IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

24

74

5

31

Свобода слова у реформованих ЗМІ Житомирщини

По чисельності реформованих ЗМІ Житомирська область посідає лідируючі позиції в державі. Проте перехід від кількісного до якісного етапу реформування залишається тривалим та складним. Відсутність конкуренції на локальному рівні, організаційна слабкість та падіння рівня життя не дозволяють розраховувати на становлення вільної незалежної преси в регіоні.

З 27 комунальних газет Житомирської області 17 редакцій погодилися пройти реформування у першому етапі. Тобто, до кінця 2016 року всі вони мали працювати на зовсім нових засадах. Вийшовши зі складу засновників, ради та адміністрації тепер позбавлялися права за бюджетний рахунок виключно рекламувати власну діяльність. Передбачені кошти на висвітлення діяльності місцеві органи влади з цього часу повинні розподілятися на відкритих та прозорих умовах.

Представник Інституту масової інформації спробував дослідити зміни, що відбулися в ЗМІ Житомирської області після роздержавлення. Наскільки відчутним досі залишається вплив колишніх співзасновників на редакційну політику видань «Житомирщина» та «Місто». Чому на їхніх сторінках досі бракує зважених аналітичних публікацій, практично відсутні журналістські розслідування та конструктивна критика чиновників.

Приватність найбільшого комунального видання області

Обласна газета «Житомирщина» однією з перших в області пройшла весь довгий шлях переходу від комунальної до приватної\ форми власності. До складу співзасновників новоствореної ТОВ «Редакція газети «Житомирщина» увійшли 23 співробітників. Кожен з них володіє по однаковій частці внеску в товаристві. Директором та водночас головним редактором видання обрано Григорія Павлова.

Головна проблема на початку реформування полягала виключно в матеріальній складовій. При створенні в 1997 році редакції газети обласна рада передала в якості власного внеску двоповерхове приміщення в обласному центрі загальною площею 1800 кв. м. Впродовж довгого часу газета отримувала відчутний дохід від здачі його в оренду. При прийнятті рішення про вихід зі складу засновників Житомирська обласна рада поставила вимогу повернути в комунальну власність передані редакції приміщення.

– Ми подумали-подумали і таки віддали майно. Одразу після цього ситуація змінилася. Рада (Житомирська обласна рада, ред.), а слідом і адміністрація (Житомирська ОДА, – ред.) вийшли зі складу співзасновників. Потім ми перетворилася в товариство з обмеженою відповідальністю за участі членів редакції. Тепер йде процес перереєстрації газети на товариство «Житомирщина» як видавця газети, – ділиться історією реформування головний редактор газети Григорій Павлов.

Фото: Головний редактор газети «Житомирщина» Григорій Павлов. Джерело: сайт Житомирської ОДА

У власності редакції, окрім меблів, комп’ютерів та решти дрібного майна, залишилися ще два склади в Житомирі. Їх газета продовжує здавати за ринковою ціною комерційним структурам. Водночас, офісні приміщення газета орендує в центральній адміністративній будівлі Житомирської обласної ради за пільговою ціною. До того ж додатково використовує 50% знижку на сплату оренди, що дозволяє сплачувати лише трохи більше 8 грн з кв. м.

Григорій Павлов підтверджує продовження тісної співпраці з обласною владою після переходу газети «Житомирщина» в статус приватного видання.

– Немає такого, щоб на нас «тиснули» для розміщення будь-якої публікації, вигідної з політичної точки зору, – запевнює головний редактор. – Інша справа, був період коли обласна рада не укладала договір на висвітлення діяльності через зміну керівництва і деякі інші причини. Оскільки договору не було, усі події, зокрема сесія обласної ради, висвітлювалася не в звичайному, широкому форматі, а подавалася набагато коротше.

Без відповіді залишилося запитання наскільки залежною почуває себе видання від коштів колишніх засновників. Як свідчить веб-портал використання публічних коштів «Edata», загалом з вересня 2015 року по липень 2017 року на рахунки видання від держструктур загалом надійшло 415,6 тис грн. Найбільше коштів газета отримала від Житомирської обласної ради, управлінь промисловості таінформаційної діяльності Житомирської облдержадміністрації.

– Буває, що інформацію передають безпосередньо від профільного управління або від прес-служби, і ми вказуємо їх під матеріалом. Проте коли вони скидають на дві сторінки, ми скорочуємо до пів сторінок. І зауважень з їх сторони немає, – підтверджує Григорій Павлов.

Фактично, попри зміну юридичного статусу від обласної комунальної газети «Житомирщина» в своїй роботі та у відношенні до неї колишніх засновників, залишається незмінним та досі незамінним рупором обласної влади в усьому Житомирському регіоні.

Реформування житомирської газети «Місто»

– Засоби масової інформації в переважній більшості нерентабельні. Обумовлено це податковим законодавством, дороговизною друку, потребою в утриманні достатнього штату працівників. Тому комунальні видання видають інформацію в досить окреслених рамках, – розповідає Віктор Шуляр. нещодавно призначений директор КП «Інформаційно-видавничий центр».

Фото: Директор КП «ІВЦ Житомирської міської ради» Віктор Шуляр. Джерело: соціальні мережі

Саме дане комунальне підприємство залишається видавцем газети «Місто», співзасновником якої є Житомирська міська рада. Впродовж останніх шести місяців міський голова ніяк не міг визначитися з кандидатурою майбутнього керівника підприємства. Видання включили до другою хвилі реформування, тому процес виходу міської ради зі складу засновників тут навіть і не розпочався. Відповідно творчий та організаційний процес застиг в очікуванні майбутніх змін.

– Максимально ми можемо говорити про донесення читачам ситуацію про поточний стан справ у місті. Про жодну аналітику або журналістські розслідування не може бути й мови. Відсутність стимулу журналістам в комунальних ЗМІ самовдосконалюватись є, на мій погляд основною проблемою занепаду та сьогоднішньої залежності видань від зовнішнього дофінансування, – продовжує директор підприємства.

У прийнятій Житомирською міською радою програмі «Прозора Влада. Відкрите місто» депутати лише в 2016 році на діяльність комунального підприємства запланували витратити 1 мільйон 50 тисяч гривень. У поточному та наступному році бюджет Житомира додатково витратить ще 1 мільйон 336 тисяч гривень.

– З іншої сторони, варто зважати на падання суспільного запиту до якісного контенту. Людей турбує власне виживання. Коли хтось здатний зрозуміло донести наявну проблему, без заглиблення в суть проблеми, він не є журналістом. Це кореспондент, новинар, – продовжує Віктор Шуляр.

– Падіння загального культурного рівня та освіченості призводить до більшого примітивізму в поданні інформації. Щоб з’явилася якісна журналістика, в тому числі в майбутніх реформованих ЗМІ, необхідно знову відновлювати «ремесло». Створювати цех професії, піднімаючи її авторитет на недосяжний для впливу політиків рівень, – підсумовує мій співрозмовникна завершення розмови.

Хочеться вірити, що новому керівнику все ж таки вдасться змінити попередню практику безглуздого витрачання міських коштів на безкоштовну роздачу свіжих випусків комунальної газети. Вдасться випускати якісний та повноцінний інформаційний продукт, затребуваний місцевим читачем. Однак, за відсутності на даний час альтернативи постійним бюджетним вливанням, створена на базі комунального підприємства редакція буквально за декілька місяців після реформування може дуже швидко припинити своє існування.

Тарас Боросовський, регіональний представник ІМІ в Житомирській області, для сайту «20 хвилин Житомир»
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Посольства США

Ще Блоги