IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

27

81

5

34

Пропаганда і маніпуляції в українських друкованих та інтернет-медіа. Лютий 2017 року

   В окремих українських друкованих та інтернет-ЗМІ на риторику “зради” та негативні наративи припадає до 50% від всіх інформаційних матеріалів. Якщо говорити про наративи російської пропаганди, то в українських ЗМІ була помітною тема “культу Бандери” в Україні, та поодинокі матеріали були присвячені темі “Київ розпалює війну на Донбасі”.

Такими є результати дослідження ІМІ на предмет тем і маніпуляцій у 10 інтернет-виданнях (“Українська правда”, Ліга, УНІАН, Укрінформ, “Корреспондент”, 112 канал, LB.ua, Страна.ua, “Обозреватель” і “Цензор.нет”) та 6 друкованих виданнях (“Вести”, “Сегодня”, “КП в Украине”, “Факти”, “Дзеркало тижня” та “Новое время”), що проводиться  за підтримки Інтерньюз Нетворк за результатами лютого 2017 року.

Культ Бандери і слабка Європа

Серед інших тем, які активно перегукуються з російською пропагандоює питання культу Бандери.Зокрема, як показав моніторинг ІМІ, цій темі були присвячена ціла серія матеріалів на сайті “Страна.ua”, причому часто без висвітлення другої точки зору і переважно у дуже негативному контексті. Приклади матеріалів:

В Польше считают, что с культом Бандеры Украина в Европу не войдет

Качинский лично сказал Порошенко: пока у вас будет Бандера, мы вам не поможем

ООН осуждает невыплату пенсий, “блокадный” раскол власти, Бандера раздора

Приклад подачі новини на сайті “Страна.ua” (“В Польше студента обвинили в фашизме из-за футболки с символикой “СС Галичина”):

Так само видання “Вести” приділяло окрему увагу питанню “культу Бандери” (наприклад, Бандера: что ссорит Украину и ЕСЕсть ли в Украине культ Бандеры та інші матеріали). У другій статті видання робить висновок, що культ Бандери все-таки існує в Україні, навіть попри наведену в статті цитату Інституту Нацпам’яті, який подав статистику: з більш ніж 50 тисяч перейменованих в рамках декомунізації об’єктів на карті лише 34 назвали на честь Бандери, а після знесення 1320 пам’ятників Леніну Бандері поставили тільки чотири пам’ятники.

На думку експерта ІМІ, кандидата історичних наук Романа Кабачія, “ця тема є “безпрограшною” як для відверто проросійських ЗМІ, так і для неприхильно налаштованих до України поляків, тому якісним ЗМІ при роботі з даною темою варто приділяти особливу увагу таким журналістським стандартам, як баланс і достовірність”.

#Зрада

Як показали результати моніторингу ІМІ, деякі загальноукраїнські ЗМІ дуже часто акцентують увагу на негативних процесах. Особливо яскраво ця тенденція проявилась у газеті та на сайті “Вести” та Страна.ua – де приблизно 50% інформаційних матеріалів мають яскраву негативну конотацію.

Наприклад, риторику “зради” просували лютневі заголовки в газеті “Вести”:

  • В Украине началась волна увольнений (в стране растет безработица. Эксперт: потерять работу могут как минимум 630 тысяч человек)
  • Украина ухудшила место в рейтинге неблагополучия
  • Сигареты и водка могут исчезнуть из магазинов
  • Почему Киев проиграл битву со снегом

Експерти ІМІ також звертають увагу, що протягом лютого у газеті та на сайті “Весті” часто з’являлися негативні незбалансовані матеріали про реформу поліції та охорони здоров’я:

  • Взятки в полиции: за что копы платят деньги
  • Разгул бандитизма, хуже чем в 90-х.
  • Исповедь бывшего копа: Насмотревшись голливудских фильмов мы думали что тоже сможем так работать.
  • “Она здесь, чтобы вы дохли и радовались”: блогер прокомментировала скандальные инициативы Супрун
  • “Фашистка медицины №1”. Супрун закрывает клинику по реабилитации детей с церебральным параличем

Натомість для окремих ЗМІ, що підлягали моніторингу, позитиви лежали за межами підконтрольних Києву територій, приміром у Криму. Сайт Корреспондент, цілком у дусі російських ЗМІ, розповідав, наприклад, про прогрес у побудові мосту між Кримом та Кубанню, зазначивши насамкінець, що за словами Путіна, “введение в эксплуатацию Керченского моста в 2018 году поспособствует развитию российско-украинских отношений”.

А Страна.ua без особливого заглиблення в тему пише, що в “ДНР” збираються запустити горлівський концерн “Стирол”, проте насправді йшлося, вочевидь, про одну із його частин “Стірол біофарм”, яка випускає ліки, і з 2010 року не увійшла разом із усім концерном до власності Дмитра Фірташа, тож теперішній фактичний власник “Стірола” “нічого не знає” про плани його запустити. Тільки не для “Страна.ua”? яка з оптимізмом дивиться на заяви так званого “глави ДНР” Захарченка. В останньому прикладі також використовується характерний для “Страни.ua” прийом маніпуляції з заголовком, який стверджує про подію, не ставлячи її під сумнів. До цього прийому звертаються також і інші медіа, знаючи, до певна частина читачів читає лише заголовки.

