у новині «Сепаратистский оператор начал регистрировать аккаунты Facebook» видання посилається на невизначені «сепарские СМИ» і при цьому транслює самопіарну заяву «міністерства зв’язку так званої «ДНР»: «Крупнейшая социальная сеть мира Facebook запустила регистрацию аккаунтов на номера мобильного оператора республиканского оператора связи».

Порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів виданням не зафіксовано, якщо в новинах і трапляються оціночні судження, то вони найчастіше є в коментарях, які чітко відокремленні від фактів.

Укрінформ

Рівень матеріалів без порушень журналістських стандартів в Укрінформі складає 76%. Рівень порушення стандарту балансу на сайті складає 20%.

Наприклад, в новині «Савченко протрималась у громадській платформі РУНА менше двох місяців», подана лише позиція РУНИ. І далі в стрічці новин позиція Савченко щодо даної події не представлена.

А в новині «Місцева влада проти розширення заповідників — Семерак», у якій Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак звинувачує органи місцевого самоврядування у перешкоджанні в створені природоохоронних зон, не подана точка зору жодної місцевої громади чи експерта, який би збалансував матеріал.

Стандарт достовірності та відокремлення фактів від коментарів на сайті порушений лише у 4% випадків. Видання теж іноді посилається на неверифікованні сторінки в соціальних мережах.

112 канал

Ресурс зайняв другу позицію в рейтингу, на його сторінках 64% матеріалів написані без порушень журналістських професійних стандартів.

Незбалансованими на ресурсі є 20% матеріалів. Наприклад в новині «Корчинська показала уламок снаряду бойовиків, який влучив у лікарню в Авдіївці», яка починається лідом «Представники ОБСЄ відмовились зафіксувати снаряди, підкреслила нардеп», журналісти точкою зору місії не поцікавились, а сама новина, на думку експертів ІМІ,  є досить популістською.

Рівень матеріалів з низьким рівнем достовірності складає 16%. Передусім це пов’язано з тим, що у спортивних подіях джерело інформації не називається взагалі.

Стандарт відокремлення фактів від коментарів порушений у цьому ЗМІ у 8% випадків. Так, у новині «Геращенко про необхідність введення воєнного стану» заголовок не відповідає суті новини.

У тексті йдеться про те, що Президент винесе на голосування список членів ЦВК тоді, коли буде впевнений, що є підтримка парламентарів, натомість із заголовка можна винести враження, що Геращенко виступає за введення військового стану. Подібним чином сформована новина з заголовком «НБУ не бачить загрози в присутності російських банків в Україні», прочитавши який можна зробити певний висновок, тоді, коли відкрити повний текст, можна дізнатися, що російські банки шукають кому продати в Україні свої дочірні структури.

Також у вибірку потрапили матеріали з ознаками замовності або комерційного характеру.

УНІАН

Третю позицію в рейтингу зайняла інформагенція УНІАН — з 60% матеріалів, написаних без порушення професійних стандартів.

Порушення стандарту достовірності на сайті трапляється в 20% випадків. Так, у конфлікті між СБУ та компанією-перевізником з Мінську «БелАвіа» на сайті представлена позиція БелАвіа, а українська сторона не представлена взагалі.

Скандал в українському небі: Київ та Мінськ домовилися про компенсацію за повернення літака “Белавіа”

Новина «Кличко: новий статут територіальної громади Києва дозволить активно залучати мешканців до управління господарством міста», що містить ознаки замовлення на користь міського голови Києва, є компліментарною і незбалансованою.

У 24% випадків на ресурсі порушено стандарт достовірності, а в 4% — стандарт відокремлення фактів від коментарів.

«Цензор»

На сторінках ресурсу рівень матеріалів, що вийшли без дотримання журналістських стандартів, складає 56%. Проте «Цензор» став лідером щодо стандарту достовірності, порушення якого на сайті не виявлено взагалі.

Рівень порушення стандарту балансу сягає 32%. Наприклад, в новині «“Наш край” і “За життя” Рабіновича — це проекти Адміністрації Президента, — Юрій Павленко» відсутній коментар і представників президента, і названих політсил. У новині відсутній також бекграунд, який міг би збалансувати новину.

