IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

18

54

5

21

Суди і ЗМІ у Хмельницькому: чи дочекаємось синергії?

Наприкінці травня в Києві відбувся загальнонаціональний форум «Незалежні суди та вільні ЗМІ: Синергія заради майбутнього». Учасники заходу були одностайні – проблем у комунікації між судами та ЗМІ вистачає, тож на часі конструктивний діалог і якісна взаємодія. Власне, іншого висновку в сучасних умовах годі було сподіватися.

У резолюції, яку затвердили за результатами форуму судді, представники медіа-спільноти та інші причетні до обговорення, йдеться з-поміж іншого про рішення проводити спільні заходи суддів і журналістів, надавати (у межах чинного законодавства) обґрунтовані відповіді на інформаційні запити, оприлюднювати прес-релізи стосовно результатів розгляду судових справ, а також практикувати інтерв’ювання суддів з певних питань; забезпечувати ефективну співпрацю суддів і ЗМІ через створені при судах прес-служби, які надаватимуть згідно з чинним законодавством запитувану інформацію, поширюватимуть прес-релізи щодо результатів розгляду судових справ, а також сприятимуть у вирішенні конкретних запитів з певної проблематики (зокрема, щодо інтерв’ювання судді тощо).

Не оминули форум своєю увагою і хмельницькі медіа: вочевидь, прогалини у співпраці місцеві журналісти відчули на власній шкурі. Так, про захід згадали у газеті Хмельницької міської ради «Проскурів», зазначивши, що причин недовіри між судовою і «четвертою» владою чимало, зокрема «недостатня відкритість, доступність та прозорість» першої.

Доступність – перший крок до співпраці

Щоб оцінити рівень відкритості та доступності місцевих судів, достатньо зайти на їхні веб-сайти, з яких журналісти мали б отримувати оперативну й достовірну інформацію.

Попри те, що в структурі Хмельницького міськрайонного суду, яку оприлюднено на його новому офіційному сайті, прес-секретаря відшукати зась, а відповідних контактів немає ані в розділі «Контакти», ані в «Прес-центрі», як повідомили телефоном, така людина в зазначеній судовій інстанції таки існує. Про це говорить і наявність анонсів та прес-релізів (щоправда, не завжди оперативно опублікованих, а отже і не особливо цінних для журналістів).

Прагнення представників суду налагодити роботу зі ЗМІ засвідчує також коротке повідомлення у «Новинах» з посиланням на першоджерело: «РСУ закликала колег виявляти відкритість, об’єктивність, неупередженість, комунікабельність, тактовність і повагу в спілкуванні з представниками ЗМІ». Крім того, є форма для електронного інформаційного запиту.

Немає прес-секретаря і в структурі Господарського суду Хмельницької області. Питання про наявність такої штатної одиниці явно спантеличило працівницю суду, яка відповіла на мій телефонний дзвінок: «Можливо, є хтось, хто виконує обов’язки…» – непевно зазначила співрозмовниця. Жодних контактів саме прес-служби на сайті не зазначено, а розділи «Анонси» та «Прес-релізи» не містять ніякої інформації. Мабуть, найбільш корисною  для працівників ЗМІ буде розміщена на сайті форма для запиту на отримання публічної інформації.

Натомість структура Апеляційного суду Хмельницької області прес-секретаря передбачає. Утім, контактів його, як і в попередньому випадку, на новій версії сайту не розмістили. Чи має речник суду робочий телефон, незрозуміло. Зателефонувавши на загальний номер, що вказаний на сайті, змогла отримати лише мобільний. Розділи «Анонси» та «Прес-релізи» на сайті порожні, але згодиться форма для запиту на інформацію. До слова, згідно з рейтингом інформаційної відкритості веб-сайтів судів у 2016 році, який оприлюднив Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП), сайт Апеляційного суду Хмельницької області посів 43-тю позицію з 47-ми.

Важливо зазначити, що істотним плюсом апеляційного суду в контексті взаємодії зі ЗМІ можна вважати телепрограму “Слово Феміди”, яка є результатом спільної роботи з місцевим телеканалом “ТВ7”.

