ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Пашинський хоче ввести кримінальну відповідальність за наклеп

18.04.2016, 15:09

Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, депутат від “Народного фронту” Сергій Пашинський має намір ініціювати введення кримінальної відповідальності за наклеп. Про це він заявив у своєму виступі на засіданні погоджувальної ради 18 квітня, повідомляє Ліга.

“Я буду ініціювати введення відповідальності за брехню, як це було раніше. Ми цю норму зняли, тому що боялися диктатури. І тепер відкрили шлюзи. І шлюзи не води, а не хочу говорити чого. І ці шлюзи потрібно закрити, інакше ми країну втратимо”, - сказав Пашинський.

Він зазначив, що в даний час в Україні не свобода слова, а “свобода наклепу”.

Як повідомляв ІМІ, 18 вересня 2012 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №11013 щодо криміналізації наклепу, автором якого був народний депутат від Партії регіонів Віталій Журавський.

Проект закону викликав критику з боку Єврокомісії, Ради Європи, ОБСЄ і депутатів Європарламенту, а також протести журналістів.

25 вересня Журавський зареєстрував у парламенті проект постанови про скасування рішення ВР про ухвалення у першому читанні законопроекту про криміналізацію наклепу.

2 жовтня 2012 року Верховна Рада скасувала своє рішення про ухвалення в першому читанні проекту Закону “Про внесення змін до Кримінального і Кримінального процесуального кодексу України про посилення відповідальності за посягання на честь, гідність і ділову репутацію людини”.

16 січня 2014 року Верховна Рада з порушенням процедури ухвалила, а 17 січня президент Віктор Янукович підписав закон №3879 В.Колесніченка-В.Олійника, що обмежував права громадян на мирні зібрання і свободу слова. Зокрема, встановлювалась кримінальна відповідальність за наклеп, заборонялось поширення екстремістських матеріалів, посилювалось регулювання діяльності громадських організацій, дозволялось закривати сайти без рішення суду - на підставі рішення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, зобов'язувалось реєструвати інтернет-ЗМІ, заборонялось «незаконне» збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про правоохоронців, суддів та їх близьких родичів чи членів сім'ї, дозволялось президенту та Верховній Раді достроково припиняти повноваження членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Також закон містив низку інших норм, що обмежували права і свободи громадян.

Прийняття законів стало реакцією влади на масові протести громадян. Закони певною мірою запозичували норми російського законодавства, деякі норми були жорсткіші за російські аналоги. Прикладом прямого запозичення є введені у законодавство поняття “екстремістська діяльність” та “іноземний агент”.

Liked the article?
Help us be even more cool!