ЄСПЛ завершив розгляд справи Седлецької та перейшов до стадії винесення рішення

Фото - 1tv.com.ua

Європейський суд з прав людини завершив розгляд у справі Наталки Седлецької проти Генеральної прокуратури України, слідчі якої хотіли отримати доступ до даних з телефону журналістки Радіо Свобода та головного редактора програми розслідувань “Схеми: корупція в деталях”, і тепер перейшов до стадії винесення рішення. 

Про це повідомив адвокат Седлецької Сергій Заєць, інформує Радіо Свобода.

За його словами, цей етап може тривати протягом року або півтора.

“Європейський суд завершив стадію комунікації у справі. Це частина провадження, коли сторони мають можливість обмінятися коментарями. У подальшому за наданими сторонами матеріалами та коментарями суд ухвалює рішення. Як правило, цей період розтягується на рік-півтора”, - прогнозує Заєць.

За аналогією із українською системою судочинства, яку наводить захисник журналістки, “Європейський суд ніби в нарадчій кімнаті – він запитав сторони про те, що було важливим або незрозумілим, а тепер оцінює позиції сторін”.

Крім того, як зазначив Заєць, півтора роки на ухвалення рішення є насправді “стислим для ЄСПЛ терміном”.

“Зараз секретаріат готує текст рішення – як правило, це конкретний досвідчений юрист суду. Він готує проект рішення, узгоджує його з суддями, причетними до розгляду справи. Потім відбувається складна процедура узгодження всередині суду. І вже потім суд виносить рішення і повідомляє про нього сторонам», – пояснив процедуру адвокат.

І додав: “Можна сказати, що зараз рахунок 2:0 і боротьба йде за останнє очко. Перше ми взяли, коли суд застосував «Правило 39» на місяць. Друге – коли заходи було поширено безстроково. Зараз вирішується справа по суті. Але вже зараз ця справа має вплив на нашу дійсність…”.

“Вже на цей час справа має вплив на національну практику, бо допомогла захистити інтереси у справі Крістіни Бердинських”, - підкреслила адвокатка з Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова.

Європейський суд розпочав розгляд справи Наталки Седлецької по суті наприкінці листопада. Відтоді він запросив та отримав коментарі сторін від обох сторін.

Як повідомляв ІМІ, 27 серпня 2018 року Печерський районний суд Києва дозволив Генеральній прокуратурі доступ до дзвінків та смс-повідомлень Наталії Седлецької у справі про можливе розголошення державної таємниці і даних досудового розслідування директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артемом Ситником.

5 вересня 2018 року журналістка “Нового времени” Христина Бердинських таокж повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.

У Генпрокуратурі запевнили, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування “за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю”.

10 вересня 2018 року захист Наталки Седлецької звернувся до ЄСПЛ з проханням застосувати правило 39 Регламенту, щоб убезпечити джерела антикорупційних розслідувань журналістки та очолюваної нею редакції програми “Схеми” від можливого розкриття.

18 вересня 2018 року Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу Наталки Седлецької на ухвалу Печерського суду, згідно з якою ГПУ надано доступ до даних з телефону журналістки з липня 2016 року по листопад 2017 року.

18 вересня 2018 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення застосувати правило 39 свого Регламенту щодо справи Наталки Седлецької. Йдеться про невідкладні тимчасові забезпечувальні заходи, а саме “утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених в ухвалі слідчого судді Печерського суду від 27 серпня 2018 року”.

25 вересня 2018 року у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу Європейського суду зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.

У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з телефону Наталки Седлецької. Це рішення ЄСПЛ означало, що слідчі ГПУ не мають права реалізовувати доступ до будь-яких даних із телефону журналістки, допоки не отримають від ЄСПЛ іншого повідомлення.