IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

15

48

4

19

Барометр свободи слова за серпень 2016 року

У серпні в Україні основними порушеннями прав журналістів стали випадки перешкоджання 10, ця кількість дещо зменшилася у порівнянні з минулим місяцем (липень 16, червень 7, травень – 11, квітень – 10, березень – 6, лютий – 6, січень – 5), та  ненадання доступу до інформації 5 (липень 4, червень 2, травень 1, квітень 3, лютий 1, січень – 2). Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Порушення свободи слова та прав журналістів експерти ІМІ зафіксували у 12 областях України. Зокрема, лідером таких порушень став Київ та область, де зафіксовано загалом чотири випадки порушень прав журналістів, а також Миколаївщина, де зафіксовано таку ж кількість випадків.

Найчастіше порушували у серпні право журналістів на професію: пересічні та невідомі громадяни – 10 випадків, правоохоронці та міські депутати по 3 випадки. Також це робили СБУ, партієць, комунальні підприємства, облдержадміністрація.

У серпні кількість перешкоджань дещо зменшилась у порівнянні з минулим місяцем, але ця категорія залишається найбільш активною з порушень. Перешкоджали найчастіше цього місяця на Миколаївщині та Львівщині. Журналістам забороняли вести зйомку, зокрема, і під час позачергових виборів до Верховної Ради, представникам ЗМІ забороняли бути присутніми на засіданні депутатів облради. ІМІ зафіксував один випадок, який стався у Рівному, де депутати облили журналістку алкоголем.

Цього місяця ІМІ зафіксував зменшення кількості погроз 3 (липень 6, червень 2 випадки, травень – 5, квітень – 5, березень – 3, лютий – 5, січень – 3). Погрожували журналістам переважно при фізичному контакті. Найгучніший випадок стався у Полтаві, де адвокатка підсудного погрожувала побрити журналістку наголо через те, що кореспондентка Громадського вела зйомку в суді.

У доступі до інформації журналістам відмовляли поліція, комунальні підприємства та ОДА, які чи відмовлялись її надати, чи неповною мірою її надавали.

Крім того, зафіксовано по 1 випадку цензури, непрямого тиску та юридичного тиску.

Водночас ІМІ не зафіксував цього місяця випадків побиттів, це вперше з початку року.

В окупованому Росією Криму ІМІ зафіксував 5 випадків на півострові продовжується блокування проукраїнських сайтів на території Криму.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 1 випадок убивства, 71 випадок перешкоджання, 24 випадки побиття і нападів на журналістів та 7 випадків цензури.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Погрози – 3

1.У Києві на журналіста ZIK напав з погрозами вбивства продавець кавунів

05.08.2016 Журналіст телеканалу ZIK Олександр Івахнюк заявив, що 5 серпня йому у Києві під час рейду в мікрорайоні Позняки погрожував вбивством продавець кавунів у відповідь на питання про наявність дозволу на вуличну торгівлю і сертифікату на товар. Про це журналіст повідомив у зверненні до ЗМІ, повідомляє “Детектор медіа”.

“На мене напали і погрожували вбивством. Той, хто погрожував, знає, де я живу. Поліція бездіє. Оприлюднення може врятувати мене і мою родину від гірших наслідків і створить прецедент та дозволить припинити напади на журналістів під час роботи”, – заявив Олександр Івахнюк.

За словами журналіста, напад стався під час спільного рейду разом з представниками відділу благоустрою і держпродслужби.

“У п’ятницю на мене вчергове напали під час роботи. Причому, я не знімав десь на Донбасі, чи у іншій гарячій точці. Я просто прийшов разом з представниками відділу благоустрою і держпродслужби до точки з продажу кавунів  на Позняках і спитав, чи є у них дозвіл на торгівлю?.. Така робота у журналіста – питати у людей про різні речі. Я переважно питаю у злочинців від влади чи злочинців, яких покриває влада, чому вони це роблять. Як цього разу. Під час рейду з’ясувалося, що документів на товар немає, дозволу на торгівлю немає і згідно правил дорожнього руху тут не можна торгувати, бо це перехрестя і така торгівля закриває огляд”, – повідомив журналіст.

У сюжеті, який вийшов на каналі ZIK представник районного благоустрою Володимир Новак пояснив, що дозволи на торгівлю видає міська влада. За словами журналіста, поліція пояснила, що товар треба вивезти на склад  і торгівля у цьому місці неможлива.  

“Власник кавунів – росіянин з Кавказу (говорив російською), який на мене напав, обіцяв засунути мені в задній прохід мікрофон телеканалу, на якому я працюю, зґвалтувати мене і вбити.  Все це було сказано у присутності свідків і під відеозапис. Людина почувалася впевнено і спокійно поїхала з місця злочину, бо викликаний патруль поліції довелося чекати більше години”, – повідомив журналіст.

Також Олександр Івахнюк стверджує, що попри написану ним заяву до поліції про перешкоджання журналістській діяльності нападник продовжує торгувати на вулиці. “А я тепер мушу непокоїтись про своє життя і здоров’я та життя і здоров’я своїх близьких. Бо злочинець знає, що я мешкаю у будинку на вулиці Драгоманова, про що і заявляє на відео. На відео добре видно, що і продавець і власник товару намагаються спровокувати фізичне протистояння, щоб потім звинуватити журналіста у побоях. На наступних відео жінка-продавець саме так і зробила”, – зазначає журналіст.

Заяву Олександра Івахнюка про злочин за ст. 171 (перешкоджання професійній журналістській діяльності) №59205 розглядає дільничний інспектор поліції, номер якого 5720168. Журналіст вважає, що поліція не реагує належним чином на погрози співробітнику ЗМІ.

“До нього (дільничного інспектора – ред.) можна на прийом потрапити у вівторок. Прізвище його мені не назвали. Тобто потенційний організатор злочину буде розслідувати злочин, скоєний завдяки його діям чи бездіяльності. Прошу долучитися міське управління поліції і прокуратуру. У Дарницькому управлінні НП немає з ким говорити. Черговий запропонував мені самому прийти на роботу у поліцію і розслідувати справу про злочин проти мене за 10 тисяч у місяць. Мовляв, є маса вакансій. Я дуже прошу допомоги колег з оприлюдення цієї інформації. Зрозумійте, якщо цей продавець кавунів не сяде за рішенням суду від 3 до 8 – нас і далі будуть вбивати, калічити, палити нам автомобілі просто за те, що ми питаємо щось у когось, тримаючи у руках мікрофон”, – написав журналіст.

2.На Херсонщині журналіст поскаржився поліції на погрози від депутата

18.08.2016 18 серпня після позачергової сесії Голопристанської районної ради (Херсонська область) депутат від БПП, голова бюджетної комісії, помічник народного депутата Дмитро Коломієць погрожував журналісту газети “Новий день” Андрію Сокову. Про це Андрій Соков повідомив представнику ІМІ в Херсонській області.

“Мабуть, йому не сподобалася якась з раніше написаних мною публікацій, в якій він фігурує. Бо сказав він мені дослівно наступне: “Ще одна ваша така промашка і ми будемо змушені вас покарати”. На моє запитання: “Яким чином?”, він відповів: “Ну то ми вже подивимось”, – розповів журналіст.

Бесіду з депутатом він зафіксував на диктофон.

Після бесіди журналіст написав заяву до поліції, в якій зазначив, що пов’язує погрози зі своєю професійною діяльністю.

У заяві журналіст вказав, що не може зрозуміти, у зв’язку з чим йому погрожував депутат.

