IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

27

81

5

34

Як розпізнати джинсу?

Словом «джинса» в Україні, а також у Росії (меншою мірою, через атрофованість політичного життя) позначають матеріали з ознаками замовлення. Тобто це новини або ж статті, котрі просувають чиїсь політичні чи економічні інтереси без позначки «реклама». У Європі її називають «криптореклама», проте там це явище не надто поширене і стосується переважно товарів та послуг, у нас же співвідношення економічної та політичної джинси, за дослідженнями Інституту масової інформації, коливається в пропорції 1/4 або 1/5 на користь останньої в залежності від періоду виборів, чи міжвиборчого затишшя.

Саме слово «джинса» виводять від уже напівміфічної історії, коли за промо-матеріал фірми джинсів зі ЗМІ розрахувалися джинсами. Утім, часи коли цілком конкретний журналіст міг заробити умовні джинси, чи навіть збудувати будинок (так подейкували про певні вдалі виборчі жнива), минули: зараз із валізками грошей ніхто не ходить, гроші заходять на власників ЗМІ та топ-менеджмент, дуже часто через рекламний відділ, який веде дві бухгалтерії, по «чистій» рекламі, і неоподаткованій.

Таким чином, ми зрозуміли, що джинса поділяється на політичну і економічну. Політичну ж можна поділити на комерційну та корпоративну. Фактично до цього йшлося власне про комерційний її підвид, з нього і почнемо.

Політика, політики, ідея, чорний піар

Політична комерційна джинса промує окремі політичні сили, політиків, або цілі ідеології. Це відбувається або безпосередньо (надіслана зі штабу чи прес-служби «новина» чи «стаття»), або через завуальовані під журналістські матеріали статті, з залученням проплачених або навіть незалучених «в діло» експертів (про це пізніше).

Ось, для прикладу, джинса Компартії, скорше за все надіслана прес-службою, у друкованому виданні. У них в таких статтях зазвичай ті самі автори, нерідко з вигаданими непозірними прізвищами.

1

Джинса від Олега Ляшка як окремого політика у онлайн-виданні:

2

Чому ці матеріали при моніторингу включаєм як джинсу, які найбільш виразні її ознаки? Джинса даної політичної сили часто зустрічається (зі схожими викличними заголовками, з тими ж авторами) в тій же газеті/сайті (це свідчить, в тому числі, про довготривалі договори зі ЗМІ на «висвітлення діяльності»). У інтернеті про те, що цей матеріал є джинсовим, свідчить масовий передрук «віялом» новин з однаковими заголовками без жодних змін.

Тут маємо чотири приклади джинси двох політиків, що розміщували у передвиборчий період в херсонському тижневику «Новий день» в тому самому місці шпальти:

3

4

Пошуковик може допомогти нам «просканувати» новину на предмет заказушності:

4a

Або в тому самому номері, цей приклад джинси екс-регіоналки Ірини Горіної у харківській газеті, яка умудрилася розмістити шість статей, які компліментарно висвітлюють її піар-діяльність:

5a

5b

5c

або надмір присутності Олександра Вілкула в Дніпрі:

5f

Одна з ознак – перенесення в цих матеріалах обов’язків політика з площини законодавчої активності в площину прямої адресної допомоги (збудувати лавочки, профінансувати побудову зупинки громадського транспорту, подарувати телевізор у лікарню чи дитбудинок).  Автори  зазвичай з вигаданими невиразними прізвищами (теж вочевидь для того, аби не відволікати увагу від особи, яку промує стаття): Денис Іванов, Сергій Петров тощо.

В даному випадку бачимо приклади піару Тетяни Бахтєєвої та Миколи Левченка на Донбасі, та Василя Ковача з Закарпаття, який просто «перейнявся проблемами».

6 (1)

Джинса дуже часто працює на завоювання емоційної сфери адресата інформації, включення розумної складової їй не потрібне, вона б’є на емоції:

На цих сканах Ганна Герман втішає людей на Донбасі після зруйнування їхніх будинків, а Юлія Тимошенко просто ощасливлює своєю присутністю власних адептів.

7

8

Одна із нових форм політичної джинси – це публікація розшифровок з програм телеефіру за участю політика (або коротка новина в стилі «сказав-заявив», або майже повна окультурена в публіцистичному стилі стенограма).

У цих прикладах політики, які найчастіше з’являються у такого роду джинсі, Тимошенко і Яценюк (за його прем’єрства розшифровувалися його «10 хвилин із Прем’єр-міністром»):

9a

Ще одна ознака джинси – новина задля новини («комуністи змусять згадати про народ», «старше покоління вимагає знати»), галочка для шефа, пустопорожня суть новини (Королевська на Масляній), без суспільної користі, видавання бажаного за дійсне (Тимошенко як «п’ятий президент»):

10

10a

10a1

10b

10c

У джинсі дуже часто виступають експерти, зазвичай куплені даною політичною силою на виборчий чи інший часовий період, і за різними роками можна прослідкувати, на чиїй службі підписані були, для прикладу, Вадим Карасьов, Володимир Фесенко, Павло Нусс, Олександр Золотарьов чи Володимир Цибулько. Деякі з них нерідко розмивають тотожність через заняття політтехнологією, деякі лише як «політологи», або «політичні аналітики».

