IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

15

48

4

19

Дії у разі викрадення інформації

Викрадення інформації може здійснюватися шляхом:

а) фізичного викрадення носіїв інформації;

б) зламування кормп’ютерів чи комп’ютерних систем з метою копіювання інформації (як варіант – з подальшим знищенням інформації в першоджерелі);

в) використання підслуховувальних пристроїв, прихованих камер.

Фізичне викрадення носіїв інформації (а) є звичайним правопорушенням із розряду злочинів проти власності (крадіжка – таємне викрадення майна (ст. 185 Кримінального кодексу України); грабіж – відкрите викрадення майна (ст. 186 КК); розбій – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з небезпечним для життя чи здоров'я насильством або з погрозою його застосування (ст. 187 КК)). Практика міліції по розслідуванню таких злочинів відпрацьована, хоча щодо ефективності їх розслідувань питання залишаються. Розслідуванням усіх таких злочинів займаються органи внутрішніх справ (ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України).

Проте не у всіх випадках такі дії будуть кваліфіковані як злочини (кримінальні правопорушення), оскільки не завжди вартість викраденого носія інформації буде достатньою для початку кримінального провадження у справі. Так, наприклад, станом на 2013 рік крадіжка з розміром вартості викраденого менш, ніж 114,70 грн (а більшість комп’ютерних «флешок» знаходяться як раз нижче цієї цінової планки) – буде розцінюватись як адміністративне правопорушення (дрібне викрадення чужого майна – ст.51 Кодексу про адміністративні правопорушення 1984 р.).

Зламування комп’ютерних систем (б) є не настільки звичним для правоохоронців видом правопорушення (являє собою склад злочину за ст. 361 КК: несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку), але кількість таких злочинів ймовірно матиме тенденцію до зростання. Далеко не завжди факт зламування можна виявити, часто про такий факт потерпілий дізнається лише  завдяки тому, що викрадена в нього інформація була оприлюднена чи використана іншим чином. Тому для захисту від даного виду правопорушень вкрай необхідно дотримуватися рекомендацій щодо техніки захисту інформації в комп’ютерах та комп’ютерних системах (детальніше див. відповідний розділ).

Якщо через зламування комп’ютера (електронної пошти) шляхом надсилання вірусів нібито з акаунтів друзів, знайомих (або без їхнього відома) відбулося викрадення інформації з метою отримання майнової вигоди, то замість ст. 361 дане діяння кваліфікуватиметься за ч. 3 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки).

У разі виявлення факту стороннього втручання в роботу комп’ютера (викрадення, знищення інформації чи спроби вчинення таких дій) необхідно звернутися до спеціаліста (напр. фахового системного адміністратора) для того, щоби він виявив і зафіксував час, спосіб втручання в роботу комп’ютера, звідки воно походить, які саме дані були викрадені та ін. Відповідно, бажано не змінювати інформацію в комп’ютері до проведення огляду спеціалістом. Зібравши ці дані він зможе повідомити їх відповідним фахівцям правоохоронних органів.

У випадку викрадення чи знищення інформації на домашньому комп’ютері (зі скриньки особистої (не робочої) електронної пошти) дані дії також можна розглядати як порушення недоторканності приватного життя – ст. 182 КК України (якщо зникла інформація, пов’язана з особою журналіста чи ін. працівника ЗМІ, а не лише з його професійною діяльністю).  

Розслідуванням злочинів за даними статтями Кримінального кодексу також займаються органи внутрішніх справ.

Використання підслуховувальних пристроїв, прихованих камер (в) охоплює встановлення так званих «жучків», прихованих камер, прослуховування телефонних розмов та ін. і в разі незаконного використання таких засобів являє собою склад злочину за ст. 359 КК. Слідство за такими злочинами проводиться Службою Безпеки України (ч. 2 ст. 216 КПК). При виявленні такого пристрою до нього не можна торкатися,- залишивши в тому місці й положенні, в яких його було виявлено, викликати правоохоронні органи. Можна сфотографувати пристрій. Також бажано своєю поведінкою (словесно, постійним потраплянням в об’єктив відеокамери) не виказувати того, що вам вдалося виявити відповідний пристрій. При виявленні «жучка» на одязі, в сумці, машині журналіста або в нього вдома (а також при виявленні там прихованої камери) правопорушення додатково може бути кваліфіковане і за ст. 182 КК (порушення недоторканності приватного життя). Якщо відповідний пристрій виявлено в приміщенні, яке належить фізичній особі (в житлі, гаражі, дачі) – варто розглянути додаткову кваліфікацію правопорушення ще й за ст. 162 КК (порушення недоторканності житла або іншого володіння особи), але дана стаття може бути застосована лише в разі, якщо встановлення пристрою потребувало повноцінного входу в приміщення, а не було здійснено шляхом, наприклад, просовування руки через вікно або закидування пристрою в середину приміщення. 

Роман Головенко, юрист ІМІ 

Ще Поради для журналістів