“Не маю ні найменшого поняття, чим я завинив перед паном Коломійцем, проте змушений визнати, що після його слів почав побоюватися за своє здоров’я. Крім цього, смію припустити, що дії депутата безпосередньо можуть бути кваліфіковані за ст. 171 Кримінального кодексу України. Оскільки на даному засіданні і після нього я безпосередньо займався збором інформації для подальшої підготовки до матеріалу в газету”, – йдеться у заяві журналіста до поліції.

При цьому Соков зазначив, що він дотримався всіх формальностей для перебування на сесії райради.

“Прошу розібратися з діями Коломійця Д.В., адже його погрози “покарати” та ще й у множині, викликають у мене занепокоєння і тривогу за власне здоров’я”, – написав він у заяві.

3.У Полтаві адвокат погрожувала у суді побрити наголо журналістку

30.08.2016 30 серпня в Октябрському райсуді Полтави адвокат підозрюваного, справу якого розглядали, Марина Розанова, погрожувала журналістці ГромадськеТБ.Полтава Ользі Дудці. Про це повідомляє онлайн-видання “Полтавщина”.

Як пише видання, Розанова підбігла до журналістки після судового засідання в коридорі, схопила її за руку і сказала: “Я побрию тебе наголо, якщо ти в інтернеті опублікуєш мою фотографію”.

Також вона погрожувала Ользі Дудці, що подасть на неї до суду, а у журналістки не вистачить зарплати, щоби з нею судитися.

Погрожували також журналісту “Полтавщини” Миколі Лисогору, де, власне, й розміщена фотографія скандальної адвокатки. Як пише видання, поза залою суду, уникаючи інших свідків, батько підозрюваного сказав журналісту “Полтавщини”, що засуне йому фотоапарат в “ж…”. У коментарях під публікацією “Полтавщини” невідомий коментатор звинувачує медійників, які буди присутні на суді, у недотриманні журналістської етики.

Судове засідання стосувалося розгляду справи 25-річного полтавця, якого підозрюють у вбивстві свого товариша. 30 грудня 2015 року вдень на вулиці Калініна невідомий зробив три постріли із травматичної зброї в голову чоловіку. Поранений від отриманих травм помер у лікарні. Невдовзі поліція затримала чоловіка, якого і підозрює у вбивстві полтавця. За фактом розпочато кримінальне провадження за частиною 1 статті 115 Кримінального Кодексу України (умисне вбивство).

12 січня 2016 року на сайті “ОРД” користувач “Козак” залишив повідомлення, що підозрюваний – син кримінального авторитета. Наразі підозрюваного тримають під вартою, поки не завершилося слідство, попередньо це триватиме до 2 листопада.

Як повідомляє Громадське ТБ.Полтава, адвокат Марина Розанова є дружиною полтавського прокурора. Зокрема, у декларації прокурора прокуратури Полтавської області Юрія Розанова за 2014 рік у графі “Члени сім’ї декларанта” вказано прізвище та ініціали його дружини: Розанова М.В., що збігаються з ініціалами адвоката (Розанова Марина Валеріївна).

В коментарі “Детектору медіа” адвокатка Марина Розанова зазначила: “У тих, хто це пише, занадто завищена самооцінка. Я давно не звертаю увагу на дурниці, які пишуть журналісти, а адекватні люди в них не вірять”.

Перешкоджання – 10

1.На Львівщині священик і парафіяни перешкоджали роботі знімальної групи “1+1”

01.08.2016 У церкві УПЦ КП с. Нове Село Жовківського р-ну на Львівщині знімальній групі ТСН забороняли вести зйомку у приміщенні храму, де журналісти виявили прейскурант церковних послуг та список “боржників” церкви, повідомляє ТСН.

У сусідньому селі, де журналістка Наталія Волосацька та оператор Орест Малькут знайшли священика о. Івана Баранича, він відмовився їй відповідати, назвавши “наркоманкою, яка десь вкололася”. Коли священик поїхав, вірні церкви почали перешкоджати зйомці з криками та погрозами та заблокували мікроавтобусом авто.

Чоловік, який вийшов із церкви, вирішив з’ясувати стосунки з оператором ТСН. “Слухай тобі втиснути в око? А хочеш ще й посаджу”, – накинувся місцевий мешканець. У цей час інші парафіяни блокували мікроавтобусом авто телеканалу. “Якого ви хр*на сюди приїхали? Ви, бл*дь, сенсації шукаєте? Аферисти з камерами будуть показувати нас”, – сварився один із чоловіків.

Розійшлися селяни після виклику поліції.

2.Заступник голови миколаївської «Батьківщини» накинувся на журналіста з палицею

02.08.2016 Заступник голови Миколаївської обласної організації партії «Батьківщина» Олег Кравець 2 серпня під час зйомки на місці ДТП під Миколаєвом накинувся на кореспондента інтернет-видання «Преступности.НЕТ» Андрія Лохматова. Про це повідомляє регіональний кореспондент ІМІ.

Так, на трасі «Миколаїв-Ульянівка» сталось ДТП, в результаті якого загинув депутат Миколаївської обласної ради від партії «Батьківщина» Володимир Гулін. Кореспондент приїхав на місце пригоди і встиг зробити тільки пару кадрів, як його з нецензурною лайкою за руку схопив Олег Кравець, після чого став замахуватись палицею. Кравець вимагав, щоб журналіст поїхав геть з місця пригоди та не проводив фото- та відеозйомки.

Поява співробітника патрульної поліції трохи заспокоїла агресивного чоловіка, але після цього до кореспондента підійшов перший заступник голови Миколаївської обласної ради Михайло Соколов та обізвав Лохматова «шакалом, який приїхав за сенсацією».

Сам журналіст пояснює, що як Соколов, так і його заступник Олег Кравець мають особисту до нього неприязнь, тому що видання «Преступности.НЕТ» постійно критикує Соколова у зв’язку з тим, що, за матеріалами кримінального провадження він є фігурантом скандальної корупційної справи Героя України Миколи Романчука, якого затримали при вимаганні 90 тисяч доларів хабара.

Після цього в соціальній мережі «Facebook» співробітниця ВО «Батьківщина» Інесса Власенко почала погрожувати кореспонденту. «Лохматов к тебе ещё тоже не добрались», – написала вона.

3.У Рівному депутати від «Свободи» облили з балкона журналістку алкоголем

04.08.2016 Кілька місцевих депутатів з ВО «Свобода» у Рівному облили алкоголем журналістку сайту «Четверта влада», яка випадково сфотографувала їхнє святкування на літній терасі одного з рівненських кафе.

Інцидент стався увечері 4 серпня.  Місцева 19-річна журналістка Вікторія Максимчук у ході підготовки матеріалу про рівненські кафе, випадково зняла на фото компанію чоловіків, які щось святкували на літній терасі, розташованій над тротуаром. Після того хтось із цих чоловіків зверху облив журналістку і її фотоапарат порцією алкоголю, після чого уся компанія втекла на автомобілі Toyota Prado.

За даними сайту «Четверта влада», вдалося ідентифікувати трьох з чотирьох чоловіків, причетних до цієї хуліганської витівки. Мова йде про двох депутатів Рівненської міськради від ВО «Свобода» Олександра Крюкова та Назарія Загоровського. Крюков також є помічником народного депутата від «Свободи» Олега Осуховського, а Загоровський очолює управління економічного розвитку і торгівлі Рівненської райдержадміністрації. Окрім того, у цій компанії був ще один помічник Осуховського, головний лікар Рівненського обласного центру екстреної медичної допомоги і екс-депутат Рівненської облради Андрій Бортнік.