11

Іноді у джинсу включають експерта, взявши в нього коментар та підпасувавши до суті статті, подаючи або без контексту, або скорочено, головне «засвітити». Ось так, приміром, екс-голова Комітету виборців України Олександр Черненко потрапив у джинсу Королевської:

12

Джинса від Правого сектору у КП в Украине несподіваний хід, але й таке буває:

12a

Натомість корпоративна політична джинса просувається на засадах бартеру, політичних і фінансових зв’язків, адміністративного тиску та ресурсу, іноді це цілі газети чи вставки в газети.

Приміром, ціла газета кума Віктора Ющенка, головреда Михайла Дорошенка «Україна молода» агітувала за третього українського президента.

13 (1)

Комунальна газета в Краматорську піарить місцевого князька Максима Єфімова.

13 (1a)

Сайт каналу 112, який пов’язують із капіталом домайданівської владної команди, піарить Медведчука.

13 (2)

У КП в Украине виходила вкладка від уряду Росії, котра закликала етнічних росіян «возвращаться на родину». Приклад з Камчатки, інші заклики стосувалися Хабаровська, Амурського краю і Сахаліну.

13 (4)

Трапляються публікації у формі інтерв’ю чи прес-конференцій, замовлених у інформагенції, яка ставить новину з даним політиком. Тобто, людина платить за стіл з мікрофоном, а отримує новину на сайті.

Маємо приклади інтерв’ю Хорошковського в КП в Украине та новину про голову ОДА Дніпра Удода, який світився і в іншій джинсі.

13 (5)

13 (6)

Ідеологічна джинса покликана розмивати існуючі форми тотожності та усталених уявлень. Стаття одного з ідеологів «русского міра» Глазьєва під титулом «Еврофашизм» з’явилася в КП в Украине в травні 2014 року.

14

Джинса щодо діяльності Гуманітарного штабу Рината Ахметова покликана відбілювати образ найбагатшого українського олігарха:

14a

УПЦ МП спонсорує рубрику УНІАН-Релігії, тому всі релігійні новини навіть в головній стрічці мають ухил в сторону саме цієї конфесії, її сторони в конфліктах з конкурентами.

15

Джинса нерідко використовується в антипіарі та як чорний піар. Приклад ще з домайданівських часів, хоч і після останньої революції, приміром у «Газеті  по-українськи» було чимало завуальованих матеріалів «мочилова» відповідних політиків, й нерідко було важко розібратися, з якої сторони нанесено удар.

16

Видання нерідко полегшують завдання своєму читачу, з приводу того, чи можна відрізними суто журналістський матеріал від джинсового, подаючи джинсу окремим шрифтом, на окремих плашках і під рубрикацією, яка у вихідних даних на останній сторінці дрібненькими літерами вказана як така, що «публікується на правах реклами». Оскільки за законом має бути або «Реклама», або Р. (R), то ІМІ розцінює такі матеріали як «неналежно марковану рекламу».  Для прикладу, рубрики під якою вона виходить, в різних виданнях мають назви на кшталт «Офіційно», «Факт», «Актуально», «Новини компаній», «Новини регіонів» тощо.

Джинса економічна – від медикаментів до послуг міністерств

Економічна джинса має на меті більш зрозумілі речі, ніж політична, вона пропонує нам товари та послуги, тільки замовники не бажають бачити біля матеріалу позначку «Реклама».

Дійшло до того, що українські умови розміщення промо-матеріалів прийняли навіть поляки. Ось приклад джинси від Польського міністерства економіки в журналі «Коментарі»

Scan-1

Українські міністерства також вважають, що у формі веселих статей інформація засвоюватиметься краще. Приміром, ось інформація від Мінсоцполітики, яке активно джинсувало і при Королевській.

Scan-2

Ось завуальована реклама від державного Фонду соціального страхування; у фонді мабуть думають, що всі трактористи і комбайнери поголовно читають Комсомолку, а тому злякаються власних хвороб і побіжать страхуватися:

Scan-3

Приватні страхові компанії більш нахраписті:

Scan-4

Ці дві статті викликали моє щире здивування: чи думають у Київгазі, що їхня джинса викличе скупу сльозу і змусить киян забути про підвищення тарифів?

Scan-5

Scan-6

Але ще більше здивувала компанія «Марс Україна», яка повідомила, що частина їхніх батончиків містила неправильні елементи, тож вона вилучає їх з продажу. Наївна чесність, хоч і в джинсі.

Scan-7

Дивують мене вузи, які замість піарити те, що вони вміють, піарять свого ректора.

Scan-8

Найвеселіша економічна джинса в «Газеті по-українськи». Читаючи про ліки чи лікарські послуги, можна всплакнути над лихою долею тих, хто мусив дожити до необхідності ними скористатися. «Джинсові» рубрики ГПУ – Турбота і Порада:

Scan-9

Об’єднуючим фактором для політичної джинси є, звісно, хвалити замовника, його не критикувати (або легко «пожуріть» вустами «експерта», але все ж назвати його хорошим своїм хлопцем. Втім, бувають і більш ліберально налаштовані до себе особи на кшталт Тигіпка чи Хорошковського, яким все одно, які питання ставить журналіст, головне засвітитися, і, звісно, заплатити з панського плеча.

Все це було про друковані та інтернет-ЗМІ, але джинса присутня також на телебаченні та в новинах радіо, але це вже зовсім інша історія. Будьмо пильними!

Текст: Роман Кабачій, ІМІ, для “Громадського простору”.

Ще Статті