IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

15

48

4

19

ЖУРНАЛІСТСЬКІ СТАНДАРТИ: ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА

Стандарти новинної журналістики є універсальними ознаками будь-якого якісного журналістського матеріалу. Їх недотримання або порушення в інформаційній журналістиці призводить до того, що отримуємо або неякісний матеріал («виробничий брак») або принципово інший продукт («джинса» – пропаганда, піар). Вже понад столітній досвід світової журналістики, а також міжнародні та українські нормативні джерела, дають підстави говорити про такі журналістські стандарти.

 

1. Баланс думок і точок зору

Життя складається з великих і малих конфліктів. Кожна журналістська тема є або конфліктною або, як мінімум, неоднозначною. Це потребує від нас чіткого визначення, хто є сторонами кожного конфлікту або хто є компетентним і незалежним експертом у кожній темі, яку робимо. Стандарт балансу думок вимагає від нас представляти в нашому матеріалі думку всіх, без винятку, сторін конфлікту. Лише тоді аудиторія отримує повну картину і має досить інформації для власних висновків.

Коли ми говоримо про основний повсякденний інформаційний жанр – репортаж – досить буде озвучувати позиції сторін конфлікту. Коли «копаємо глибше» – проводимо журналістське розслідування – обов’язковою стає аргументація цих позицій. І незалежна експертна оцінка. Маємо на увазі, що експерт – це людина, яка є цілком компетентною в темі, але не є стороною конфлікту (учасником подій).

2. Оперативність подачі інформації

Стандарт оперативності вимагає від журналістів-інформаційників подавати будь-яку інформацію не відкладаючи її «на потім». У найближчому випуску новин / номері газети. При цьому подавати інформацію слід максимально повно і в найбільш якісному (з досяжних) вигляді. Цей стандарт за визначенням «конфліктує» з деякими попередніми. Адже на пошук і перевірку всіх, необхідних для вичерпності подачі, фактів, і на пошук всіх, необхідних для балансу, думок може знадобитися набагато більше часу, ніж є у нас до ефіру або до здачі номера в друк. Цей «конфлікт» вирішується в надзвичайно простий спосіб. Оперативно подаючи інформацію, до якої ви ще не встигли знайти і перевірити всі факти чи дібрати всі необхідні думки, слід просто позначати те, чого на цей момент бракує. І повідомляти аудиторії про ваші подальші зусилля, спрямовані на пошук цих фактів та думок.

3. Достовірність (посилання на джерела)

Достовірність інформації означає якісну перевіреність кожного факту в компетентних щодо цього факту джерелах. Про точну цифру бюджетних витрат логічно запитувати у міністра фінансів і (для балансу) – у голови бюджетного комітету парламенту. Про небезпеки ускладнень, пов’язані з черговим штамом грипу, – доцільно запитувати у лікаря-науковця і у лікаря-практика.

Журналіст повинен завжди перевіряти будь-який факт у кількох компетентних джерелах. А для цього, розбираючись у черговій темі, він повинен чітко визначати компетентність тих чи інших посадовців або експертів.

І остання вимога стандарту достовірності – журналіст повинен щоразу чітко повідомляти своїй аудиторії, звідки він взяв у матеріал той чи інший факт або думку. 

4. Відокремлення фактів від коментарів та оцінок

У такому «чистому» і консервативному інформаційному жанрі як новини, журналіст взагалі не має права коментувати матеріал. Отже, не коментуючи і не оцінюючи ніяк, він подає своїй аудиторії, по-перше, факти. По-друге, думки учасників події. По-третє, думки експертів. Кожний факт має компетентне джерело. Кожна думка має конкретного автора. Про джерела фактів і авторів думок журналіст повідомляє аудиторії. В цій ситуації автоматично факти є відокремленими від висновків та оцінок.

У більш вільних жанрах – авторські програми чи публіцистичні статті – автор-журналіст може висловлювати власну думку, але при цьому він повинен її завжди чітко позначати («особисто я вважаю», «на думку автора цієї статті» тощо). Такі матеріали можуть бути позначені окремим розділом або рубрикою («авторська колонка», «думка автора», «редакторська колонка» чи іншим чином). Для таких матеріалів може виділятися окрема сторінка. Аудиторія повинна чітко розуміти, що певна оцінка чи висновок не є «істиною в останній інстанції», це – лише суб’єктивна думка автора матеріалу.

5. Точність подачі інформації

Це наріжний стандарт інформаційної журналістики. Тому що нікому непотрібні неточні (= брехливі!) новини. Під цим стандартом мається на увазі те, що будь-який повідомлений факт відповідає реальному факту, а будь-яка думка цитується точно і без відриву від контексту.

Точність цитат досягається їх ретельним дослівним відтворенням в друкованому тексті і прямою записаною мовою – на телебаченні, радіо і в Інтернеті.

Точність фактів досягається їх ретельною перевіркою в компетентних джерелах. І тут вступає в силу другий стандарт – достовірності.

6. Повнота представлення фактів та інформації по проблемі

Будь-яка тема потребує максимально повного набору фактів і думок. Тому завдання журналіста все це знайти в компетентних джерелах.

 

Дмитро Чоповський, Інститут масової інформації

Ще Дослідження