«Я вважаю дії цієї компанії перешкоджанням журналістській діяльності і хуліганством, – заявив головний редактор сайту «Четверта влада» Володимир Торбіч. – Так познущатися з дівчини – це, м’яко кажучи, негідний вчинок. Хтось один вилив, інші бачили і всі разом пореготали. Ми проконсультуємось з юристами яким чином покарати це хуліганство. Чи написавши заяву в правоохоронні органи, чи судовий позов. Також ми звертаємось до нардепа Олега Осуховського та ВО «Свобода» зі скаргою на вчинок своїх підопічних».

Коментарів ВО «Свобода» з цього приводу отримати не вдалося.

4.На Запоріжжі організатори концерту Тіни Кароль напали на журналістів ТВ Голд

06.08.2016 У селищі міського типу Кирилівка Запорізької області на знімальну групу телеканалу ТВ Голд напали організатори концерту співачки Тіни Кароль. Інцидент стався 6 серпня в аквапарку “Остров сокровищ” під час виступу співачки. Про це представниці ІМІ у Запорізькій області повідомила керівниця інформаційного відділу Глобал Медіа Холдингу, куди входить ТВ Голд, Аліса Сисоєва.

За її словами, журналістів штовхали, силою вивели із залу і мало не розбили техніку. “У оператора пропав телефон”, – сказала вона.

Як повідомляє сайт “Голос Запоріжжя”, журналісти знаходилися на концерті співачки, попередньо узгодивши це з керівництвом аквапарку. Однак охоронці організаторів концерту – компанії “Квартал-концерт” – побачивши журналістів, підбігли до них та почали різко вимагати піти. Вони не слухали пояснень журналістів та почали відбирати мікрофон у журналістки. За даними видання, охоронці забрали у оператора мобільний телефон та зламали обладнання для зйомки. Після інциденту керівники аквапарку відмінили наступний концерт, який організовувала ця компанія.

В коментарі ІМІ Аліса Сисоєва повідомила, що у журналістів був дозвіл на проведення зйомки і від аквапарку, і  від організаторів концерту.

“У журналістів був дозвіл на проведення зйомки і від аквапарку, в якому проходив концерт, і від організаторів заходу. У підсумку ці ж організатори і напали на журналістів через те, що вони проводили зйомку на дуже близькій відстані від сцени”, – пояснила вона.

Як повідомила Сисоєва, журналісти звернулися з відповідною заявою в поліцію Кирилівки.

5.На Волині поліцейські перешкоджали журналісту фотографувати

09.08.2016 Працівники поліції перешкоджали професійній діяльності журналіста інтернет-видання “Район.Камінь” Нестора Ліпича під час позачергових виборів до Верховної Ради України на виборчій дільниці №070262 в с. Черче Камінь-Каширського району Волинської області. Про це він повідомив на свої сторінці у  Facebook 27 липня.

За словами журналіста, двоє поліцейських чинили на нього психологічний тиск і перешкоджали фотофіксації процесу голосування, незважаючи на те, що він зареєструвався на виборчій дільниці і мав при собі журналістське посвідчення.

Свої дії працівники поліції аргументували тим, що будь-яка зйомка є порушенням таємниці голосування, що ані виборці, ані члени комісії не бажають, аби їх фотографували. “Вони спілкувалися зі мною зневажливим тоном, погрожували викликати наряд поліції та кримінальною відповідальністю, хоч я нічого протизаконного не робив. Лише коли я повідомив, що буду скаржитися в Громадянську мережу ОПОРА, мене відпустили, назвавши розмову профілактичною бесідою. А нещодавно мене викликали у райвідділок і з’ясовували, що я маю на увазі під психологічним тиском”, – зазначив Нестор Ліпич у розмові з представницею ІМІ у Волинській області.

На дії працівників Камінь-Каширського відділу поліції журналіст інтернет-видання “Район.Камінь” Нестор Ліпич написав скаргу начальнику Головного управління Національної поліції у Волинській області Петру Шпизі. У ній він, зокрема, просить “розглянути й оцінити… дивну поведінку працівників поліції” та надати письмову відповідь електронною поштою щодо вжитих до них заходів.

6.На Львівщині завідувач райлікарні заважав журналістці знімати

13.08.2016 Журналістка та редакторка видання “Медіа Дрогобиччина” Марія Кульчицька заявила про перешкоджання її професійній діяльності з боку завідувача наркологічним віддаленням Самбірської центральної районної лікарні Любомира Дмитришина. Інцидент стався у смт Дубляни (Львівська область) 13 серпня у приміщенні наркологічного диспансеру. Про це журналістка повідомила на своїй сторінці у Facebook, де також розмістила відео інциденту.

У коментарі представнику ІМІ у Львівській області Ігору Фещенку Марія Кульчицька повідомила, що Любомир Дмитришин намагався перешкодити їй фіксувати переговори між місцевими мешканцями та адміністрацією наркологічного диспансеру (місцеві мешканці домагаються переселення закладу із Дублян, куди його перевезли у червні цього року).

“На прохання мешканців я пішла з ними, щоб почути суть розмови. Коли я хотіла увійти туди, він (Любомир Дмитришин) грубо перед мною закрив грати, розвернувся і пішов. Тобто, він не дав змоги мені здійснити відеозапис”, – розповіла журналістка.

На відеозаписі видно, як Любомир Дмитришин зачиняє перед Марією Кульчицькою грати, а інша лікарка замикає їх на ключ. Поліція, яка була присутня під час цього інциденту, жодним чином не зреагувала.

Через спротив місцевих мешканців голова районної ради Самбора Віталій Кімак та головний лікар Самбірської районної лікарні Степан Скірин видали розпорядження про переведення наркологічного відділення з Дублян, однак завідувач відділення зволікав із переїздом, що викликало нову хвилю обурення місцевих мешканців.

Конфлікт продовжився вже після переговорів з мешканцями під час процесу завантаження майна диспансеру у вантажівку:

“Я зайшла, щоб це все зняти відео… от, коли я почала знімати, він накинувся на мене. Я вже у процесі увімкнула відео, коли він (Любомир Дмитришин – ред.) почав викручувати руки, пробував вибивати телефон. Люди заступилися, і відштовхнули його від мене. Я написала заяву в поліцію щодо перешкоджання журналістській діяльності”, – розповіла журналістка.

Відео нападу вона також розмістила на своєму Facebook.

Дільничний інспектор Володимир Максимовський у коментарі представнику ІМІ підтвердив, що зареєстрував заяву від Марії Кульчицької і що “буде проводитися перевірка”.

7.У Миколаєві працівники, що будуватимуть АЗС біля гуртожитку, перешкоджали роботі журналістки

15.08.2016 15 серпня у Миколаєві працівники компанії, яка планує будівництво АЗС “Окко” біля гуртожитку Національного університету кораблебудування, перешкоджали журналістці інтернет-видання “Миколаївський центр журналістських розслідувань” Надії Дремлюзі в проведенні фото- та відеозйомки. Про це повідомляє представник ІМІ у Миколаївській області.

На місці майбутнього будівництва з’явились працівники, які проводили геодезичні заміри у зеленій зоні, не дивлячись на те, що судові розгляди у справі ще не закінчилися, і дозвіл на проведення будь-яких робіт на цій ділянці відсутній.