Київ розпалює війну на Донбасі

Одним з традиційних наративів російської пропаганди був і залишається актуальний з 2014 року наратив про відповідальність Києва та Президента України Петра Порошенко у війні на Сході та в постійному загострені місцевої ситуації. Матеріали з таким меседжем у російських ЗМІ з’являлися і на початку конфлікту, і з завидною регулярністю з’являються і досі. Наприклад, протягом минулого року та на початку цього цю тему постійно піднімали російські медіа, найчастіше посилаючись на представників інших країн чи іноземні ЗМІ.

Лукашенко возложил на Порошенко ответственность за обострение в Донбассе – газета “Взгляд” – 03. 02.2017

Покушение на Плотницкого — подготовка Киевом новой войны на Донбассе – газета “Комсомольская правда” за 07.08.2016

SZ: в Берлине считают, что Киев виновен в обострении ситуации в Донбассе – РИА Новости 31.01.2017

І пропагандистські ЗМІ непідконтрольних Україні районів Донецької та Луганської областей теж підхоплюють ці меседжі

Немецкие левые признали Киев виновным в войне, — SüddeutscheZeitung – Русская весна 10.06.2016.

Тож коли 6 лютого американське видання Foreign Policy опублікувало статтю “Київ теж розпалює війну у Східній Україні”, з підзаголовком “Невизначеність Білого дому не тільки підбадьорює Кремль – але і провокує політику війни в Україні”, російські медіа не втримались і цього разу.

І не дивлячись на те, що в статті власне лише заголовок є провокативним, а в цілому стаття є досить професійною, російські ЗМІ активно підхопили цю тему, і стаття в цих ЗМІ читалась вже з абсолютно іншими наголосами, що є типовим прикладом маніпулятивності в російському інформаційному просторі.

Так, про цю статтю написали наприклад, РИА Новости, Россия 24, РенТВ та інші, що нескладно перевірити в пошуковиках. Заголовок статті перегукувався із наративами російської пропаганди, хоча текст все ж з ними не співпадав. Очевидно, це стало причиною, чому прокремлівські медіа дуже вільно інтерпретували цю статтю, і навіть вигадували і дописували до цієї статті неіснуючі цитати українських чиновників і політиків. Ось приклад, як ця стаття звучала в “Российской газете”:

Оскільки дана тема безпосередньо стосується України, експерти ІМІ вирішили прослідкувати, як про цей матеріал писали українські ЗМІ.

Дану статтю, з відповідним заголовком, було помічено у наступних ЗМІ на веб-сайтах: Корреспондент, “Вести”, Страна.ua, 112.ua та в газеті “Вести”.

Якщо сайти 112.ua та “Страна.ua” обмежилися лише повним перекладом статті Foreign Policy, то “Вести” – і сайт, і друковане видання приділили цій темі більше уваги, і навіть допустили певні маніпуляції зі змістом. Так, на сайті та в газеті “Вести” вийшла стаття “Игра мускулами: зачем АП грозит военным положением (підзаголовок “Киев тоже разжигает войну на Донбассе”). Газета цитує в якості експерта опозиційного політтехнолога Михайла Павліва: “Нет объективных препятствий для проведения выборов на Донбассе, есть нежелание реализовать “Минск” у большей части парламентариев. Для них затягивание конфликта целесообразно по пропагандистским и экономическим причинам, но главная причина – политическая.

Водночас на сайті “Вестей” вийшов матеріал “Foreign Policy: Киев тоже разжигает войну на Донбассе”(підзаголовок – Риторика по отношению к Украине в западных СМИ меняется). Цікаво, що і друковане видання “Вести”, і сайт “Вести” подають начебто цитату зі статті Foreign Policy – але в самій статті такого абзацу немає. По суті, ця цитата складається з вирваних з контексту і насмиканих уривків статті. Ось ця цитата:

Інтернет-видання “Корреспондент” пішло ще далі і взагалі приписало Foreign Policy цитати, яких там нема. Напр

иклад, у матеріалі “Киев тоже разжигает войну – Foreign Policy”, “Корреспондент” начебто цитує першоджерело статті:

Насправді ж у першоджерелі було написано, що “бойові дії на сході України є цілим комплексом як внутрішніх – українських, так і зовнішніх – міжнародних чинників”. Тобто, не йшлося про те, що внутрішні фактори є головними, як це подав “Корреспондент”. Цитати зі статті Foreign Policy як у “Вестях”, так і в “Корреспонденті” були подані вибірково, і не відображали балансу у першоджерелі.

На думку виконавчої директорки ІМІ Оксани Романюк, “результати аналізу маніпуляцій і наявності російської пропаганди в українських медіа показують, наскільки важливою є медіа-освіта, дотримання професійних стандартів та запровадження ефективних механізмів саморегуляція ЗМІ. У той же час, досі бракує системних досліджень маніпуляцій та пропаганди в українських друкованих та інтернет-ЗМІ”.

Олена Голуб, Оксана Романюк

* Моніторинг проводився в 10 інтернет-виданнях (УНІАН, “Обозреватель”, “Цензор.нет”, 112.ua, Страна.ua, LB.ua, “Корреспондент.net”, “Українська правда”, Ліга, Укрінформ) та 6 друкованих виданнях (“Факты и комментарии”, “Сегодня”, “Вести”, “Дзеркало тижня”, “КП в Украине”, “Новое время”) за підтримки Інтерньюз Нетворк.

Ще Статті