ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

26% журналістів вважають, що в Україні є теми, які не можна піднімати в ЗМІ – опитування

21.06.2019, 10:03
Фото –  GETTY IMAGES
Близько чверті українських журналістів (23,6%), які взяли участь в опитуванні, вірять у необхідність обмеженої цензури. Також 26% вважають, що в Україні є теми, які не можна піднімати в ЗМІ. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, які були презентовані 20 червня в агентстві Інтерфакс-Україна, повідомляє Центр прав людини ZMINA. Так, серед тем, про які не варто згадувати в ЗМІ, журналісти називали такі:
  • висвітлення життя і діяльності українських військових у негативному руслі, зокрема інформація про алкоголізм, наркоманію та мародерство серед добровольців на Донбасі;
  • будь-які матеріали, які позитивно висвітлюють Росію;
  • життя на окупованих частинах сходу України;
  • внутрішня ситуація в армії;
  • порушення прав кримчан, порушення прав людини з боку сайту "Миротворець";
  • події 2013–2014 років, 2 травня 2014 року в Одесі;
  • корупція у правоохоронних органах і корупція високопосадовців, пов’язані із ситуацією в зоні конфлікту;
  • все, що стосується державної таємниці.
Також журналісти відповідали, що під час війни не можна писати про теми, які можуть розпалювати громадянський чи релігійний конфлікт. Серед інших тем, на які може поширюватися самоцензура журналістів, називали ідеї націоналізму та ліві ідеї, церковну політику, сексуальну орієнтацію та сексуальну просвіту в школі, суїцидальні теми та негатив про власника. Також журналісти зазначали, що дуже мало говорять про те, що робиться з тими, хто пройшов війну, у мирному житті. Тобто є успішні історії, а про загрозу, яку становлять люди із травмованою війною психікою суспільству і оточенню, – майже нема. Загалом 53% журналістів не мали однозначної відповіді на запитання, чи приховували б вони правдиву інформацію, якщо так було б корисно для держави. Водночас 35% опитаних вважає, що таку інформацію все одно треба оприлюднювати, а 12% схильні були приховати. Самі журналісти називають дві основні взаємопов’язані причини, які схиляють їх до самоцензури. Перша – страх втратити роботу (74%), а друга – тиск власника ЗМІ (55%). Крім того, 65% опитаних погоджуються з твердженням, що війна збільшила випадки самоцензури з боку журналістів. Заступниця головного редактора з новин Громадського телебачення Анастасія Станко пояснює, як така самоцензура може вплинути на суспільство та якість самої журналістики. "Я бачу, що молоді журналісти, які приходять до Громадського, яке є незалежним медіа і не має власника згори, все одно не беруться за пов’язані з війною теми, які стосуються людей на лінії зіткнення та на окупованих територіях. Тож точка зору людей, які живуть у сірій зоні, не представлена. І тепер, коли ми навіть приїжджаємо, люди не хочуть з нами говорити, бо вони не бачать у цьому сенсу, не довіряють медіа. Вони шукають інші джерела інформації на кшталт соціальних мереж, які не працюють за стандартами, і живуть у цьому вакуумі, часто не маючи доступу до фактів", – каже Станко. Ще однією причиною поширення самоцензури вона назвала відсутність взаємної підтримки та солідарності в українських медіа. "Ми на Громадському займалися темою таємних тюрем СБУ. І коли ми зробили фільм, у "мейнстрімних" медіа не лише не було підтримки, а навіть було засудження в наш бік. Говорили, це одна з тем, які не варто піднімати в Україні. Крім того, я отримувала у твітер дуже багато ненависницьких коментарів, тож я його закинула та майже рік не вела сторінку у фейсбуку", – розказує журналістка. За її словами, все це не сприяє поширенню подібних тем у ЗМІ, журналісти просто не хочуть за них братись, дивлячись на таке. Станко закликала журналістів підтримувати незалежні медіа та їхні розслідування і виявляти солідарність, інакше випадки насильства будуть збільшуватися. Опитування проведено Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва з 30 травня по 14 червня 2019 року на замовлення Центру прав людини ZMINA за підтримки Freedom House в Україні. Всього опитано 127 журналістів.
Liked the article?
Help us be even more cool!