“Спілкуватися з журналістом вони навідріз відмовилися, більш того, перешкоджали журналісту здійснювати фото- і відеозйомку… Кореспондента вони зустріли агресивно, спочатку вимагали показати посвідчення, після – закривали спинами геодезистів, а потім і зовсім перейшли на погрози”, – повідомляє видання.

Окрім цього, працівники, зазначає Надія Дремлюга, проявляли агресію і до місцевих мешканців – зокрема, нанесли удар по камері мешканцю сусіднього будинку, який знімав те, що відбувається.

8.В Ірпені напали на журналістів, які знімали завалений будівельний кран

29.08.2016 На одному з незаконних будівництв в Ірпені, по вулиці Єсеніна, представники забудовника напали на журналістів, коли ті знімали будівельний кран, що впав на території. Про це Громаді Приірпіння повідомили журналісти, які знімали сюжет про мерів Бучі та Ірпеня.

“Ми знімали програму, приїхали записати будівництво в Ірпінь й наприкінці вирішили зняти кран, який стояв завалений. Як тільки я заліз на плити, щоб розкадрувати кран, до мене підбіг охоронець й почав забороняти мені знімати й затуляти мене спиною, – розповідає Костянтин Тюніков, оператор телеканалу ICTV. – Я намагався його обійти, але він почав мене хапати руками й штовхати. Потім після короткої перепалки, коли я став пояснювати, що він перешкоджає моїй професійній діяльності, він схопив мене й скинув з плит. Я слава богу нормально приземлився, не постраждав особливо, але був шокований. Ми викликали поліцію, але охоронець тим часом втік”.

За фактом нападу на журналістів Ірпінською поліцією відкрите кримінальне провадження.

“По журналістам внесено відомості до ЄРДР по ст. 171 – перешкоджання журналістській діяльності, зараз розслідуємо цю справу. В моєму розумінні там перспектива направлення справи до суду найближчим часом, тому що я, наприклад, бачу в діях нападників чіткий склад злочину”, – говорить начальник Ірпінської поліції Ігор Падюк.

9.У Луцьку водій-порушник перешкоджав журналісту

30.08.2016 У Луцьку на журналіста інтернет-видання ВолиньPost Миколу Гусара під час зйомки напав водій, який порушив правила дорожнього руху. Інцидент стався 30 серпня, повідомляє Громадське.Волинь.

Журналісти разом із патрульними поліцейськими їздили містом, аби виявити, де найбільше порушують правила дорожнього руху. Під час цього заходу водій “БМВ Х5” порушив правила дорожнього руху – перетнув дві суцільні смуги розмітки та заїхав на тротуар, при цьому вів себе неадекватно.

Водій-порушник агресивно відреагував на зйомку журналістів та накинувся на Миколу Гусара, вживаючи нецензурну лексику як на адресу журналістів, так і поліцейських.

Журналіст ВолиньPost Анна Бліннікова викликала слідчо-оперативну групу та написала на порушника заяву в поліцію.

“Ми із оператором Миколою Гусаром написали заяву в поліцію на цього чоловіка. Сподіваємося, що це буде для нього і таких, як він, наукою”, – зазначила вона.

Також поліцейські склали щодо порушника адмінпостанову за порушення правил дорожнього руху.

10.У Херсоні депутати облради видалили журналістів з відкритого зібрання

30.08.2016 Депутати Херсонської обласної ради проголосували за те, щоб видалити представників засобів масової інформації з відкритого депутатського зібрання, яке зібралося замість позачергової сесії. Таке рішення депутати ухвалили 30 серпня, повідомляє Мост.

Як пише видання, через 30 хвилин після початку засідання перший заступник голови облради Василь Зеленчук (Радикальна партія Олега Ляшка) повідомив, що засідання закрите, і попросив журналістів піти. “Далі ми будемо проводити засідання без преси”, – повідомив він.

Після того як частина журналістів вирішила залишатися, депутат від “Укропу” Олександр Шумей заявив, що можна проголосувати за те, щоб визнати збори тимчасовою контрольною комісією і проголосувати за проведення її в закритому режимі.

При цьому, пише видання, голова фракції “Опозиційний блок” Василь Федін заявив, що приховувати депутатам нема чого, і якщо преси буде небагато, то немає потреби когось видаляти.

“Справа в тому, що тут буде обговорюватися питання про скасування сесії, і мені б хотілося… Тут просто будуть особистості звучати, так, і ми хотіли б, щоб все це було згідно етики”, – заявив Василь Зеленчук.

Після цього він поставив питання про видалення журналістів на голосування, і особисто провів журналістів до виходу.

При цьому депутат від “Батьківщини” Владислав Мангер зауважив, що незадоволений якістю херсонської журналістики. “Якби це були журналісти, а так – погань перефарбована”, – заявив він.

Як повідомляє представник ІМІ у Херсонській області, на заході були близько 40 представників ЗМІ і майже всі вони залишили зібрання після наполегливого заклику Василя Зеленчука. Залишились лише чотири журналісти, які вийшли тільки після того, як депутати проголосували за їхнє видалення. Після цього зібрання все одно припинилося, оскільки хтось повідомив про “замінування” будівлі облради.

Цензура. Доступ до інформації

Цензура – 1

1.Трансляція українських телеканалів у зоні АТО порушена

02.08.2016 Трансляція українських телеканалів у зоні проведення антитерористичної операції здійснюється з перебоями, заявляє народний депутат від фракції “Блок Петра Порошенка”, радник міністра інформаційної політики з питань поновлення мовлення в зоні АТО Олександр Бригинець, повідомляє Інтерфакс-Україна.

“Складається враження, що хтось ніби навмисне час від часу зменшує потужність сигналу Волноваської телевежі. Я думав, що це диверсія і звертався до СБУ, я думав, що це халатність і звертався до РРТ і Нацради. І ніхто не підтвердив ці версії. Але і свої не озвучили. Але активісти продовжують фіксувати перепади”, – цитує О. Бригинця прес-служба партії “Блок Петра Порошенка” в понеділок.

За його словами, деякі жителі Волноваського району не мають можливості дивитися українські канали через підозрілі поломки двох українських телевеж у Покровську (колишній Красноармійськ) і Волновасі.

Доступ до інформації – 5

1.Поліція відмовила волинській журналістці в наданні інформації

03.08.2016 Головне управління Національної поліції України відмовило журналістці «Громадського радіо» Ірині Мусій у наданні списку працівників поліції, котрих понизили чи підвищили у зв’язку з переатестацією. Журналістка подає скаргу до Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо порушення права на доступ до публічної інформації. Про це вона повідомила  3 серпня регіональній представниці ІМІ у Волинській області.

«18 липня 2016 року з метою підготовки матеріалу звернулася до Головного управління нацполіції у Волинській області із запитом, у якому просила надати мені список імен із зазначенням посад новопризначених працівників поліції в післяатестаційний період (тобто з березня по липень цього року) тих працівників, кого за результатами переатестації понизили, підвищили, або залишили працювати на своїх посадах, а також накази начальника управління Петра Шпиги про їх призначення чи звільнення, – зазначає Ірина Мусій. – Однак у відповіді, датованій 21 липня, зазначено, що це персональні дані і згоди на їх оприлюднення самі працівники не надавали. Також мені відмовили надати копії наказів щодо особового складу обласного управління нацполіції, аргументуючи тим, що це – службова інформація».