На сайті публікуються компліментарні матеріали на користь Олега Ляшка: «Гройсман погодився обговорити з депутатами майбутній меморандум із МВФ, — Ляшко». А також матеріали з ознаками замовлення на користь партії «Народний фронт»«Ми закликаємо бути готовими до сценаріїв, які несуть загрозу національній безпеці, — Бурбак».

8% матеріалів містили порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів.

LB.ua

56% матеріалів на ресурсі надруковано без порушень журналістських стандартів.

Рівень порушення стандарту балансу сягає 32%. У 12% випадків порушено стандарт достовірності. Найменше порушень зафіксовано стандарту відокремлення фактів від коментарів — 8%. Крім того, до вибірки потрапили матеріали з ознаками замовності.

«Страна.ua»

На третій позиції серед аутсайдерів рейтингу розмістився сайт «Страна.ua» з показником у 36% матеріалів, написаних без порушень журналістських стандартів.

У 44% випадків на сайті порушується стандарт балансу. Так, у новині «Журналисты засняли переписку Егора Соболева с женой о смене Порошенко» немає позиції самого депутата. Окрім стандарту балансу тут порушений і стандарт достовірності, оскільки журналісти самі на свій розсуд інтерпретували повідомлення Соболєва.

Стандарт достовірності на сайті порушений у 28% новин.

На думку експертів ІМІ, видання намагається маніпулювати власними читачами, підкріплюючи тематику «зради». Так, у цілком нейтральних новинах, хоч у бекграунді, але намагаються таки додати негативу.

Наприклад, у статті «Кинотеатры начнут показывать перед сеансами украинские короткометражки» на сайті «Страна.ua» в бек додали «в 2016 году 80% российских фильмов запретили к показу. Так, экспертная комиссия по вопросам распространения и демонстрации запретила в Украине показ 38 российских фильмов и сериалов, а разрешили прокат в кинотеатрах только 7 российских фильмов». Формується думка, що замість «хороших» російських фільмів українців тепер змушуватимуть дивитися перед іноземним кіно нібито низькопробні українські стрічки короткого метру.

Це підтверджує і медіаюрист Роман Головенко: «На веб-сайті “Страна.ua” (порівняно, наприклад, із УП чи НВ) зустрічається значна кількість негативних новин, які можна назвати “чорнухою” (про насильницькі злочини, падіння рівня життя, еміграцію з України і т.п.). може бути кілька причин такого явища: на них є попит аудиторії, яка з психологічних причин активніше реагує на інформацію про небезпеку, а може бути, що це і свідома редакційна політика — показати Україну як failed state».

У третині матеріалів (32%) на ресурсі порушується стандарт відокремлення фактів від коментарів. З новини «“ДНР” собирается запустить горловский “Стирол”» цілком можливо зробити висновок, що сепаратистам вдасться розблокувати роботу хімічного гіганта, хоч у компаніях Фірташа, якому належить Стірол, про це нічого не відомо. І про це ми дізнаємося, власне, з інших сайтів, у той час як у «Страни» з приводу цього суцільний оптимізм.

«Обозреватель»

Тільки 32% новин на сайті написано без порушення журналістських стандартів.

У 40% випадків порушується стандарт балансу думок/точок зору, а в 36% стандарт відокремлення фактів від коментарів. Приміром, у новині «Опять обвинил Украину: Путин и Меркель договорились по Донбассу» заголовок не відповідає суті, оскільки можна зробити висновок, що вже вирішене питання загалом, хоч насправді йдеться про лише про пусті обіцянки про «припинення вогню».

На сайті виявлені матеріали з ознаками політичного замовлення, наприклад «Раде предложили не “будоражить общество” языковыми законами», в таких матеріалах порушено баланс думок.

Матеріал просуває позицію партії «Опозиційний блок».

«Корреспондент»

Останню сходинку рейтингу поміж онлайн-ЗМІ займає сайт «Корреспондент», з показником 28% матеріалів, що надруковані без порушень професійних стандартів.

Найчастіше на сайті порушувався стандарт достовірності: у 44% випадків джерела новин не названі. У 24% новин на сайті порушений стандарт балансу думок і точок зору. Наприклад, у новині «На активистов Украинского выбора напали радикалы — Медведчук» подана лише точка зору Віктора Медведчука, але оскільки новина подається від зацікавленої сторони, то і рівень достовірності цієї новини є невисоким.

