Результати моніторингу ЗМІ за рівнем дотримання професійних журналістських стандартів. 2-й квартал 2018-го

У загальнонаціональних інтернет-ЗМІ рівень дотримання балансу в порівнянні з попереднім періодом моніторингу впав майже вдвічі. Якщо в першому кварталі 2018 року він порушувався в середньому у 6% матеріалів, то у 2-му кварталі рівень порушень цього стандарту становив уже 11%.

Такими є результати дослідження ІМІ на предмет дотримання ключових професійних журналістських стандартів у 10 інтернет-виданнях та 5 друкованих виданнях, що проводиться за підтримки «Інтерньюз Нетворк»*.

Рівень дотримання двох стандартів – достовірності та відділення фактів від коментарів – залишається сталим. Так, рівень достовірності новин в інтернет-ЗМІ в середньому становить 89%, а дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів – 93% (попереднього моніторингового періоду ці показники становили відповідно 88 та 92%).

У друкованих ЗМІ також погіршились показники дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів та балансу на 7% та 5% відповідно. Якщо у 1-му кварталі рівень дотримання стандарту відокремлення фактів від коментарів у друкованих ЗМІ становив 90%, то у 2-му кварталі знизився до 83%. Так само якщо рівень достовірних новин становив 88%, то тепер становить 83%.

«Збільшення незбалансованих новин може бути пов'язане з наближенням виборчої компанії, – вважає експертка ІМІ Олена Голуб. – Вибори сильно активізують політиків, які значно охочіше дають коментарі та дописують у соціальні мережі. Ці пости чи коментарі часто підхоплюють інтернет-ЗМІ роблять з них новини, абсолютно їх не збалансовуючи, або ж ставлять їх за гроші, заробляючи таким чином на виборах».

У другому кварталі 2018 року рейтинг дотримання журналістських стандартів в інтернет-ЗМІ очолили два сайти – Ліга.net та Укрінформ, у яких 96% матеріалів були написані без порушень журналістських стандартів.

Найгірші показники з дотримання професійних стандартів у 2-му кварталі 2018 року зафіксовані у «Страни» та «Обозревателя» (36 та 40% матеріалів з порушеннями) серед інтернет-ЗМІ та в «КП в Украине» (50% порушень) у друкованих виданнях.

Серед друкованих ЗМІ лідером з дотримання журналістських стандартів стало видання «Сегодня» та «Газета по-українськи» – 80% матеріалів були написані без порушень.

*Моніторинг проводився в наступних виданнях: «Українська правда», Ліга.net, УНІАН, Укрінформ, Корреспондент.net, 112.ua, ТСН.ua, Страна.ua, «Обозреватель» і Цензор.net, «Вести», «Сегодня», «КП в Украине», «Факты и комментарии» та «Газета по-українськи» (ГПУ).

**Методологія моніторингу доступна на сайті ІМІ за посиланням.

ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ

Укрінформ

96% матеріалів на сайті було написано без порушень професійних журналістських стандартів. Зокрема, не було виявлено взагалі порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів на вказаному ресурсі. У 2% матеріалів порушувався стандарт достовірності та балансу і у 2% – стандарт достовірності.

Так, у новині «Обшуки на "Мотор Січі": запорізькі ЗМІ висувають версії» є посилання на неідентифікованих експертів – «Експерти розглядають дві версії», що є порушенням стандарту достовірності.

Новина «ТМ Parimatch підтримала олімпійського чемпіона Олександра Абраменка на 500 тис. грн» є компліментарною до торгівельної матки Parimatch, хоча новина з прес-сніданку була написана власним кореспондентом видання і супроводжувалась фотографіями, зробленими виданням.

«Ліга»

96% матеріалів на сайті «Ліга» були написані без порушень професійних журналістських стандартів. На сайті у вибірці (50 матеріалів) не зафіксовано порушення стандартів достовірності та відокремлення фактів від коментарів. Однак у двох новинах було зафіксовано порушення стандарту балансу, що, відповідно, становить 4% матеріалів. Це новини «Нибулон увеличит речные перевозки агропродукции до 5 млн т в год» та «АвтоКрАЗ представил свой мощный автомобильный кран: фото». Обидві новини є прес-релізами, розміщені в підрубриці «Бізнес» та досить компліментарні до цих компаній. Вказані матеріали містять фото та створюють позитивний імідж цим компаніям.

«Українська правда»

Наприклад, у новині «Луценка чекають у суді через скандальну рекламу на радіо і ТБ» йдеться про судовий позов від Центру протидії корупції до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, а Луценко є співвідповідачем. Саме Нацрада з надала заключення для цього ролика як такого, що містить ознаки соціальної реклами. Однак у новині подана позиція Генпрокуратури, яка є третьою стороною, натомість відсутня позиція того, проти кого, власне, подано позов – Нацради. Згідно зі стандартом балансу, в матеріалі мають бути подані всі сторони конфлікту.