Як повідомляє журналістка Ірина Мусій, сьогодні вона надіслала до Уповноваженого Верховної ради України скаргу, підготовлену юристом ІРРП Олександром Бурмагіним, із проханням усунути «порушення права на доступ до публічної інформації та притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 КУпАП». Зокрема, вона просить провести перевірку щодо адміністративного правопорушення посадовою особою нацполіції Волинської області й притягти до відповідальності осіб, котрі перешкоджають в отриманні публічної інформації.

2.У Чернівецькій ОДА відмовилися надати дані щодо черговиків на житло

04.08.2016 Профспілковий комітет Чернівецької ОДА проігнорував запитання “Молодого буковинця” щодо списків черговиків, яким профком має намір виділити квартири.

Так, у відповіді профкому на запит журналіста molbuk.ua за підписом голови Андрія Савчука, відсутня інформація про прізвища черговиків, які мають отримати квартири від Чернівецької ОДА згідно із попереднім рішенням профкому.

Зокрема, в інформаційному запиті “МБ” запитувалося: “Які питання були розглянуті під час засідання профспілкового комітету Чернівецької ОДА, яке відбулося 29 липня 2016 року? Які рішення були прийняті під час засідання?” та “Назвіть поіменно осіб черговиків, які мають отримати квартири від Чернівецької ОДА згідно із попереднім рішенням профкому”.

На це профкомом була надана така відповідь:

“29 липня на засіданні профспілкового комітету Чернівецької ОДА розглядалося питання виділення житлових квартир працівникам апарату ОДА”, “Вирішили: питання щодо виділення житлових квартир розглянути після належного обстеження житлових умов усіх працівників та поновлення документів, які перебувають на квартирному обліку в апараті ОДА”.

Редакція “МБ” буде повторно звертатися до профкому Чернівецької ОДА з вимогою надати інформацію про черговиків. У випадку відмови редакція звертатиметься до прокуратури на предмет виконання посадовцями Чернівецької ОДА Закону “Про доступ до публічної інформації”.

Раніше повідомлялося, що Чернівецька ОДА має намір видати житло чотирьом особам поза чергою.

Водночас в ОДА відмовились надати інформацію щодо списків черговиків чернівчанці Ользі Гагаріновій, яка бореться за отримання житла від апарату Чернівецької ОДА.

3.Керівництво миколаївської поліції надало журналісту не всю запитувану інформацію

15.08.2016 Головне управління Національної поліції у Миколаївській області відмовилось назвати кореспонденту інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Андрію Лохматову прізвища та імена всіх співробітників миколаївської поліції. Про це повідомляє представник ІМІ у Миколаївській області.

Так, журналіст направив на адресу ГУ Нацполіції в Миколаївській області інформаційний запит, в якому просив надати йому список всіх співробітників структурних та територіальних підрозділів миколаївської поліції. У відповідь тимчасово виконуючий обов’язки заступника начальника управління Євген Ковтун надав йому імена лише керівників цих підрозділів.

При цьому поліцейський чиновник послався на низку постанов Кабінету Міністрів та внутрішніх наказів Міністерства внутрішніх справ.

Як зауважує Лохматов, сила закону вища за силу постанов чи наказів, а Закон України “Про доступ до публічної інформації” (частина 5 статті 6) регламентує, що не може бути обмежений доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, у тому числі прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти.

“Тобто, іншими словами, якщо людина отримує зарплату з бюджету, то його прізвище, ім’я та по-батькові жодним чином не можуть приховуватися. Всі співробітники МВС та Національної поліції України отримують зарплату з коштів Державного бюджету України. Все інше – від лукавого. Але Євген Ковтун, як і його колишній начальник Віталій Гончаров наполегливо шукають зачіпки, як би не розповісти нам, платникам податків, кого вони там влаштували до себе на роботу…”, – зазначив Андрій Лохматов.

Також він додав, що має намір подати позов до Миколаївського окружного адміністративного суду, де буде вимагати від Ковтуна надати йому запитувану інформацію.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко, посилаючись на ч. 5 ст. 6 Закону про доступ, зазначає, що таку інформацію теоретично можна утаємничити (щодо частини працівників МВС). Проте, зауважує юрист, у відповіді поліції недостатньо обгрунтували ненадання ПІБ рядового складу ні щодо усіх, ані щодо частини працівників, інформація про яких може бути утаємничена.

4.В Ужгороді журналісти не можуть отримати декларації керівників комунальних підприємств

22.08.2016 В Ужгороді кореспонденти Бюро журналістських розслідувань “Варто ЗНАТИ!” на свій інформаційний запит не змогли отримати копії декларації директорів комунальних підприємств, повідомляє представник ІМІ в Закарпатській області.

Зокрема, у відповідь на запит у міськраді Ужгорода повідомили, що можуть надати копії декларації лише тих директорів, які є депутатами міськради (власне їх декларації було надано). Щодо інших директорів, то у відповіді на запит перший заступник міського голови міста Іштван Цап відповів, що надати інформацію про доходи керівників комунальних підприємств нема законних підстав.

Втім, після появи цієї інформації на ресурсі “Ні корупції!”, Іштван Цап повідомив журналіста, що міська рада не є розпорядником інформації щодо декларації керівників КП, відтак переадресував запит безпосередньо керівникам комунальних підприємств.

Станом на 22 серпня уже із двох КП – “Водоканал м. Ужгорода” та “Служба пасажирських перевезень” – журналісту прийшли відмови в наданні інформації. У листах-відповідях із КП йдеться, що керівники комунальних підприємств не подають декларації за місцем роботи, тому не зобов’язані оприлюднювати їх згідно із Законом “Про доступ до публічної інформації”.

Водночас багато експертів із питань місцевого самоврядування та медіаправа твердять, що декларації керівників КП є публічною інформацією, оскільки директори комунальних підприємств є посадовими особами юридичних осіб публічного права і на них, згідно із статтею 3 Закону України “Про запобігання корупції”, поширюється дія цього Закону. Відповідно, керівники КП повинні подавати декларації за місцем роботи і ці документи оприлюднюються згідно із вимогами Закону “Про доступ до публічної інформації”.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зауважує, що таку відмову від комунальних підприємство можна оскаржити.

“Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Що стосується відмови у надані інформації на запит з боку КП, навіть за умови відсутності такої інформації у вказаного розпорядника, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. Тому може бути оскаржена як відмова від КП, так і перенаправлення запиту до нього міськрадою”, – прокоментував він.

5.Харківський метрополітен відмовився надати журналісту декларацію свого очільника

30.08.2016 Журналіст Павло Новик отримав чергову відмову на свій інформаційний запит щодо декларацій про майновий стан та доходи керівника комунального підприємства “Харківський метрополітен” В’ячеслава Стаматіна. Про це повідомила представниця ІМІ в Харківській області.

Лист з відмовою надати копію декларації журналіст отримав 12 серпня.

В установі не знайшли підстав дати інформацію аргументуючи тим, що “КП Харківській метрополітен не є суб’єктом владних повноважень, а є господарюючим суб’єктом”.

