Методологія моніторингу свободи слова

Загальна частина

1. До Барометру свободи слова включаються випадки посягання на таку свободу, які зачіпають значний суспільний інтерес (порушення прав журналістів або осіб, які фактично виконують журналістські функції), якщо:

• посягання відбулося під час збору, обробки, зберігання, підготовки інформації для публікації/трансляції або під час теле- чи радіотрансляції;
• посягання відбулося, імовірно, внаслідок виходу журналістського матеріалу і журналіст указав на конкретний матеріал, з яким він це пов’язує.

2. Якщо випадок включає в себе дві та більше підкатегорії порушень, то даний випадок відноситься до тієї підкатегорії, яка є більш тяжкою. Підкатегорії в кожній з категорій нижче викладено в порядку зменшення їхньої тяжкості.

3. Замах на певне порушення включається до відповідної підкатегорії порушень барометру разом з іншими порушеннями.

4. Журналісти або особи, що виконують журналістські функції (далі – “журналісти”) – це особи, які здійснюють діяльність, пов’язану зі збиранням, одержанням, створенням, обробкою, зберіганням, поширенням на невизначене коло осіб через медіа  інформації відповідно до професійних журналістських стандартів. Навіть за наявності в особи посвідчення чи інших ознак журналіста до Барометру свободи слова не включаються випадки, коли така особа грубо порушувала під час відповідного інциденту професійні стандарти журналістики або прикривала іншу діяльність журналістським статусом (напр., поширення прихованої реклами, мови ворожнечі, виконання функцій спостерігача політичної сили на виборах та ін.).

Для оцінки неоднозначних випадків та прийняття остаточного рішення, за потреби, ІМІ формує спеціальну раду експертів з професійних журналістів та юристів.

Категорія 1. ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

Убивства. Убивства журналістів, якщо є підстави вважати, що злочин пов’язано зі свободою слова, здійсненням законної професійної журналістської діяльності (див. також склад діяння за ст. 348-1 КК України).

Затримання (протиправні утримання). Затримання представниками влади журналістів, якщо є підстави вважати, що таке затримання пов’язане з реалізацією свободи слова журналістом та здійснення ним законної професійної журналістської діяльності.

Викрадення. Протиправне (таємне або відкрите) захоплення, утримання і переміщення журналістів в Україні та за кордоном (в гарячих точках), пов’язане з реалізацією свободи слова журналістом та здійснення ним законної професійної журналістської діяльності.

Побиття, напади. Побиттям вважається завдання журналісту тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості під час виконання журналістської діяльності, або пов’язане з журналістською діяльністю (напади на володільців інформації, журналістів, які проводять розслідування, побиття, пов’язані з помстою за оприлюднення інформації тощо). Див. також ч. ч. 2, 3 ст. 345-1 КК України.

Погрози, залякування, переслідування. Телефонні погрози, погрози в листуванні, погрози при фізичному контакті, переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику (не пов’язане з фізичною агресією і вчинюване демонстративно (приховане стеження – відповідна підкатегорія Категорії 3 цієї Методології)). Див. також, але не обмежуючись ним, склад діяння за ч. 1 ст. 345-1 КК України.

Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ. Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів (з метою залякування), див. також, але не обмежуючись ним, склад діяння за ст. 3471 КК України (крім агресії з летальними жертвами).

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів .

Перешкоджання законній журналістській діяльності. Втручання, спрямоване на припинення конкретної дії в рамках журналістської діяльності - перешкоди фіксуванню, зберіганню, створенню або поширенню інформації (див. також склад діяння за ст. 171 КК України за винятком незаконної відмови в доступі до інформації, цензури і використання темників (підпадає під Категорію 2 цієї Методології), а також переслідування (підкатегорія Категорії 1). До цієї підкатегорії не включається перешкоджання з боку суб’єкта збиранню або поширенню його конфіденційної інформації, якщо відсутній суспільний інтерес до неї.

