ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Інструменти фактчекінгу: як професійно відрізняти брехню від правди

13.10.2016, 16:56

Перший тур теледебатів між кандидатами на пост президента Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом і Гіларі Клінтон 27 вересня став унікальним в історії американських виборів. Відразу декілька поважних медіа, серед яких Національне громадське радіо (NPR) та The New York Times, у режимі реального часу перевіряли правдивість тверджень кандидатів та відразу підтверджували чи спростовували їх. На брехні зловили обох, проте більше неправдивих фактів озвучив республіканець Трамп. Так фактчекінг, або перевірка фактів, стає важливою частиною не лише роботи журналістів, а й самої демократії.

В Україні фактчекінг не менш актуальний щонайменше з двох причин – звички багатьох політиків і чиновників видавати бажане за дійсне та постійного проникнення російських пропагандистських меседжів до українського інформаційного простору.  Олексій Набожняк, викладач Могилянської школи журналістики та експерт фактчекінгового ресурсу StopFake, розповів про інструменти, що допомагають швидко і ефективно ловити політиків на брехні та спростовувати фальшиві новини.

Фактчекінг – перевірка тверджень на повноту, достовірність та наявність маніпуляцій – не лише захищає суспільство від брехні, а й допомагає виховати в громадян критичне мислення, змусити політиків відповідати за свої слова, поліпшує якість політичної дискусії. Організації, що займаються фактчекінгом – окрім StopFake, в Україні це VoxUkraine, FactCheck та «Слово і діло», – окрім штатних дослідників, які знаходять і класифікують первинні дані, залучають до роботи експертів, які перевіряють, контролюють і оцінюють інформацію. Для оцінки інформації зі специфічних сфер необхідні галузеві експерти.

 

Базовий алгоритм перевіряння фактів для журналістів-фактчекерів:

1. Обрати матеріал і виділити з нього твердження, що потребують перевірки; обрати якомога оперативніший та якісніший спосіб перевіряння;

2. Пошукати в авторитетних джерелах інформації підтвердження, що допоможуть класифікувати повідомлення як правдиве, неправдиве, оманливе або таке, що не можна перевірити;

Голослівна заява Ляшка
 

3. Відібраний і проаналізований факт супроводжується коментарем, у якому аргументується вибір перевірки саме цього факту та її результат;

4. Експерт перевіряє коментар – якість і надійність джерела, відповідність класифікації;

5. Якщо коментар проходить перевірку, здійснюється перехресний фактчекінг (фінальна перевірка на внутрішню логіку); якщо ні – дослідник виправляє коментар, враховуючи зауваження експерта;

6. Залучення зовнішнього експерта, який, якщо це потрібно, оцінює текст;

7. Публікація перевірених даних. Публікуючи їх, слід покликатись на джерела перевіряння та експертів.

Олексій Набожняк рекомендує візуалізувати результати перевіряння якомога лаконічніше. Якщо повідомлення містило факти чи цифри, краще подати їх у вигляді простих діаграм або графіків – це полегшить читачам розуміння того, в чому була брехня. І якщо перевірені тези є правдивими, про це теж потрібно писати. Він також не рекомендує складати рейтинги тих, хто бреше більше чи менше, адже для того, щоб вони були адекватними, потрібна велика та пропорційна вибірка. І нагадує, що до людини чи організації, впійманої на брехні, слід звернутись по коментар-пояснення, адже вона має право на відповідь.

Заява Тимошенко, в якій може бути неправда
Перевірений факт, який заперечує заяву Тимошенко

Експерт зауважує, що більшість повідомлень потребує елементарного перевіряння з доступних джерел за один клік, доступної не лише фахівцям, а й пересічним людям. Є низка ресурсів із якісною інформацією, які можуть у цьому допомогти:

Текст: Вікторія Ейсмунт, Український Католицький Університет, для ІМІ

Liked the article?
Help us be even more cool!