У новині «НАБУ завершило розслідування масштабних розкрадань в АМПУ», на думку експертів ІМІ, також міститься порушення стандарту балансу, оскільки йдеться про серйозні обвинувачення, але відсутня позиція обвинуваченої сторони. До того ж провину ще не доведено в суді. Окрім цього, НАБУ лише планує скласти обвинувальний акт стосовно цих осіб та направити його до суду, інформація подана просто з прес-релізу НАБУ, практично без журналістської обробки.

«Українська правда» досить активно розміщує прес-релізи НАБУ, до вибірки потрапив ще один прес-реліз  – «У НАБУ похвалилися результатами роботи: за місяць 10 підозрюваних».

«Цензор»

У новині «Нехватка социальной инфраструктуры – это ответственность местной власти: не согласовывайте строительство домов, если не будет детсада, – Гройсман» прем’єр звинувачує місцеву владу, а саме міських голів, у нестачі інфраструктури. Новина закінчується практично передвиборчим лозунгом Гройсмана, який нічим не балансується: «“И меня не волнуют пятидесятипроцентные рейтинги мэров. Я буду защищать граждан", – отметил он».

Також, наприклад, у новині «Повз митницю йде 30% товару. Це мільярди доларів. 15% – частка митників-корупціонерів. Решта йде силовикам", – екс-глава митної служби Макаренко» містяться прямі звинувачення митниці у невиконанні своїх функцій, проте позиція іншої сторони відсутня, так само як відустній і будь-який бекграунд.   

112.ua

Сайт 112.ua різко погіршив свої позиції в рейтингу дотримання професійних журстандартів, якщо в першому кварталі 92% новин на сайті не містили порушень, то у другому кварталі цей показник становив тільки 80%.

Найчастіше на ресурсі порушується стандарт балансу – у 12% новин.

Наприклад, відсутня позиція однієї зі сторін конфлікту в новині «Орендарі відмовилися платити старим власникам "Магеллана" ще в грудні – ЗМІ» . Новина зроблена з розслідування, проте написана вона досить сумбурно, основні висновки зводяться до того, що ніби все під контролем «Торговий центр продовжує функціонувати, як нібито нічого не сталося. До того ж відновлення роботи гіпермаркету "Ашан", заплановане на кінець поточного тижня, говорить про повну згоду орендарів з новим порядком речей»,  позиція самих орендарів відсутня, так само як і бекграунд.

Стандарт достовірності порушується в середньому у 8% матеріалів. У новині «НКРЕКП очолила Оксана Кривенко» міститься твердження, не прив'язане до конкретного джерела «ЗМІ відзначали, що Вовк, якого не допустили до конкурсу на посаду члена НКРЕКП, відмовився від планів продовжити роботу в Нацкомісії».

Стандарт відокремлення фактів від коментарів порушено у 4% новин.

Порушення не лише професійних стандартів, але й етичних норм міститься в новині «В Харківській області виявили повішеним місцевого антикорупціонера», оскільки поліція не оприлюднює імені загиблого, а заключення про те, що це місцевий антикорупціонер, робить журналіст на основі посту в соціальній мережі, у якому лише припускається, хто це може бути.

5 сходинку рейтингу розділили сайти «УНІАН» та «Кореспондент».

УНІАН

На сайті «УНІАН» 26% матеріалів було написано з порушенням професійних журналістських стандартів. Найчастіше на ресурсі порушувався стандарт балансу – 16% матеріалів були незбалансованими, 12% матеріалів мали низький рівень достовірності, а в 2% матеріалів було порушено стандарт відокремлення фактів від коментарів.

Такі матеріали, як «Церква згадує канонізацію блаженної Ксенії Петербурзької», «В Білорусі в день пам'яті преподобної Євфросинії Полоцької пройшов масштабний хресний хід» експерти ІМІ розцінюють як іміджеві матеріали з ознаками замовності на користь РПЦ та УПЦ МП. Відповідно, їм бракує балансу, а в деяких бракує і джерел інформації, тобто порушується стандарт достовірності. У вибірку потрапив ще один матеріал з ознаками замовності, цього разу на користь голови Тернопільської ОДА Степана Барни, «Тернопіль отримає 27 млн грн державних коштів на будівництво "Палацу спорту"» , якому теж бракувало балансу.

У новині «СБУ пояснила обшуки на "Мотор Січі": стратегічний завод хотіли зруйнувати за допомогою іноземців», відсутня позиція «Мотор Січі», як у самій новині, так і далі в стрічці новин.