Найбільш ретельно, видається, до співпраці зі ЗМІ ставляться у Хмельницькому окружному адміністративному суді, в структурі якого для роботи з журналістами передбачено посаду прес-секретаря. Позаяк у розділі «Прес-служба» є лише електронна адреса (відповідь на лист, надісланий на цю адресу, так і не отримала), щоб дізнатися про наявність відповідального за комунікацію зі ЗМІ, довелося телефонувати на перший ліпший номер, вказаний на сайті. Телефоном в суді підтвердили, що є «особа, яка виконує обов’язки прес-секретаря».

На веб-сайті суду розміщено Положення про взаємодію Хмельницького окружного адміністративного суду із засобами масової інформації та журналістами, зразок клопотання на фото і відеозйомку та пам’ятка для ЗМІ. Водночас окремі норми Положення, яке затвердили менш як місяць тому, викликають певне занепокоєння. Йдеться передусім про рекомендацію, викладену у пункті 10.3: «У разі, якщо журналіст, представник ЗМІ має намір взяти інтерв’ю в судді-спікера, бажано завчасно планувати інтерв’ю, узгодивши з прес-секретарем суду не менш ніж за два дні до інтерв’ю тему розмови, надати попередньо питання, повідомити орієнтовну дату запланованого виходу матеріалу та погодити час зустрічі». Можна лише сподіватися, що бажане не стане обов’язковим до виконання. Крім того, треба мати на увазі, що не завжди є потреба саме в інтерв’ю, частіше журналісти потребують коментарів, які представники Феміди трактують чомусь як інтерв’ю.

Назагал можна говорити про брак важливої для працівників медіа інформації на веб-ресурсах хмельницьких судів, і найголовніше – це відсутність конкретних контактів осіб, відповідальних за комунікацію зі ЗМІ, актуальних анонсів та оперативних прес-релізів.

Що думають журналісти

Світлана Русіна, телеканал «Поділля-центр»: «Зараз комунікація досить непогана. Правда, ми й досі не знаємо, хто суддя-спікер у міськрайонному суді, адже в Україні таких було призначено понад 700. Досі багато спірних моментів. Наприклад, із оприлюдненням показів свідків. Відчувається, що це таке поле, де й самі судді трохи губляться. Ще один проблемний момент – нема чіткого визначення, що таке портативна техніка, тож нашу камеру зі штативом часто сприймають вороже. Загалом можна говорити про 50/50. Але краще, ніж раніше».

Володимир Гординський, інтернет-видання «Є»: «Насправді, після Революції Гідності дещо змінилося в роботі судів та журналістів. Я не можу сказати, що суди стали відкритішими (про суддів взагалі не буду говорити, бо ніяких змін загалом не бачу), але з прес-службами стало легше контактувати. Звісно, не з усіма, але тут, радше, головна проблема – людський фактор. Є прес-секретарі, які просто ходять на роботу і отримують заробітну плату, а є ті, хто розуміють, що комунікація зі ЗМІ – справа доволі важлива. Утім, мені, до прикладу, не вистачає якихось повідомлень-анонсів про гучні справи. На сайтах судів вони інколи з’являються, але ж не можуть журналісти щодня заходити на всі ресурси в надії «може, там щось повідомили». Елементарна розсилка на електронні адреси від прес-служб доволі просто знімає цю проблему. Та й робота канцелярій викликає чимало нарікань. Дізнатися в них про розгляд тієї чи іншої справи інколи буває просто нереальним».

У інтернет-виданні «ВСІМ» взагалі сумніваються у користі від прес-служби в хмельницьких судах. Журналіст Максим Фарина зазначає: «Від судів ми не отримуємо анонсів чи прес-релізів. Коли потрібна якась інформація, зазвичай звертаємося до сторін конфлікту, рідше – у канцелярію суду, але не до прес-служби». А редакторка Лілія Ковальчук пропонує суддям періодично запрошувати представників ЗМІ на прес-конференції, щоб повідомляти про резонансні справи.

Оскільки однією з поширених причин непорозумінь між суддями й журналістами є питання фіксації судового процесу, нагадаю, що юристи ІМІ розробили спеціальну пам’ятку, яка містить детальні пояснення щодо кожного з видів судових процесів.

Оксана Банкова, регіональна представниця ІМІ в Хмельницькій області, для Незалежного Громадського Порталу

Матеріал підготовлено в рамках проекту “Мережа медіа-спостерігачів”, який виконує Інститут масової інформації (ІМІ) за підтримки Посольства США.

Ще Блоги