Категорія 2. ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

Використання темників - змушування ЗМІ чи журналіста до порушення професійних стандартів на догоду певним силам, суб’єктам (напр., темники, редакційна політика лояльності до певного олігарха чи політсили).

Цензура. Системний контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою недопущення поширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборона критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, установлених законом. Від непрямого тиску, темників дана підкатегорія відрізняється тим, що вплив здійснюється безпосередньо щодо інформації, а не редакційної політики ЗМІ в цілому.

Доступ журналістів до інформації. Протиправна відмова у задоволенні інформаційних запитів журналістів, відмова в наданні акредитації, дискримінаційне несправедливе обмеження доступу журналістів до суб’єктів владних повноважень (на підставі певного документу, а не просто фізичне обмеження входу).

Інші випадки цензури, темників, обмеження доступу до інформації.

Категорія 3. НЕПРЯМИЙ ТИСК

Політичний тиск. Тиск на ЗМІ, журналістів з боку влади  з застосуванням владних повноважень (проведення перевірок ЗМІ, внесення змін в статути державних/комунальних ЗМІ з метою звуження їхніх прав, звільнення неугодних редакторів державних/комунальних ЗМІ тощо). Метою тиску є змінити редакційну політику, взяти ЗМІ під контроль або закрити інформаційний канал. Від перешкоджання дана підкатегорія відрізняється тим, що йдеться про вплив на ЗМІ чи ін. особу загалом з метою отримання їх лояльності, а не про припинення конкретної дії по збору чи поширенню інформації.

Економічний тиск на ЗМІ. Дії з метою протиправного впливу на ЗМІ, вчинені комерційними структурами, приватними особами чи громадськими формуваннями  (перепони в розміщенні реклами,  розповсюдженні тиражів, необґрунтована відмова друкарень друкувати ЗМІ).

Стеження за журналістами. Випадки як фізичного стеження за журналістами, їхніми житлами, офісами ЗМІ. В дану підкатегорію не включаються випадки, коли стеження відбувається правомірно на підставі закону уповноваженими на це органами  й не пов̕̕язане із правомірною журналістською діяльністю.

Інші випадки непрямого тиску.

Категорія 4. ІНТЕРНЕТ-ТИСК

Кібер-атаки на ЗМІ, журналістів і прирівняних до них осіб. ДДоС-атаки. Блокування веб-сайтів. Злами електронних поштових скриньок, профайлів журналістів в соцмережах тощо.

Інші випадки інтернет-тиску

Категорія 5. ЮРИДИЧНИЙ ТИСК

Порушення журналістської таємниці. Змушування журналістів розкрити джерела інформації або дані, які дозволяють їх ідентифікувати (журналіст проти своєї волі має це робити лише за рішенням суду).

Протиправні обшуки в домах журналістів, офісах ЗМІ з метою пошуку інформації, яка стосується професійної діяльності.  

Зловживання позовами проти ЗМІ. Позови, які можна кваліфікувати як тиск: з великою сумою компенсації моральної (немайнової шкоди) або інші зловживання правом на позов (подання багатьох позовів одночасно, штучна зміна підсудності справи).

Протиправне застосування арешту, інших санкцій.

Інші випадки юридичного тиску.

Категорія 6. ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА

Реакція влади на порушення свободи слова. Відкриття кримінальних проваджень за 171 статтею КК України, передання таких справ до суду, винесення судових вироків по цих справах. Тимчасово до цієї підкатегорії включаються випадки щодо кримінальних проваджень за іншими статтями КК, якщо вони стосуються перешкоджання журналістській діяльності, здійснюваної особою, яка не має формального журналістського статусу.

Реакція журналістської спільноти. Дії журналістів на підтримку або засудження колег або влади (акції протесту, солідарності, кампанії, бойкоти, акції та заяви медіа-організацій України та ін. країн)

Судові позови від журналістів, пов’язані  з професійною журналістською діяльністю.

Інші прояви захисту свободи слова