Достовірності бракує матеріалу «Тріснула опора Кримського мосту – соцмережі», оскільки фото, на яке посилаються в новині особливо нічого не підтверджує, а першоджерелом інформації є соціальна мережа. У подальшому інформаційний центр «Кримский мост» інформацію спростував, а інших суттєвіших доказів наведено не було. Відповідно, така інформація може бути фейком.

«Корреспондент»

Так, у новині «На Керченському мосту почали будувати очисні споруди» міститься посилання на неідентифікованих «російських екологів», що ставить під сумнів її достовірність. Низький рівень достовірності і в новині «У Києві ворони пробили жінці голову», єдине джерело інформації – це посилання на спільноту в соціальній мережі.

Баланс відсутній у новині «Гройсман просить Раду звільнити Данилюка»: позиції Данилюка немає, незважаючи на велику кількість його публічних заяв.

Питання викликають і новини розважального характеру на кшталт «Чоловік сховав павука у роті і зняв це на відео», у яких часто використовуються джерела з низьким рівнем достовірності.

ТСН.ua

У новині «Африканська чума на Житомирщині: спеціалісти розповідають, як відрізнити заражене м’ясо» є узагальнене посилання на неназваних ветеринарів, що також є порушенням стандарту достовірності.

Сайт часто використовує у своїх новинах емоційні епітети, що і впливає на високий відсоток порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. У середньому на ТСН він був порушений у 12% новин. Наприклад, «Каменських у купальнику еротично виринула з-під води, демонструючи принади тіла». А у новині «Фанат Тейлор Свіфт увірвався до будинку співачки, прийняв душ та ліг спати у її ліжко» фраза «вона вже боїться повертатися додому і нерви співачки – у вкрай жалюгідному стані» взагалі відсутня у першоджерелі.

«Страна»

36% матеріалів на сайті «Страна» було написано з порушенням професійних стандартів. Найчастіше на сайті порушується стандарт відокремлення фактів від коментарів. У середньому цей стандарт порушується у 26% матеріалів. Іноді оціночні судження містяться відразу в заголовку: «Минобразования опубликовало скандальный приказ с жеребьевкой для первоклашек», а іноді в тілі новини – «Стюардесса, остановившая поезд с Саакашвили, по-прежнему работает на том же рейсе» («В начале сентября она поразила многих своим упорством, не давая поезду тронуться», «После "адского воскресенья" ей дали несколько дней отдыха»). В тій же новині журналісти «Страни» дозволили собі сексистські оціночні коментарі стосовно зовнішності вказаної стюардеси: «Женщина года. Тот же рейс, тот же чай, та же прическа, те же ресницы, как у Татьяны Рычковой. Даже не повысили. А так старалась».

24% матеріалів на ресурсі виявилися недостовірними або мали низький рівень достовірності. На сайті часто використовуються соціальні мережі як єдине джерело інформації, іноді такі новини не мають суспільної ваги і, відповідно, від них варто відмовлятися, враховуючи ненадійність такого джерела.

Незбалансованими на сайті було 22% матеріалів. Наприклад, новина «В Оппозиционном блоке выступили против создания Антикоррупционного суда» є компліментарною щодо Опозиційного блоку, напередодні виборів подібні матеріали розцінюються як замовні, до того ж інша позиція щодо Антикорупційного суду в матеріалі відсутня.

Також на сайті містяться маніпулятивні новини, наприклад у новині «Европейский суд отменил санкции против Арбузова» міститься  маніпуляція в заголовку, оскільки суд скасував лише ті санкції, що були від 2017 року, натомість інші санкції лишились, маніпуляція в беку: термін «підозри» сайт системно бере в лапки і пише українською мовою в російському тексті. Таким чином в інформаційному матеріалі створюється емоційна конотація і певна зневажлива оцінка дій правоохоронної системи.

Новина «На сессии Тернопольского областного совета депутат-свободовец подрался с Мосийчуком» згодом була спростована самим Мосійчуком, однак на сайті «Страни» спростування не з'явилося.  Якби видання відразу зв'язалося з головним фігурантом справи, то уникнуло б розповсюдження неправдивої інформації.

«Обозреватель»

Наприклад, у новині «Запорожець пробігся голим по трасі: відео» взагалі відсутнє джерело інформації, а у відео міститься нецензурна лексика. У заголовку до новини «Мільйон розслідувань: в Нацполіціі озвучили шокуючу статистику» міститься оціночне судження. Сумнівна достовірність та відсутній баланс у новині «У Львові олігарх "вкрав і вбив" озеро: шокуюче фото», оскільки загалом незрозуміло хто і навіщо осушив це озеро, а журналісти ставлять таку інформацію, не уточнюючи і не перевіряючи її.

