Результати моніторингу ЗМІ за рівнем дотримання професійних журналістських стандартів. 1-й квартал 2018-го

У першому кварталі 2018 року рейтинг дотримання журналістських стандартів в інтернет-ЗМІ очолили два сайти ─ Ліга.net та Укрінформ, у яких 96% матеріалів були написані без порушень журналістських стандартів. Серед друкованих видань лідером з дотримання журналістських стандартів стало видання «Сегодня» ─ 78% матеріалів були написані без порушень.

Такими є результати дослідження ІМІ на предмет дотримання ключових професійних журналістських стандартів у 10 інтернет-виданнях та 5 друкованих виданнях, що проводиться за підтримки «Інтерньюз Нетворк»*.

Серед інтернет-ЗМІ найнижчі результати з дотримання професійних стандартів журналістики продемонстрував сайт «Страна.ua», у якому лише 56% матеріалів були написані без порушень професійних журналістських стандартів.

За результатами моніторингу, у першому кварталі 2018 року найчастіше в інтернет-ЗМІ порушувався стандарт балансу думок і точок зору: в середньому 12% матеріалів у всеукраїнських виданнях були незбалансованими. Лідером з дотримання стандарту балансу думок і точок зору стало видання «Ліга.net», де порушення цього стандарту були практично відсутні.

У друкованих виданнях найчастіше порушувався  стандарт достовірності (в середньому у 27% матеріалів). Найменше порушень стандарту достовірності зафіксовано в газеті «Факты и комментарии».

*Моніторингу підлягали наступні видання: «Українська правда», Ліга.net, УНІАН, Укрінформ, Корреспондент.net, 112.ua, ТСН.ua, Страна.ua, «Обозреватель» і Цензор.net, «Вести», «Сегодня», «КП в Украине», «Факты и комментарии» та «Газета по-українськи» (ГПУ).

ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ

ЛІГА.NET та УКРІНФОРМ

У І кварталі 2018 року Ліга.net разом з Укрінформом розділили перше місце з дотримання журналістських стандартів за результатами моніторингу ІМІ. За оцінками експертів ІМІ, 96% матеріалів на цих сайтах були написані без порушень журналістських стандартів.

На сайті «Ліга.net» практично не порушується стандарт достовірності та відокремлення фактів від коментарів. Стандарт балансу було порушено лише  у 4% матеріалів.

Щодо Укрінформу, навпаки, стандарт балансу та відокремлення фактів від коментарів на ресурсі практично не порушується, але стандарт достовірності було порушено у 4% матеріалів.

«УКРАЇНСЬКА ПРАВДА» та 112.UA

Другу сходинку розділили між собою сайти «Українська правда» та 112.ua, на яких 92% новин були написані без порушення професійних стандартів.  

На «Українській правді» у 4% новин було порушено стандарт балансу (в основному через дещо загострені заголовки). Ще в 4% новин було порушено стандарт достовірності (наприклад, видання не вказує в тексті про власного кореспондента в якості джерела інформації з місця події, як у новині «Позов Саакашвілі до Порошенка розглянуть в середині лютого»).

Щодо сайту 112.ua, у 4% новин порушено стандарт достовірності і ще в 4% було порушено стандарт відокремлення фактів від коментарів. Окрім того, у вибірку на цьому сайті потрапив компліментарний матеріал з ознаками економічного замовлення (джинса) на користь системи нагрівання тютюну IQOS «Система нагрівання тютюну IQOS виділяє значно менше шкідливих речовин, ─ експерти». Автор матеріалу також дещо перекрутив першоджерело, де сказано, що на панелі FDA експерти заперечили заяві компанії «Філіп Моріс», що IQOS значно зменшує загрозу для життя курця. У матеріалі «У Броварах неадекватний хлопець викрав швидку і застряг у сніговому заметі» мало місце оціночне судження «неадекватний», тобто було порушено стандарт відділення фактів від коментарів.

ЦЕНЗОР.NET

Третю сходинку посів сайт «Цензор.net». Під час моніторингу у цьому онлайн-виданні 88% новин виявилися написаними без порушення професійних журналістських стандартів.

У 12% новин на Цензор.net порушувався стандарт достовірності. Наприклад, експертами було зафіксовано низький рівень достовірності в матеріалі «На виділеній УПЦ МП землі в Запоріжжі виріс супермаркет, який хочуть узаконити на найближчій сесії міськради. ФОТО», оскільки джерелом інформації є маловідома група у Фейсбуці «Запорізький центр розслідувань», кількість підписників у цій групі ─ лише 200 осіб. Тому варто було б узяти додатковий коментар на підтвердження інформації, а також подати позицію протилежної сторони, яку звинувачують у нецільовому використанні коштів.

Стандарти балансу та відокремлення фактів від коментарів порушено всього у 4% матеріалів на «Цензорі».

УНІАН

На інформаційному ресурсі «УНІАН» 84% матеріалів були написані без порушення професійних журналістських стандартів. У вибірку потрапив один матеріал з ознаками замовлення від УПЦ МП, що також вплинуло на оцінку.