У 12% новин на сайті є порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. Так, матеріал про Інститут національної пам’яті названий «Адвокаты Бандеры. Скандалы с Институтом нацпамяти», не зрозуміло, про який скандал йдеться, і власне назва «адвокати Бандери» незрозуміло звідки взялась.

Також на сайті виявлена найбільша кількість (серед 10 сайтів, що підлягали моніторингу) жовтих новин на кшталт:

·         Жена футболиста показала секси-коллекцию на UFW

·         Вышел первый трейлер нового сезона Top Gear

Друковані ЗМІ

«Дзеркало тижня»

Очолив рейтинг друкованих ЗМІ  тижневик «Дзеркало тижня»: з 57% матеріалів,  написаних без порушень стандартів.

Стандарт балансу газетою було порушено у 24% випадків.

У 5% випадків був порушений стандарт достовірності, а в 19% — відокремлення фактів від коментарів. Для видання характерна велика кількість авторських матеріалів, і іноді вони носять оціночні судження, котрі видаються як істина в останній інстанції.

«Новое время»

Ще одним лідером з дотримання професійних стандартів поміж друкованих ЗМІ став журнал «Новое время». У цьому виданні 50% матеріалів написані без порушення стандартів.

Так, у виданні взагалі не було зафіксовано порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів.

Стандарт балансу порушено у 42% випадків, а стандарт достовірності — у 17% новин.

Медіа-експерт Роман Головенко так прокоментував стан стандартів у журналі: «У журналі “Новое время” найпроблемнішим в матеріалах є дотримання стандарту балансу думок. Це спостерігається, зокрема, в статтях про закордон: виглядає так, що вони готувалися саме для цього журналу, і оскільки журналіст брала коментарі представників російської та румунської опозиції для цих матеріалів, то не було проблемою взяти коментарі й представників критикованої влади. Та ж проблема стосується висвітлення способу життя українських високопосадовців у новинних матеріалах — по коментарі до них не зверталися».

«Факти»

Загальний рівень новин, надрукованих без порушення журналістських стандартів, склав 33%.

38% новин у газеті мають сумнівну достовірність. 33% новин є незбалансованими, а 29% містить порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів.

Газета традиційно продовжує лякати власних читачів, у заголовки на головну сторінку виносяться жахливі подробиці, наприклад «Осколком пластика глазное яблоко было разрублено пополам — ни зрачка, ни хрусталика не сохранилось. Мы собрали глаз буквально по кусочкам».

«Сегодня»

29% новин у газеті написано без порушень журналістських стандартів. 29% матеріалів у виданні є незбалансованими. Так, у матеріалах про блокаду окупованих регіонів не взята точка зору блокадників. Наприклад, у матеріалі «Блокада рушит экономику» всі коментатори виступають категорично проти і навіть пророкують колапс економіки: «Ряд политиков и силовиков уже заявили, что остановка торговли может привести к необратимим последствиям», — пише газета.

На думку експертів ІМІ, це є яскравим прикладом впливу медіавласника на редакційну політику — оскільки газета належить олігарху Рінату Ахметову, який є і власником ДТЕК, а саме по цій компанії найбільше вдарила блокада.

Стандарт достовірності у газеті порушено у 34% матеріалів. У 48% матеріалів порушено стандарт відокремлення фактів від коментарів.

На думку експертів ІМІ, видання містить велику кількість матеріалів, які цілеспрямовано нагнітають негатив у суспільстві, більшість таких матеріалів є незбалансованими, а заголовки таких матеріалів є маніпулятивними.

·         «Кризис входит в привычку»: у статті подається думка експерта Андрія Забловського, яка і винесена в заголовок: «Все говорит о том, что украинцы постепенно привыкают  к кризису, ведь невозможно жить в постоянном стрессе».

·         «Рада ударит гривней»

·         «Власти урезали размер субсидий на отопление»

·         «Вымирающая Украина. Возраст нации: меньше детей, больше стариков» — демографічну кризу експерти видання пов’язують теж з важкою економічною ситуацією в країні: «Цены на все растут, в стране нестабильная ситуация».

