IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

22

67

2

24

Уляна Супрун і медреформа в інтернет-ЗМІ: дослідження ІМІ

Медична реформа крокує Україною. Українці обирають своїх лікарів та підписують декларації, а виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розвінчує найпопулярніші упередження в країні у Facebook. Експерти ІМІ відстежили, що і як пишуть в онлайн-виданнях про одну з найважливіших реформ в Україні та тих, хто її просуває*.

Результати моніторингу онлайн-видань показали, що впровадження медичної реформи в Україні досить широко висвітлюється і ЗМІ активно дають своїм аудиторіям роз’яснення та інструкції щодо користування підписання декларацій з лікарями (“Укрінформ”, “Ліга.net”, 24 канал, “Сегодня”). Із усіх матеріалів, які потрапили в моніторинг протягом тижня, 61% давали корисну і супільно важливу інформацію про медицину.

Водночас 22% матеріалів про медреформу і персонально в.о. міністра охорони здоровя містили негатив і ще приблизно 8% матеріалів просували фейки чи маніпуляції, або про те, що Супрун закликала лікарів вивчати медицину за зарубіжними серіалами (насправді не медицину, а англійську мову), або тези Богомолець про те, що МОЗ з подачі Супрун збирається легалізувати наркотики. Інколи негативна конотація або маніпуляція йшла в бекграунді до цілком інформативного матеріалу. Цікаво, що найбільше негативу було зафіксовано на сайті “Вести”, де практично всі новини про медреформу чи Уляну Супрун були або різко негативними, або містили сумнівний бекграунд.  

Найбільше новин змінам в українській медицині присвятили сайти “Обозреватель” та “Сегодня” (по 14 матеріалів), 24 канал та “Укрінформ” (10 матеріалів), а також “Страна.ua” (8 матеріалів). Найменше на цю тематику протягом тижня, який відстежувався, писали “Ліга.net” (3 матеріали), ТСН.ua (2 матеріали) та “Українська правда” (1 матеріал). Варто зазначити, що серед публікацій, присвячених медреформі, на сайтах, які досліджувалися, були і блоги, у яких автори виступали за чи проти змін та тих, хто їх проштовхує. Втім, такі матеріали не потрапили до дослідження.

Роз’яснення про суть реформи

Аналіз чи роз’яснення медичної реформи, а також відстеження того, як відбувається підписання декларацій із лікарями стало одною з основних тем тижня, який підпав під моніторинг. 27% публікацій з усіх проаналізованих були присвячені медичній реформі, у тому числі і її критиці. Найбільше критикували зміни в медичній галузі такі сайти, як “Вести”, “Обозреватель”, “Сегодня”. Також 24 канал опублікував позицію педіатра Євгена Комаровського щодо реформи із зазначенням її недоліків. На думку Комаровського, “кроки Супрун правильні та давно назрілі, але зовсім не підкріплені юридично, економічно та інформаційно. Всі прекрасно розуміють, що нинішня команда МОЗ тимчасова, як і постать в.о. міністра” (“Медична реформа має низку недоліків, – Комаровський”).

Видання “Сегодня” подекуди давало інформацію, базуючись тільки на декількох коментарях представників комерційних медцентрів (“За пацієнта – 370 грн на рік: чому приватні лікарі відмовляються від медреформи”). Також видання пояснило, скільки можуть отримувати лікарі державних закладів після реформи (“370 гривень за пацієнта: чи зробить медреформа лікарів багатіями”, “Какую зарплату обещает Минздрав врачам”), зваживши на те, що все одно в середньому виходить “непомірно мала сума”, а “приховані витрати можуть виявитися більше”.  

Більш радикально до критики вдалися “Вести”. Це єдиний сайт, який присвятив окрему новину акції протесту під будівлею МОЗ проти нової реформи (“Хватит экспериментов с народом”: на митинг под Миндзрав вышли пенсионеры”). Протестувальники, які “собрались под эгидой партии “За життя”, за словами кореспондента “Вестей”, також вийшли за відставку виконуючої обов’язки міністра Уляни Супрун. “По словам протестующих, многие из них опасаются, что после новой реформы их пенсий не будет хватать ни на обследования, ни на лечение. На место Ульяны Супрун участники акции предлагают назначить Ольгу Богомолец”, – пишуть “Вести”. Також у цьому матеріалі порушений і баланс думок, адже позиція чи коментарі представників міністерства в новині не були  представлені.

Були й матеріали замовного характеру щодо медреформи, наприклад на “Обозревателе” – “В поликлиниках – хаос”: “Наш край” потребовал отставки Супрун”, де медреформа називається “угрозой для жизни украинцев”, а представники партії “Наш край” закликають відправити сьогоднішню очільницю МОЗ у відставку за “провал медицинской реформы и посягательство на здоровье украинцев”. Зокрема, співголова партії заявляє: “Люди задыхаются в очередях, а глава Минздрава рассуждает о том, что можно мочить манту. Украинцев нужно защитить от бестолковых действий руководителя Минздрава и отправить Супрун в отставку”.