Павло Новик вважає таку відмову порушенням закону про доступ до публічної інформації. Схожі причини не давати відповіді на запит Павло Новик вже отримував у червні. Тоді працівники ТОВ “ТЕРРА” не надали декларацію депутата Харківської облради та керівника підприємства Ігоря Ясинського, та КП  “Жилкомсервіс” відмовили у доступі до аналогічного документа директора Олександра Яковлева.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко зазначає, що у даному випадку проблема в тому, що законодавство про доступ гарантує відкритість відомостей з декларацій, але не визначає для якогось розпорядника чіткого обов’язку ці відомості надавати на запит. “Відповідно до ст. 13 Закону України “Про доступ до інформації”, КП є розпорядником  в частині інформації про використання ними бюджетних коштів, а також в ін. вузьких випадках (напр., щодо надання суспільно важливої інформації). КП вважає, що відомості з декларацій під ці категорії інформації не підпадають, тому КП  не розглядає себе як розпорядника. Проблема має розв’язатися із запуском електронного декларування, яке очікується доволі скоро”, – сказав юрист.

Непрямий тиск

Інші види непрямого тиску – 1

1.На Київщині проти журналістки-розслідувачки почали розвішувати фейкові листівки

22.08.2016 Головна редакторка видання “Трипільський Край” (Київська область) Ольга Нос заявила в поліцію про перешкоджання її законній професійній діяльності. У своїй заяві на адресу начальника Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Дениса Ярославського вона просить особистого його реагування на ознаки вчиненого кримінального правопорушення відносно неї. Про це вона повідомила ІМІ.

За словами Ольги Нос, починаючи з серпня в місті Українка Київської області на дошках оголошень на декількох вулицях почали з’являтись роздруковані листівки, які містять про неї неправдиву та компрометуючу інформацію. Зокрема, листівка, яка з’явилась 11 серпня містить її діючий номер телефону та заклик замовити ескорт-послуги. Інша листівка була розклеєна на дошках оголошень на будинках та у під’їздах 17 серпня, в якій журналістку звинувачують у шахрайстві.

Такі фотоколажі, зазначає журналістка, шкодять її репутації, “а так само є ударом по моїм близьким”.

Такі події Ольга Нос пов’язує з журналістською діяльністю.

“Звичайно, після того, як від газети “Трипільський Край” ми подали запит на отримання інформації про кількість службового житла та про перелік квартир, з яких статус “службове житло” був знятий, тиск є очікуваним. Але справжній тиск почався після того, як ми опублікували матеріали про деякі закупівлі тендерного комітету Української міської ради”, розповіла ІМІ Ольга. За її словами, тиск здійснюється не тільки на неї, а й на інших співробітників газети, зокрема – на шеф-редактора Євгена Цяпенка.

Також, за словами журналістки, починаючи з липня цього року, в інтернеті почали з’являтися неправдиві та компрометуючи публікації про неї.

“Дані дії з боку розповсюджувачів цих оголошень пов’язую з власною журналістською діяльністю, яка викриває факти корупції з боку міського голови та його найближчого оточення. З огляду на викладене вважаю мають місце ознаки злочину, передбачених ст. 171 ККУ “Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста”. Прошу Вашого особистого реагування на вищевикладені ознаки вчиненого кримінального правопорушення”, – йдеться в заяві Нос на адресу начальника Обухівського відділу поліції ГУ НП в Київській області Дениса Ярославського. Також в заяві вона просить “невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства, з підстави вчинення правопорушення, що має ознаки складу злочину, передбаченого ст. 171 КК України”.

Юридичний тиск

Інші види юридичного тиску – 1

1.Миколаївська СБУ затримала журналіста, звинувачуючи його в “мінуванні” площі

24.08.2016 Управління СБУ в Миколаївській області ввечері 24 серпня на декілька годин затримало головного редактора інтернет-видання “НикВести” Олега Деренюгу та допитувало його у справі про хибне мінування. Працівники УСБУ прямо звинуватили Олега Деренюгу в хибному повідомленні про замінування Соборної площі Миколаєва, де того дня проходили святкування з нагоди Дня Незалежності України. Про це повідомив кореспондент ІМІ у Миколаївській області.

Як розповів Деренюга, близько 17 години йому зателефонував співробітник СБУ, який, не розповідаючи йому нічого про реальні наміри правоохоронців, запросив до управління, оскільки “є розмова”. Як каже журналіст, цей співробітник постійно спілкується з журналістами в робочому порядку, надаючи інформацію чи звертаючись до ЗМІ за необхідною інформацією, тому журналіст погодився, не відчуваючи небезпеки.

В управлінні Олега Деренюгу зустрів начальник УСБУ в Миколаївській області пан Калінін, який провів його до кабінету, де журналіста почали звинувачувати в тому, що нібито він вранці робив дзвінки на телефон Антитерористичного центру СБУ з повідомленням про те, що площа Соборна в Миколаєві, на якій тоді проходили масові заходи на честь Дня Незалежності, замінована.

Колеги Деренюги стверджують, що це може бути або помилкою, або цілеспрямованою “підставою”. Зокрема, кореспондент інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Андрій Лохматов зазначив, що він і Деренюга весь день були із друзями поза межами Миколаєва.

“Вранці я з Олегом та іншими людьми знаходились на відпочинку на Кінбурнській косі. В обід ми приїхали до Миколаєва, а вже ввечері СБУ “запрошує” Олега до управління, де три години з ним немає зв’язку. Історія з явними ознаками брєду”, – заявив Лохматов.

Коли стало відомо про утримання Деренюги в СБУ, під будівлею управління зібрались колеги журналіста, громадські активісти та народні депутати. В результаті через три години журналіста випустили з будівлі, де він розповів, що співробітники СБУ перевіряли його мобільний телефон, після чого стали вимагати віддати його їм разом з ноутбуком. За його словами, працівники СБУ не давали йому можливості подзвонити ані адвокату, ані колегам.

“Вони казали, що якщо я не віддам їм телефон, то буду затриманий та направлений до ізолятора. Вони вимагали пароль від телефону. Вийти вдалось тільки після того, як я віддав телефон в конверті, який начебто направили для проведення експертизи”, – сказав він. Також Деренюга розповів, що він під час допиту неодноразово вимагав від слідчих документ або інший доказ його причетності до вказаного злочину, але цього зроблено не було.

Журналіст впевнений, що головною метою слідчих було саме заволодіння його мобільним телефоном, де є листування з багатьма особами, зокрема політиками, працівниками органів державної влади, Національної поліції, прокуратури та інше. Окрім  журналістської діяльності Олег Деренюга ще є координатором руху “Під контролем”, який веде моніторинг проявів політичної корупції та систематично публікує відповідні матеріали у ЗМІ.

Адвокат Деренюги направив клопотання про повернення мобільного телефону журналіста. А сам журналіст направив скаргу на ім’я прокурора Миколаївської області Тараса Дунаса щодо порушення з боку співробітників СБУ його права на власність, права на захист та перешкоджання професійній діяльності та вимогою негайно повернути йому телефон та притягнути співробітників СБУ до відповідальності.

“Я прошу притягнути співробітників СБУ до передбаченої законом відповідальності за позбавлення мене права на захист, права на власність, а також перешкоджання професійній роботі журналіста. Також прошу негайно передати  моєму адвокату незаконно вилучений телефон”, – заявив Олег Деренюга.

Управління СБУ у Миколаївській області заявило, що перевіряє можливість несанкціонованого втручання невстановленими особами у маршрутизацію телекомунікаційного сигналу оператора зв’язку із використанням телефонного номера журналіста. Про це повідомляється на сайті СБУ.

“24 серпня на телефон чергового по Управлінню СБУ в Миколаївській області надійшов анонімний дзвінок із повідомленням про загрозу вибуху на центральній вулиці міста, де проходили святкові заходи. Після проведення відповідної перевірки було встановлено, що реальної загрози вибуху не було”, – повідомляє СБУ.