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

«Сегодня»

Рівень порушень професійних стандартів у 2-му кварталі 2018 року у виданні становить 20%. Найчастіше тут порушувався стандарт достовірності (у 19% матеріалів). Наприклад, у новині «Ленин в такси и трепет от Сталина» у твердженні «Полсотни украинцев носят фамилию Советский» джерелом інформації є Держреєстр підприємців, що, вочевидь, є некоректним, оскільки не всі українці є підприємцями.

14% матеріалів у газеті є незбалансованими. До  порушення цього стандарту експерти ІМІ віднесли практично всі матеріали з ознаками замовлення, у газеті вони маркуються назвами рубрик (детальніше про моніторинг матеріалів з ознаками замовлення читайте тут), це такі матеріали, як «Без прочного мира не будет процветания» (на користь Опозиційного блоку), «Университет культуры отпраздновал 25-летие ректорства Михаила Поплавского»,  «Во Львове ожидается "Ледниковый период"» (на користь Фонду Ріната Ахметова).

Стандарт відокремлення фактів від коментарів порушувався в середньому в 11% матеріалів.

«Газета по-українськи»

20% матеріалів у виданні було написано з порушенням журналістських стандартів. Найчастіше газетою порушувався стандарт балансу – у 18% матеріалів. Наприклад, у матеріалі «Олег Овчаренко стріляв по машині електриків» відсутня позиція головного героя.

У 4% новин порушено стандарт відокремлення фактів від коментарів, тоді як порушення стандарту достовірності не зафіксовано.

«Факти»

36% матеріалів містили порушення професійних стандартів. Не було зафіксовано у виданні  порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів. Проте був досить високий рівень порушень стандарту достовірності – 36%. У новині «Европа официально признала оккупированный Донбасс территорией, контролируемой Россией» джерелом інформації є соціальні мережі, так само як і в новині «Накануне открытия керченского моста одна из его опор дала трещину», яка згодом була спростована російською стороною.

Рівень незбалансованих  новин у газеті становить 27%.

«Вести»

Рівень порушення стандартів у газеті за підсумками 2-го кварталу 2018 року склав 45% матеріалів. Найчастіше у виданні порушувався стандарт достовірності (у 30% матеріалів), рівень стандарту відокремлення фактів від коментарів становить 15% порушень, у 12% матеріалів порушено стандарт балансу. Наприклад у матеріалі «Чем теплее, тем тяжелее дышать» йдеться про погіршення екологічної ситуації в Україні, проте аналіз попередньої ситуації, з яким доцільно було б порівнювати теперішні показники, відсутній. Оціночні судження містяться в матеріалі «Украинцы массово переходят на импорт», а саме фрази «Украинцы наотрез отказываются покупать отечественные товары, предпочитая им импорт»; «Ситуация абсурдна: мы не хотим есть даже собственные макароны и при первой же возможности бросаемся покупать заграничные спагетти». Баланс відсутній у новині «Может дойти и до захвата Лавры», оскільки не подана позиція УПЦ КП. Новина «Ужин в поезде: кто и как будет кормить пассажиров» теж не збалансована.

«КП в Украине»

Половина матеріалів у газеті містили порушення професійних стандартів. Найчастіше в газеті порушувались стандарти достовірності та відокремлення фактів від коментарів (у 43% матеріалів), у третині матеріалів бракує балансу.

У новині «Мусорные страсти: новый налог и новая квитанция для вывоза бытовых отходов» відсутні джерела інформації, а джерелом інформації для новини «Илью Муромца слепили из Василия Вирастюка» слугували коментарі в соціальних мережах. У матеріалі «Трамп, Меркель и Макрон будут решать в Вашингтоне судьбу Донбасса» міститься посилання на неідентифікованих експертів: «То есть оправдываются опасения некоторых экспертов, что Европа умыла руки в отношении Донбасса и сейчас больше концентрирует внимание на решение своих проблем с США».

У газеті трапляються випадки, коли заголовок не відповідає тілу матеріалу або ледь не суперечить йому, наприклад у матеріалі заголовок – «Монумент Славы сносят накануне Дня Победы», у тілі новини йдеться: «Пока под снос пойдет только 30-метровый аварийный пилон».

Моніторинг онлайн-видань проводився у 2 хвилі (1-ша хвиля – 23 квітня, 2-га хвиля – 6 червня). Загальна вибірка становила 500 матеріалів (по 50 на кожному з аналізованих сайтів).

У друкованих виданнях аналізувалися всі матеріали новинного жанру що вийшли в період з 23 по 29 квітня 2018 року. Загальна вибірка в друкованих ЗМІ становила 140 матеріалів.

Моніторинг провели експерти Інституту масової інформації за підтримки Міжнародної громадської організації Internews Network, що реалізує програму «У-Медіа», за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).