Мер Полтави не пускав журналістів на нараду, заявляючи, що його кабінет є режимним об’єктом

9 грудня новообраний міський голова Полтави Олександр Мамай не пропускав місцевих журналістів на погоджувальну нараду з новообраними депутатами у Полтавській міській раді, повідомляє ВПолтаві.info.

На погоджувальній нараді новообрані депутати разом з міським головою мали намір визначатися з кандидатами на посаду секретаря Полтавської міськради.

Недопуск журналістів Мамай аргументував журналістам тим, що його кабінет,  де мала відбутися нарада, є режимним об’єктом.

“Я не зрозумів, мені що міліцію викликати? Що ви хочете? Ви зараз заходите в режимний об’єкт. Вас ніхто не запрошував”, - сказав він журналістці. На прохання кореспондентки бути присутньою на нараді він відповів: “Так ви й додому до мене завтра прийдете!?”.

Міський голова заявляв, що це його особисте право вирішувати, допускати журналістів чи ні на захід, що начебто таке право прописане в законі про місцеве самоврядування. Також він зазначив, що журналісти зможуть поставити депутатам свої запитання після наради. “Я сьогодні міський голова і не маю чого пояснювати”, - говорив він.

У свою чергу, журналісти апелювали до закону про інформацію, згідно з яким кожен громадянин може бути присутнім на зборах суб’єктів владних повноважень.

Журналістка місцевого видання “Коло” Надія Труш наполягала, що міський голова є публічною особою і вона, як журналістка має право контролювати його діяльність.

“Ви маєте право контролювати мене звідкіля завгодно і через п’ять років надати оцінку моїй діяльності на виборчій дільниці. Я вам не дозволяю, тому що кабінет мера – це режимний об’єкт, це записано у законі”, - заявив Мамай.

На запитання журналістів, у якому законі прописано, що кабінет міського голови є режимним об’ктом, Мамай не зміг відповісти і лише тоді пропустив ЗМІ на нараду.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначає, що у чинному законодавстві України немає такого терміну як "режимний об'єкт".

“У чинному законодавстві України немає такого терміну як "режимний об'єкт". Може бути тільки у обмежених об'єктів встановлений режим охорони/забезпечення безпеки, що застосовується з залученням державної охорони, наприклад, суди, будівлі прокуратури, адміністарція президента. Може бути приватна охорона об'єкта. Можуть мати спеціальну охорону об'єкти підприємств з підвищеною небезпекою, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, для прикладу, ті ж сховища нафти, тощо”, - зазначив він.