Також “Обозреватель” опублікував звернення голови комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець, у якому політикиня лобіює власний законопроект та розказує, як насправді має відбуватися реформа медицини (“Богомолець розказала, що потрібно для збереження здоров’я українців”), а через “недбалу роботу МОЗ” “закон почав працювати вибірково і з запізненням”.

Втім, більшість новин доступно роз’яснювали суть реформи,  розвінчували міфи про медреформу за допомогою буклету з коміксами, які створив Відкритий університет реформ (24 канал, “Обозреватель”), подавалися роз’яснення представників Міністерства охорони здоров’я (“МОЗ запевняє, що лікарів в країні не бракує і їм вже можуть достойно платити”, “Українська правда”; “Медицина будущего в Украине: как будет работать система eHealth”, “Обозреватель”; “Медреформа: Супрун пояснила, як викликати свого лікаря додому”, “Укрінформ”) тощо.

Що писали про декларації з лікарями

Пошуки свого лікаря та підписання декларацій із ними стали найпоширенішим інформаційним приводом для новин під час тижня, який підпав під моніторинг. Так, з усіх відібраних публікацій 32% були присвячені тому, як українці шукають лікарів, підписують контракти, проблемам, з якими вони стикаються на шляху до підписання декларацій.

Онлайн-видання розповідали про проблеми, з якими стикаються українці під час підписання декларацій з лікарями (“Які проблеми виникли в українців з підписанням декларацій з лікарями”, 24 канал; “Проблемы при подписании декларации с врачом: что делать и куда обращаться”, “Вести”; “Почему украинцам отказывают в подписании декларации с врачом и что делать”, “Обозреватель”). Розказували й про те, що буде, якщо не підписати декларацію з лікарем (“Обозреватель”, “Сегодня”).

Найцікавішим у таких матеріалах були останні абзаци, або бекґраунд, який редакція вважала за доцільне додати до новини. Так, у статті “Сегодня” “Что будет, если не подписать декларацию с врачом” додається, що “частные врачи отказываются от медреформы, хотя украинцы могут подписать декларацию и с ними”, а також вказується, що “в ходе реформы меняются и правила вызова врача на дом. Теперь доктор может и не приехать, если посчитает, что пациент может приехать сам”. Разом з тим щодо першого твердження в Міністерстві охорони здоров’я зазначили, що в системі вибору лікаря зареєструвалися і приватні заклади, хоча не всі поспішають підписувати декларації. Друге твердження також є маніпуляцією, адже йдеться про те, що лікар разом із пацієнтом будуть вирішувати, чи варто приїздити на виклик, а не лікар одноосібно буде приймати рішення (“Медреформа: Супрун пояснила, як викликати свого лікаря додому”, “Укрінформ”).

Великій кількості новин щодо декларацій послугували й окремі брифінги представників влади та Уляни Супрун зокрема (“Вже більше півмільйона українців підписали декларації з лікарями”, “Укрінформ”; “Найбільше декларацій зі своїми лікарями підписали у Києві та у Донецькій області”, УНІАН; “Вибір лікаря жодним чином не прив’язаний до місця реєстрації пацієнта – Розенко”, “Укрінформ”). “Страна.ua” звернула увагу на те, що потрібно внутрішньо переміщеним особам для підписання декларації (“В Минздраве рассказали переселенцам, как подписывать декларации с врачами”).

Журналісти видання “Сегодня” не обмежилися брифінгами і на власному досвіді вирішили перевірити запуск медреформи, обійшовши чотири столичні лікарні, а також клініки у Дніпрі. У репортажі автори зосередилися на переліку проблем, з якими стикаються ті, хто хоче підписати декларацію із лікарем, а наприкінці матеріалу представили основні кроки підписання декларації у вигляді інфографіки, а також відповіді МОЗ щодо того, що робити, якщо щось пішло не так (“Реалії медреформи: як вибрати собі лікаря і підписати з ним декларацію”).

Що і як писали про Уляну Супрун

З відібраних публікацій, присвячених медреформі та МОЗ України, у 41% новин фігурувала виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Приводами для таких новин найчастіше слугували пости очільниці міністерства у Facebook, зокрема із спростуваннями поширених міфів та упереджень в українській медицині. Так, сайт “ТСН.ua” охрестив Супрун “разрушительницей мифов”, на сайті 24 каналу писали “Супрун продолжает ломает медицинские шаблоны”, а “Сегодня” повідомило, що “Ульяна Супрун удивила еще одним “несуществующим диагнозом”, і т.д.