За цим фактом було відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян) Кримінального кодексу України. Фахівці з’ясували, що дзвінок надійшов із номера телефону, який належить миколаївському журналістові О. Деренюзі.

Він був запрошений до Управління СБ України в Миколаївській області для надання пояснень.

“Журналіст заперечує, що він здійснив цей дзвінок. Його телефон було направлено для проведення відповідної експертизи. Перевіряється можливість несанкціонованого втручання невстановленими особами у маршрутизацію телекомунікаційного сигналу оператора зв’язку із використанням телефонного номера журналіста. Ввечері того ж дня О. Деренюга залишив адміністративне приміщення УСБУ”, – повідомляє СБУ

Триває розслідування.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 1

1.ГПУ звітує, що направила до суду 10 проваджень про перешкоджання ЗМІ

01.08.2016 Протягом року прокуратура направила 10 кримінальних проваджень про злочини, пов’язані з перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів. Про це повідомляє прес-служба ГПУ.

“Генеральною прокуратурою України направлено до суду обвинувальні акти у 3 кримінальних провадженнях стосовно 3 колишніх працівників БМОП “Беркут”, в тому числі і за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів “5 каналу”, – сказано в повідомленні.

Прокурори також направили до суду 7 проваджень, які розслідувались органами Нацполіції України за обвинуваченням осіб у вчиненні злочинів стосовно журналістів телеканалів “24”, “НТН”, “Ірта”, ТРК “М-Студіо”, інтернет-видань “Житомир-інфо” та “Житомир.todаy”, інтернет-газети “Дорожній контроль”, ТОВ “Інформаційне агентство Українська Медія Група”, з яких судами вже розглянуто 3 провадження, і винні особи притягнуті до кримінальної відповідальності.

Зокрема, за фактом насильства щодо журналіста “24 каналу”, під час виконання ним своїх обов’язків, яке мало місце в середині січня поточного року у підземному переході станції метро “Дружби Народів”, Печерським райсудом Києва засуджено громадянина та призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

Реація журналістської спільноти – 2

1.В ОБСЄ занепокоєні блокуванням Крим.Реалії у Криму

03.08.2016 Старший радник бюро представника з питань свободи ЗМІ ОБСЄ Майк Стоун висловив занепокоєння порушенням прав користувачів на отримання і поширення інформації в інтернеті через блокування доступу до інформаційних сайтів. Так він відповів на запит проекту Радіо Свобода Крим.Реалії щодо блокування ресурсу в анексованому Росією Криму.

«Я рекомендував державам гарантувати, щоб блокування і фільтрація, особливо в національному масштабі, здійснювалися тільки при виконанні умов статті 10 (2) Конвенції про захист прав людини. Взагалі, обмеження мають бути засновані на принципах законності, необхідності та пропорційності і відповідно до норм закону», – зазначив Стоун.

Він нагадав, що раніше висловлював стурбованість тиском влади на незалежних журналістів, у тому числі, рішенням Федеральної служби з фінансового моніторингу Росії опублікувати оновлений «список терористів і екстремістів», який включає в себе представників засобів масової інформації. До списку увійшли і кримські журналісти Микола Семена та Анна Андрієвська.

«Я часто розглядав питання недоліків антиекстремістського законодавства у Росії і висловив занепокоєння з приводу їх застосування, у тому числі, останніх вердиктів щодо журналістів», – зазначив Майк Стоун.

1 серпня стало відомо про часткове блокування сайту Крим.Реалії – проекту Радіо Свобода в анексованому Росією Криму. Доступ до сайту заблокували низка провайдерів. Водночас, у Феодосії та Севастополі користувачі могли бачити інтернет-ресурс. 2 серпня стало відомо про часткове блокування доступу до сайту у Севастополі.

На сайті Роскомнагляду ніяких повідомлень про блокування сайту Крим.Реалії немає. «Влада» півострова також не коментує ситуації.

Російський міністр інформації Криму Дмитро Полонський заявив Крим.Реалії, що йому невідомі причини блокування доступу до сайту.

У травні на території Криму був обмежений доступ до сайту Крим.Реалії але пізніше доступ відновили.

2.НМПУ вимагає службового розслідування через затримання редактора НикВести

26.08.2016 Комітет Незалежної медіа-профспілки України глибоко стурбований фактом протиправного затримання Управлінням СБУ в Миколаївській області головного редактора сайту “НікВєсті” та координатора руху “Під контролем” Олега Деренюги та вимагає провести службове розслідування. Про це повідомлдяє прес-служба НМПУ.

“Ми вважаємо, що дії правоохоронних органів здійснюються з метою чинення  морального тиску на журналіста. Звертаємо також особливу увагу на грубі порушення процесуального законодавства, а саме ст. 160, 164 КПК України, згідно з якою тимчасовий доступ до речей та документів надається лише на підставі ухвали слідчого судді, ст. 163 КПК України, яка встановлює, що розгляд клопотання про надання тимчасового доступу відбувається у присутності власника, а також ч. 2 ст. 168 КПК України, яка передбачає, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження здійснюються лише у разі,  якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Також, зауважують в НМПУ, порушено ст.59 Конституції України – журналістові не було надано право на правову допомогу, яке конституційно гарантується кожному громадянинові України.

“Всі вище наведені аргументи мають ознаки порушення прав журналіста”, – заявляють у спілці.

У зв’язку з цим НМПУ звертається до СБУ з вимогою провести належне службове розслідування щодо перевищення повноважень осіб, які затримали журналіста 24 серпня. До Генеральної прокуратури України з вимогою забезпечити належний процесуальний контроль надати належну правову оцінку діям правоохоронних органів. До Уповноваженого з прав людини з проханням вжити належних заходів задля недопущення подібних порушень прав та свобод журналістів.

До Ради з питань свободи слова та захисту професійної журналістської діяльності при Президентові України  розглянути випадок порушення прав журналіста та вжити належних заходів та унеможливити подібні утиски свободи слова.

До голови Комітету з питань свободи слова та інформації з проханням вжити належних заходів задля недопущення подібних порушень прав та свобод журналістів.

Як повідомляв ІМІ, 24 серпня Управління СБУ в Миколаївській області на декілька годин затримало головного редактора інтернет-видання “НикВести” Олега Деренюгу та допитувало його у справі про хибне мінування. Працівники УСБУ прямо звинуватили Олега Деренюгу в хибному повідомленні про замінування Соборної площі Миколаєва, де у цей день проходили святкування з нагоди Дня Незалежності України. Журналіст стверджує, що його відпустили після того, як він віддав слідчим свій мобільний.

25 серпня Управління СБУ у Миколаївській області заявило, що перевіряє можливість несанкціонованого втручання невстановленими особами у маршрутизацію телекомунікаційного сигналу оператора зв’язку із використанням телефонного номера журналіста.

“Преступности.НЕТ” з посиланням на джерела у СБУ повідомило, що дзвінок з номера мобільного телефону Олега Деренюги зробив представник анонімного так званого “Комітету 210”, який раніше мінував будівлі в Миколаєві і погрожував вбивати грузинських делегатів бізнес форуму “Миколаїв-Батумі”.

25 серпня головний редактор НікВесті Олег Деренюга заявив, що своє затримання він пов’язує з професійною діяльністю і антикорупційними розслідуваннями.

