Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, що легалізує працю фрілансерів

Фото – speedmax.com.br

Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, який пропонує запровадити трудовий договір з нефіксованим робочим часом.

Відповідний законопроєкт №5161 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості” 21 вересня підтримали 327 народних депутатів, повідомляє ​Укрінформ.

Як ідеться в пояснювальній записці, відповідно до умов такого договору обов’язок працівника виконувати роботу виникає лише за умови надання власником або уповноваженим ним органом доступної роботи, без гарантій того, що така робота надаватиметься постійно.

Як зазначають автори законопроєкту, використання трудового договору з нефіксованим робочим часом посилює мобільність працівника, дає більшу свободу вибору в реалізації права на працю, а також створює зручний законодавчий механізм легалізації праці фрілансерів, які віддають перевагу виконанню короткострокових проєктів та не обмежуються виконанням робіт в одного ​замовника.

Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом в одного роботодавця не може перевищувати 10% загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець. Встановлення законодавчого ліміту на кількість таких договорів в одного роботодавця та на мінімальну тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі такого трудового договору, сприяє захисту працівника від потенційних зловживань з боку роботодавця. Крім цього, не обмежуються і всі інші трудові права працівників, які працюють за таким трудовим договором.

Проєктом передбачено, що роботодавець не може забороняти чи створювати перешкоди працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за іншим трудовим договором в іншого ​роботодавця.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом має містити спосіб та строк повідомлення працівника про наявність роботи, спосіб та строк повідомлення від працівника про готовність розпочати роботу, інтервали, в які від працівника можуть вимагати працювати (базові години ​та дні).

Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.

Працівник зможе відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагатиме виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо його буде повідомлено про наявність роботи з порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом. Якщо працівник протягом календарного місяця виконуватиме роботу менш ніж вісім годин, йому має бути виплачена заробітна плата не менш ніж за восьмигодинний робочий ​час.

Трудові договори з нефіксованим робочим часом впроваджуються як альтернатива договорам цивільно-правового характеру. Працівник зможе поєднувати легальну роботу в кількох роботодавців і водночас матиме базові соціальні гарантії (забезпечення лікарняними, відпустками, достатнім рівнем заробітної ​плати тощо).