У 12% матеріалів на сайті УНІАНу, які потрапили в період моніторингу, було порушено стандарт балансу. Наприклад, у новині «Експерт розкрив тіньову схему поставок вугілля на державне Центренерго» інформація взята з мережі Фейсбук, відсутній лінк на першоджерело коментаря, відсутні також коментарі сторін та зрозуміле роз'яснення ситуації. Стандарти достовірності та відокремлення фактів від коментарів на УНІАНі  порушено у 4% матеріалів.

ТСН

У середньому 76% матеріалів на сайті ТСН були написані з дотриманням журстандартів. Основним стандартом, який порушувався на сайті, виявився стандарт достовірності: у 20% матеріалів, які підлягали аналізу, в тексті новини не було вказано джерело інформації. Найчастіше це порушення фіксувалось у спортивних новинах («21 медаль Оберіда. Українські паралімпійці показали клас на кубку світу з лижних перегонів та біатлону»), а також у таблоїдних матеріалах («Юзерів насмішила донька Бейонсе та Джей Зі, яка “втихомирила” батьків на “Греммі”», «“Євробачення-2018”: стало відомо, у якому півфіналі виступить Україна»).

Нагадаємо, що одна із вимог стандарту достовірності ─ журналіст повинен щоразу чітко повідомляти своїй аудиторії, звідки він узяв у матеріал той чи інший факт або думку.  Стандарт достовірності передбачає, що кожен факт, який подається в матеріалі, повинен мати ідентифіковане та надійне джерело інформації (Деталі: «Посібник для журналістів “Медіакомпас”»).

Стандарти балансу та відокремлення фактів від коментарів порушувались у 4% матеріалів.

«КОРРЕСПОНДЕНТ»

Під час моніторингу зафіксовано, що 72% матеріалів написані без порушення професійних журналістських стандартів. У 20% матеріалів було порушено стандарт достовірності, зокрема в «тілі» новини не було вказано джерело інформації. У випадках, коли джерело було вказане внизу матеріалу, посилання вело на головну сторінку сайту-першоджерела. Відповідно, це створювало труднощі для перевірки достовірності тієї чи іншої інформації, як, наприклад, у новинах: «Олимпиада в Пхенчхане станет рекордной по количеству участников», «Паралимпийцы РФ выступят на Олимпиаде под нейтральным флагом».

«ОБОЗРЕВАТЕЛЬ»

На ресурсі «Обозреватель» 60% матеріалів написані без порушень професійних стандартів. У 32% матеріалів були присутні оціночні судження та порушено стандарт відокремлення фактів від коментарів. Часто оціночні судження зустрічаються в заголовках новин: «Відірвало пальці: з'явилися моторошні деталі вибуху в Харкові», «Чим керує Семенченко: в мережу потрапили несподівані документи про нардепа», «Російський завод роздягнув співробітниць для безглуздої еротичної фотосесії».

Також зафіксовано, що новини на ресурсі мають низький рівень достовірності. Присутні новини з посиланням на маловідомі акаунти та групи в соціальних мережах, а також посилання на неназваних експертів: «Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив активіст і журналіст Сергій Сидоров», «Цю проблему обговорюють на сторінці спільноти “Мій Відрадний” у Facebook». Також у 12% матеріалів порушено стандарт балансу.

СТРАНА.UA

За результатами моніторингу, лише 56% матеріалів на інформаційному ресурсі «Страна.ua» були написані без порушень стандартів. Найчастіше порушувався стандарт достовірності (у 32% новин).

Особливістю видання є маніпулятивні або й відверто фейкові заголовки, які часто не відповідають або й повністю перекручують зміст новини. Наприклад, у новині «На выборах президента от юго-востока Украины будет единый кандидат ─ Левочкин» насправді йдеться про єдиного кандидата не від «юго-востока», а всього лише від Опоблоку. У новині «В Украине начались массовые облавы на автомобили с “евробляхами”» йдеться всього лише про спецоперацію, яка проводилась в Одеській області і стосувалася лише незаконних автомобілів на єврономерах (наприклад, викрадених). У новині «В Украине лекарства могут подорожать еще на 30%» у самому тексті йдеться про зростання на 20─25%, але не про 30%. Звідки співробітники «Страны» взяли ще 5%, лишається тільки здогадуватись.

Ще однією особливістю видання є порушення професійного стандарту відділення фактів від коментарів: у новинах зустрічаються оціночні судження, не приписані жодному автору, емоційні коментарі в інформаційних матеріалах. Наприклад, у матеріалі «Полезные идиоты Вятрович, Ницой и Фарион отталкивают от Украины десятки тысяч людей» порушено одразу всі професійні стандарти журналістики ─ від балансу, через точність і повноту, і до достовірності і відділення фактів від коментарів. Як для репортажу із соцмереж, у матеріалі повністю відсутні точки зору користувачів, які підтримали В’ятровича, натомість присутні негативні емоційні оцінки і навіть відверте «навішування ярликів» від неназваних співробітників «Страны», які готували вказаний матеріал. У результаті матеріал журналістським назвати дуже складно, на думку експертів ІМІ, це, швидше, «мочилово», але не журналістика.