Крим – 5

1.У Криму обмежили доступ до 60 інтернет-сайтів

01.08.2016 Підконтрольна Москві «прокуратура» анексованого Криму відзвітувала про виконану за перше півріччя роботу у сфері «протидії екстремізму, тероризму і міжнаціональних відносин», повідомляє Радіо Свобода.

Згідно з повідомленням прес-служби відомства, 2016 року «прокуратура» ініціювала обмеження доступу до 60 інтернет-ресурсів «з екстремістським контентом».

«У 1 півріччі 2016 року першочергово прокурори акцентували увагу на недопущенні поширення ідеології екстремізму, зокрема, в інформаційно-телекомунікаційній мережі, протидії фінансуванню тероризму, припиненні діяльності організацій екстремістського і терористичної спрямованості та притягненні до відповідальності осіб, причетних до екстремістської діяльності і тероризму. З метою забезпечення обмеження доступу до 60 інтернет-ресурсів підготували та направили до Генеральної прокуратури Російської Федерації висновок щодо наявності в інформаційних матеріалах закликів до здійснення екстремістської та іншої протиправної діяльності», – наголошують у повідомленні.

Цьогоріч «регіональні прокуратури» півострова ініціювали блокування десятків інтернет-сайтів. У відомствах стверджували, що ці сайти містили опис способів скоєння суїциду та обігу наркотиків, інформацію про продаж алкоголю у нічний час. У травні на території Криму був обмежений доступ до сайту Крим.Реалії проекту Радіо Свобода, але пізніше доступ відновили.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

2.В окупованому Криму частково заблокований сайт «Крим. Реалії»

02.08.2016 В окупованому Росією Криму частково заблокований сайт проекту Радіо Свобода «Крим. Реалії». Інтернет-користувачі повідомляють, що заблокували доступ до ресурсу провайдери «Воля», «Ардінвест», «Трінет», «Міранда-медіа», «Скай-лайн», «Апекс Крим» (Керч), Kerch.net. Ідеться переважно про північну, центральну й західну частини анексованого півострова, повідомляє Радіо Свобода.

«Шановний користувач! Ми приносимо свої вибачення, але доступ до запитуваного Вами ресурсу обмежено. У разі виникнення питань зверніться до технічної підтримки», – таку інформацію бачать, зокрема, багато сімферопольців.

У Феодосії й Севастополі, а також у сусідній Росії сайт доступний.

На сайті Роскомнагляду жодних повідомлень про блокування сайту «Крим. Реалії» немає.

Як повідомила російський «прокурор Криму» Наталія Поклонська, сайт проекту Радіо Свобода «Крим. Реалії» заблокований на території Криму співробітниками відділу протидії екстремізму і тероризму підконтрольної Кремлю «прокуратури» півострова. «Всі дії, які зараз відбуваються з “Крим. Реалії” – це дії з ініціативи прокуратури республіки Крим, зокрема, співробітників відділу протидії екстремізму і тероризму, що складається з 8 осіб. Це у нас такий забійний відділ, хлопці молодці, працюють дуже узгоджено і координують діяльність усіх оперативних служб по боротьбі з екстремізмом і тероризмом», – сказала Поклонська російській державній інформагенції «РИА Новости».

При цьому вона не пояснила причини блокування доступу до інших інформаційних сайтів Криму, які не контролює маріонеткова влада окупованого півострова.

Жодних офіційних звернень на адресу адміністрації сайту або хостинг-провайдера не надходило. Інтернет-провайдери, до яких редакція «Крим. Реалії» звернулася з інформаційним запитом про причини блокування ресурсу, відповідей поки не прислали.

Нагадаємо, у травні на території Криму був обмежений доступ до сайту проекту Радіо Свобода «Крим. Реалії», але пізніше доступ відновили.

Підконтрольна Москві «прокуратура» анексованого Криму відзвітувала про те, що за перше півріччя було ініційовано обмеження доступу до 60 інтернет-ресурсів «з екстремістським контентом».

В середині квітня призначений Москвою «прокурор» Наталія Поклонська заявила, що російська «прокуратура Криму» готує матеріали для Генпрокуратури й Роскомнагляду. Вона наголосила, що має намір домогтися повного закриття проекту «Крим. Реалії», оскільки, на її думку, це «шкідницька служба», а публікації сайту містять «виправдання диверсій, екстремізму і нескінченну дискредитацію органів влади в Криму».

  1. У Криму заблокували сайт незалежної онлайн-газети “Меридіан Севастополь”

02.08.2016 З 2 серпня в окупованому Росією Криму було заблоковано сайт незалежної онлайн-газети “Меридіан Севастополь”. Жодних офіційних звернень на адресу адміністрації сайту не було. Про це LB.ua повідомили в редакції інтернет-видання.

З 2 серпня користувачі, які перебувають на території Криму, не могли зайти на сайт – вони бачили білу сторінку. Сьогодні вже з’явилося повідомлення від провайдера.

При цьому сайту немає в єдиному реєстрі доменних імен сайтів, які містять інформацію, поширення якої в Російській Федерації заборонене. Також його немає в реєстрі доменних імен сайтів, що містять інформацію, поширювану з порушенням виключних прав.

Жодних офіційних звернень на адресу адміністрації сайту або хостинг провайдера не було.

“Меридіан Севастополь” є незалежним інтернет-виданням і одним з найстаріших у місті – сайт створили 2005 року.

Нагадаємо, з 2 серпня також заблоковано сайти “Крим Реалії”, “Події Криму”, Чорноморської ТРК  і кримськотатарського телеканалу “АТР”.

4.У Криму знову заблокували сайт “События Крыма”

03.08.2016 У Криму знову заблокували сайт “События Крыма”. Про це у “Фейсбуці” повідомив головний редактор видання Руслан Югош, передає depo.ua.

“Коли сайт вперше блокували в 2015-му, для нас, звиклих до української вольниці, це була якась незвична дикість. Як так! Закрити доступ до сайту просто тому, що комусь там щось не сподобалося!? Потім був січень-лютий 2016-го, коли сайт блокував Роскомнагляд за поданням прокуратури. Тоді це все вже було одягнене в якісь російські законодавчі норми, але все-одно, з боку виглядало дивно і незвично …

Тепер ось знову… Поки не знаю, з якого переляку цього разу і за чиїм рішенням – в “чорному списку” Роскомнагляду сайт зараз не значиться. Значить, місцеві товариші дивакують…”, –  написав він.

“Але я зараз про інше. Я про силу звички. Якщо перші рази ми переживали, нервували, то зараз сприйняли “привіт” цілком собі буденно. Ну що поробиш, даність! Такі ось побічні ефекти від присутності на кримському інформаційному ринку. А чи варто напружуватися через даність, якщо її поки не зміниш? Не варто. Треба просто продовжувати робити свою справу, що б там не було”, –  додав Югош.

5.У Криму заблокований сайт телеканалу АТR

03.08.2016 3 серпня, стало відомо про те, що на території Криму заблокований сайт телеканалу ATR, повідомляє  “15 минут”.

При спробі зайти на сайт, на екрані з’являється інформація про те, що доступ до цього ресурсу обмежений.

“Мережева адреса, що дозволяє ідентифікувати сайт в мережі Інтернет, включена до Єдиного Реєстру доменних імен, показників сторінок сайтів мережі Інтернет і мережевих адрес, що дозволяють ідентифікувати сайти в мережі Інтернет, що містять інформацію, поширення якої в Російській Федерації заборонено”, – йдеться в повідомленні, яке з’являється на екрані, при спробі зайти на сайт.

Фото – infokava.com

Ще Дослідження