IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2018 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

7

32

0

10

Протистояння фейковим новинам: майстер-клас від Кирила Лукеренка

Фото – bbc.com

Як не дати себе обманути тоді, коли маніпуляції й фейки наповнюють інформаційний простір? Головний редактор Громадського радіо Кирило Лукеренко провів для всіх охочих лекцію, присвячену фейковим новинам в рамках XV Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays. Експерти ІМІ зібрали основні тези зустрічі для тих, хто хоче підвищити свою медіаграмотність та опір фейкам:

Фейкові новини – навмисно вкинуті кимось речі, які можуть бути суцільною брехнею, а можуть бути маніпуляцією, коли частина брехні захована десь серед фактів.

Кілька днів тому була ця історія з Надією Савченко. Надія Савченко була в суді, і суддя півтори години зачитував, що постановив суд. Він зачитував і зачитував. І от, деякі журналісти почули, що деякі звинувачення не відповідні і суд їх відхиляє. І багато журналістів написали про це у своїх новинних сайтах, в тому числі Громадське радіо. Спочатку наш матеріал називався “Суд звільнив Надію Савченко”. Через 15 хвилин ми зрозуміли, що ми помилились, і заголовок змінився на “Суд заарештував Надію Савченко”. Одне слово ми змінили. Таких новин було 10 і навіть більше, і це було пов’язано із помилкою журналістів. Журналісти помиляються. Іноді вони роблять це ненавмисно. Тоді синхронно помилилось декілька новинних сайтів.

Як розпізнавати фейки? Один із способів – використовувати й читати ті ж самі факчекінгові сайти, такі як StopFake в Україні, в Росії The Insider.

Як ще перевіряти інформацію:

  • “На голову не налазить”. Якщо ви відкрили повідомлення і бачите, що у вас тремтять руки, вилазять очі, волосся дибки, то перепочиньте трошки, а потім знову подивіться на цю новину.
  • Видихнути і почати перевірку підозрілої новини.
  • Хто це сказав? Це справжня людина? Чи можна їй вірити?
  • Чи є фото, відео? Чи вони релевантні цій новині?
  • Куди веде лінк з новини?
  • Інші джерела? Якщо політик з якоїсь партії сказав A, то це не означає, що йому слід довіряти. Можливо, політик з іншої партії сказав Б, і ситуація виглядає зовсім по-іншому.  
  • Інша точка зору? Якщо це конфлікт, то краще мати оцінку з обох боків.

Офіційні джерела бувають різні. Офіційні джерела переслідують різні цілі, можуть маніпулювати. Вони необов’язково можуть брехати, але можуть маніпулювати. Щось вони опублікували, але щось вони і не опублікували.

Важливо все-таки це (новину – прим. ред.) прочитати. Розумієте, якщо ви це побачили по телевізору чи по радіо, якщо це дуже важлива історія і є якісь подробиці, які мають дуже важливе значення, краще ще раз це прочитати, подивитися, звірити. Треба перевіряти це через голову, використовувати кілька джерел. В крайньому разі можна особисто дзвонити, але в основному це роблять журналісти.

Як фільтрувати інформацію?

  • Добирайте джерела інформації (власні кореспонденти, інформагенції, офіційні джерела, видання з репутацією, окремі журналісти, блогери і політики (з поправкою на заангажованість).
  • Не сприймате на слух чи не вірте очам, піддавайте все сумніву.
  • Перевіряйте через Google, перевіряйте першоджерела, дзвоніть особисто.

Ми можемо користуватися інформацією російських інформагенцій, якщо інших джерел немає. Є питання, де вони можуть маніпулювати менше, може там лишаються якісь сумлінні працівники інформагенцій. Звичайно, є теми, до яких інформагенції можуть недостатньо критично ставитися. З іншого боку, якщо ми порівнюємо російські інформагенції та російські телеканали, то в будь-якому разі з інформагенціями краще працювати, ніж з телеканалами чи пропагандистськими сайтами. Там є якісь факти, на які можна спиратися, але знову ж таки є різні інформагенції з різною репутацією. Є “Інтерфакс”, який трішки відсторонений від влади, є ТАСС, який входить в пропагандистські ресурси держави. Треба все фільтрувати, перевіряти декілька джерел.

Чи може бути маніпуляція заради шляхетної мети? Моя коротка відповідь: ні. Бувають різні ситуації, але бажано уникати маніпуляцій в будь-якому разі. Ми маємо надавати людям з будь-якої ситуації якомога більш повну інформацію, позитивна вона чи негативна, все як є. Люди самі мають обирати свою точку зору. Їх треба переконувати, а не забивати картинку дня пропагандою. Не всі можуть самі прийняти рішення, але їх треба навчати приймати рішення. У дуже багатьох людей через пропаганду атрофується можливість приймати рішення. Наша позиція на Громадському радіо така, щоб все-таки відродити у людей здатність приймати власні рішення, здатність самостійно думати.

Все одно вирішувати нам. Інтернет і соціальні мережі дали нам можливість кожному стати засобом масової інформації. Кожен може повідомляти всьому світу про щось. Але ми опиняємося в цій ситуації, коли кожен на іншому кінці дроту має бути теж журналістом або редактором, або має мати навички розпізнавання, чи ця інформація правдива, чи не правдива. Журналістів навчають, як розпізнавати це, а політиків, наприклад, ні. І часом дуже поважні політики можуть опублікувати якусь ахінєю. Або якась добра людина може перепостити якийсь нонсенс. Саме в соцмережах на нас лежить відповідальність за те, що нам зрозуміло чи не зрозуміло. Ми маємо бути журналістами або редакторами кожен сам собі, або ми маємо обирати ЗМІ, яким більш-менш довіряємо, і фільтрувати через них, звірятися з ними.

Олена Чуранова

Ще Статті