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

«СЕГОДНЯ»

За результатами дослідження, 78% матеріалів написано без порушення профстандартів. Однак зафіксовано, що найчастіше у виданні «Сегодня» порушувався стандарт достовірності ─ у 18% матеріалів. Незбалансованих новин зафіксовано 6%, також порушувався стандарт відокремлення фактів від коментарів.

У матеріалі «Прививка для життя», що має ознаки замовлення на користь голови Одеської ОДА Максима Степанова, порушено стандарт достовірності та відокремлення фактів від коментарів. Кір, на думку журналіста, став невиліковною хворобою: «знахари предлагали бороться с неизлечимой корью народными методами», а Максим Стапанов досяг «впечатляющих результатов» у боротьбі з цією хворобою.

Також у вибірку потрапили два інтерв'ю з ознаками замовлення, але, оскільки інтерв’ю неможливо оцінювати на баланс, достовірність та відокремлення фактів від коментарів, ці матеріали не вплинули на результати видання.

У матеріалі «Новые имена для 13 улиц» не зазначене джерело інформації. У виданні «Сегодня» трапляються матеріали, в яких журналісти посилаються на акаунти невідомих людей у соціальних мережах. Також зафіксовано незбалансовані матеріали, наприклад матеріал «Спасенные в Украине» розповідає про успішність відомого телевізійного проекту в Україні і має компліментарний характер.

«ФАКТЫ И КОММЕНТАРИИ»

У цьому друкованому виданні 70% матеріалів написано без порушення професійних стандартів. Зафіксовано 30% порушення стандарту балансу думок та точок зору,  щодо стандарту достовірності ─ у 5% матеріалів порушено цей профстандарт.

У вибірку потрапив матеріал компліментарного характеру на користь Вадима Рабіновича, який є незбалансованим («Вадим Рабинович: “Необходимо вернуть украинцам все, что было украдено у них за последние 26 лет”»).

Загалом у виданні більшість матеріалів ─ інтерв`ю, які не можуть відповідати стандартам новинної журналістики. Виходить з друку видання один раз на тиждень, відповідно вибірка матеріалів є досить обмеженою.

«ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ»

У газеті 67% матеріалів написані без порушення професійних стандартів. Найчастіше у виданні порушувався стандарт достовірності ─ у 33% матеріалів. Це пов'язано з небажанням журналістів чітко вказувати власні джерела інформації. Так, навіть у закордонних новинах відсутні джерела інформації, що суперечить стандарту достовірності.

Натомість інші стандарти у виданні практично не порушувались. Це передусім пов'язано з контентом: тут або фактажні новини, або ж матеріали на кшталт життєвих історій.

«КП В УКРАИНЕ»

Половина матеріалів у газеті написана з порушеннями журналістських стандартів. Найчастіше порушувався стандарт достовірності ─ у 39% матеріалів. Стандарти відокремлення фактів від коментарів та балансу порушено у 11%  матеріалів.

У виданні часто посилаються на неідентифікованих експертів, дослідників чи вчених: «Однако исследователи, глубоко изучающие проблему...» («Почему пострадали украинцы в Кабуле»).

У матеріалі «Потрошу свою заначку ─ дал врач направлений пачку» є посилання на неідентифікованих вчених: «Зарубежные ученые провели эксперимент…», що є порушенням стандарту достовірності. Також у матеріалі містяться оціночні судження журналіста: «Занятный способ выкачки денег изобрели и онкологи».

«ВЕСТИ»

У друкованому виданні «Вести» 40% матеріалів написані без порушень професійних стандартів. Щодо стандарту достовірності, він порушувався у 40% матеріалів. У 30% матеріалів порушено стандарт відокремлення фактів від коментарів.

У матеріалах журналісти дозволяють собі оціночні судження, що свідчить про порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів.

Говорячи про закон віце-прем'єра Кириленка в матеріалі «В кабмине готовят языковую зачистку», журналіст стверджує, що «речь о предельной украинизации всех сфер жизни». У цьому ж матеріалі журналіст посилається на думку експертів, проте не зазначає їхню ідентифікацію: «Эксперты предостерегают от необдуманных шагов: новое законодательство может ударить по национальных меньшинствах и усугубить и без того нарушенные отношения с соседями», що є порушенням стандарту достовірності.

Експертів ІМІ зацікавив матеріал «В Украине заявили о первой дифтерии», оскільки назві суперечить текст матеріалу, у якому йдеться, що «пробы отправили в центральную лабораторию МОЗ, там посев ничего не выявил».

Також заголовок не відповідає «тілу» в матеріалі «Предлагают вип-туры по следам Луценко», оскільки журналістам у жодній туристичній агенції нічого такого не пропонували.

Загалом незбалансованих матеріалів у виданні зафіксовано 15%. Баланс порушено у таких матеріалах, як «Полиция начнет охоту на маршрутки» (позиція перевізників відсутня), а в матеріалі «В Киеве снова хотят менять вывески» ─ лише негативні коментарі щодо процесу.

У матеріалі «Нелюбимые авторы. Кого еще отлучат от Украины» теж мають місце оціночні судження.