Окрему увагу постам Уляни Супрун у Facebook присвятив сайт “Страна.ua” (“Синдром отмены. Какие “советские мифы” развенчала Ульяна Супрун”). Журналісти не полінувалися переглянути коментарі до постів в.о. міністерки та вибірково опублікували скріншоти з думками тих, хто не погодився із Супрун. Чому помиляється Уляна Супрун, пояснювали “киевлянка Елена”, “комментатор Виктор”, “пользовательница, которая утверждает, что работает врачом в Германии”, “Доктор Онколог” та інші. “Другие комментаторы Супрун упрекнули в том, что она пишет о неважных вещах, а о серьезных молчит”, – пише “Страна.ua”.

Варто звернути увагу і на бекґраунд, який подає сайт “Страна.ua” до інших новин, прив’язуючи їх до Уляни Супрун та формуючи її відповідний образ. Наприклад, у новині “Гендиректора “Укрвакцины” отстранили от должности на 2 месяца и запретили выходить ночью из дома” наприкінці повідомляється: “Как сообщала “Страна”, после ряда смертей у Супрун стали завозить в Украину вакцины от ботулизма и столбняка”. В іншій новині, яка не має жодного відношення до медицини (“Зам винницкого прокурора Попеско погорел на крупной взятке”), вказується: “Как сообщала “Страна”, Ульяне Супрун предлагали взятку квартирой на окраине города под Киевом”.

Що з фейками?

Під час моніторингу не обійшлося і без фейків та маніпуляцій, зокрема на тему порад від Уляни Супрун. Такою новиною став пост в.о. міністерки щодо важливості розвитку медичної англійської і поради перегляду англійських серіалів в оригіналі для цього. Натомість у деяких інтернет-ЗМІ цю пораду перекрутили і представили як рекомендацію лікарям вчитися за серіалами медицині. (“Минздрав предложил украинским медикам учиться по “Доктору Хаусу”, “Обозреватель”; “МОЗ рекомендує українським лікарям навчатися за серіалом “Доктор Хаус”, УНІАН). Варто додати, що цей фейк підхопила і російська пропаганда.

Крім того, 24 канал та УНІАН представили думку глави Закарпатської ОДА Геннадія Москаля щодо саме “рекомендації МОЗ українським лікарям навчатися за медичними серіалами” (“Медицинские сериалы врачам: Москаль раскритиковал инициативу Минздрава”, 24 канал; “Вас куриця клюнула в одне місце?”: Москаль про рекомендації МОЗ лікарям навчатися за серіалом “Доктор Хаус”, УНІАН). Тим не менш тільки 24 канал словами коментаторки до публікації Москаля уточнив: “Но пользователь соцсетей Ольга Дигдалович в комментариях под заметкой объяснила, что Минздрав рекомендует смотреть медицинские сериалы, чтобы будущие врачи лучше изучили медицинские термины на английском, а не ставили диагнозы по фильмам”.

Також “Обозреватель” опублікував новину щодо посту Ольги Богомолець у Facebook про те, що МОЗ виступає за легалізацію наркотиків в Україні, хоча ця інформація не відповідає дійсності і є маніпулятивним перебільшенням (“Богомолець закликала спинити МОЗ у питанні легалізації наркотиків”). Проте видання не представило іншої думки, коментаря експерта чи навіть спростування в цьому матеріалі.

“Більшість ЗМІ висвітлювали медичну реформу досить збалансовано, певний дисонанс у балансі висвітлення даної теми вносили замовні матеріали, – вважає медіа-експертка Олена Голуб. – Політики, які і раніше, піаряться на критиці медичної реформи, наприклад як народна депутатка від БПП, голова комітету охорони здоров’я Ольга Богомолець. Складається враження, що головна ціль пані Богомолець – це посунути Супрун і посісти її місце”. Також, на думку медіа-експертки, “присутність в.о. міністерки охорони здоровя в українському медіапросторі значно зросла, насамперед, через правильну інформаційну стратегію міністерства в цілому і пані Уляни зокрема. Передусім це активне використання соціальних мереж, через які “розвінчуються міфи” або подаються корисні поради”.

В цілому за результатами моніторингу можна зазначити, що онлайн-видання достатньо інформаційно супроводжують впровадження медичної реформи в Україні і аудиторія цілком може отримати роз’яснення та інструкції щодо підписання декларацій з лікарями, навіть попри те, що окремі сайти ставили відверто маніпулятивні новини чи подавали до текстів бекґраунд з негативною конотацією.

*Моніторинг новин, присвячених медреформі та МОЗ України, проводився з 9 по 15 квітня в наступних 10-ти інтернет-ЗМІ: “Обозреватель”, “Сегодня”, 24 канал, “Укрінформ”, “Страна.ua”, “Вести”, УНІАН, “Ліга.net”, ТСН.ua та “Українська правда”. До вибірки потрапили 72 публікації.

Моніторинг провели експерти Інституту масової інформації за підтримки Міжнародної громадської організації Internews Network, що реалізує програму У-Медіа, за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).

Олена ЧУРАНОВА, Інститут масової інформації

Ще Дослідження