У новині «Разгромили выставку киевского художника» подано точку зору лише галереї та Давида Чічкана, а про те, чому виставка могла стати об’єктом нападу (а вона досить контраверсійна, частина її зі звинуваченням України у конфлікті експонувалася в Москві буквально в часи трагедії під Іловайськом), не сказано ні слова.

«КП в Украине»

Рівень матеріалів, написаних без порушення стандартів, у щоденці склав 29%.

Так само 29% матеріалів у видані є незбалансованими. Наприклад, у матеріалі «Волонтеры бьют тревогу: Авдеевка завалена гуманитаркой» головний меседж, який і внесений у заголовок, підтверджується постом у Фейсбуці волонтера Юрія Сегеди, позиція жителів Авдіївки відсутня. Окрім цього, у матеріалі посилаються на неназвані фонди та «інших волонтерів», що є порушенням стандарту достовірності.

Загалом, стандарт достовірності у газеті порушений у 43% випадків. Незбалансовано на сторінках газети висвітлювалась і тема блокади. «КП в Украине» транслює коментар експерта Валентина Зелянського (директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин НАН України), який теж підтверджує тезу міністра енергетики Ігоря Насалика про можливість відключень світла для споживачів.

Також газета подає коментар прес-служби ДТЕК про те, що запасу вугілля вистачить на 25 днів та про те, як  економічно невигідно закуповувати вугілля за кордоном: «Стоимость импортного антрацыта … находится на уровне 3000 грн за тону против 1730 грн за тонну угля украинской добычи».

А колишній прем’єр-міністр Євген Марчук налякав загрозою падіння міжнародного іміджу нашої держави у зв’язку з даною ситуацією: «Для всего мира это сигнал о том, что в Украине нет власти…», — цитує «КП в Украине».

Натомість з позиції блокувальників подана лише заява одного з ініціаторів блокади народного депутата Володимира Парасюка про можливість заблокування ще однієї залізничної гілки  і його заклик «стрелять в полицию, если та будет действовать силой», що, на думку експертів ІМІ, лише маргіналізує позицію блокадників, але ніяк не збалансовує матеріал в цілому.

У 24% матеріалів порушено стандарт відокремлення фактів від коментарів.

У матеріалі «Порвал решительно пиджак отброшеный» багато оціночних суджень журналіста. У матеріалі йдеться про потасовку у Верховній Раді між депутатами Сергієм Лещенком та Іваном Мельничуком через пост першого, в якому він звинувачує депутатів від ББП, що ті не ходять на засідання антикорупційного комітету ніби за вказівкою з Адміністрації Президента. Журналіст КП не вважає це причиною для рукоприкладства і радить Мельничуку написати, щось на кшталт того, що Лещенко наприклад «в джинсах с пиджаком выглядит отстойно» або ж «по логике вещей, депутаты из одной фракции должны драться с колегами из другой… Ну типа сельские против городских».

«Вести»

Найнижчі результати з дотримання журналістських стандартів отримала газета «Вести» (має найбільший наклад з усіх видань, що підлягали моніторингу — 370 тис. екз.). Без порушення журналістських стандартів написані лише 28% матеріалів.

Майже половина матеріалів (48%)  у газеті є незбалансованими, а 43% матеріалів є недостовірними. Наприклад, «Эксперты убеждены, что безработица будет продолжать расти», проте які саме експерти це сказали — не вказано взагалі.

38% матеріалів у газеті містять порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів.

Експерти ІМІ зазначають, що у виданні спостерігається дуже високий рівень маніпуляцій. Крім того, деякі меседжі є схожі з посилами російської пропаганди. Наприклад, в газеті приділялась увага темі «культу Бандери» та небажанню України поступатися («Бандера: что ссорит Украину и ЕС»), або меседжу «Україна розпалює війну на Донбасі» — наприклад, друковане видання «Вести» подає в матеріалі начебто цитату зі статті Foreign Policy «Киев тоже разжигает войну на Донбассе» — але в самій статті такого абзацу немає.  По суті, ця цитата складається з вирваних з контексту і насмиканих уривків статті.

ІМІ

Ще Дослідження