ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

“Вроде баба ты симпатичная, только толстая и истеричная”, або Як українська преса пише про жінок

29.11.2017, 16:03

“Будь охайна - ти ж дівчинка”, “не рюмсай як дівчинка”, “чоловіки не плачуть”, “жінка - берегиня домашнього вогнища”... Все це - гендерні стереотипи, які побутують в українському суспільстві і, як показало дослідження ІМІ та Детектора медіа, які широко транслюються в українських друкованих ЗМІ.

За даними дослідження, в українських друкованих ЗМІ жінки в середньому є героїнями  у 35% матеріалів, натомість 65% матеріалів припадає на чоловіків. Жінки в якості експерток коментують лише 22% матеріалів у друкованій пресі, а 78% матеріалів коментують експерти-чоловіки.

В якісному вимірі про баланс говорити не доводиться взагалі - жінки переважно виявилися героїнями життєвих історій, матеріалів про шоу-бізнес, кримінал. У матеріалах про політику, економіку, право переважно героями залишаються чоловіки. Яскравим прикладом цього тренду є газета “Вести”, яка єдина з досліджуваних ЗМІ продемонструвала “ідеальний баланс” за цифровими показниками (50/50 жінок і чоловіків). Однак, якщо говорити про якісний вимір, жінки в цій газеті практично не фігурували у “серйозних” матеріалах. Видання “Вести” також найменше з усіх досліджуваних друкованих ЗМІ залучало жінок  в якості експерток (лише 14% матеріалів у газеті містять експертні коментарі жінок, порівняно до 86% експертних коментарів від чоловіків).

Окремо хочемо зазначити матеріали в газеті “КП в Украине”, які потрапили до періоду моніторингу. Наприклад, стаття про претензії чоловіків до жінок називається “Вроде баба ты симпатичная, только толстая и истеричная”. Головними претензіями чоловіків стали: “Не следит за фигурой”, “Контролирует каждую минуту”, “Пилит и пилит”, “Превратила в раба семьи”. Коментує кожну претензію жінка-психолог, але її коментарі багато в чому продиктовані тими ж гендерними стереотипами, наприклад “Уход в семью - самая частая проблема женщин”.

Ще один матеріал із “КП в Украине”, про життя супермоделей 90-х, назвали “Старый Шиффер не течет”.  

“Жіночі” і “чоловічі” теми в друкованих медіа

Найчастіше жінки в друкованих ЗМІ згадуються у “життєвих історіях” (23% всіх згадок припадає на цю категорію). Це пов'язано, на нашу думку, передусім зі стереотипами “жінка-берегиня”, або що жінку більш цікавлять особисті стосунки, вона має займатися дітьми та родиною. 17% згадок про жінок у друкованих ЗМІ припадає на таблоїдні матеріали про життя зірок. Наприклад, “Камалия: Мне до сих пор не могут простить удачное замужество” (КП в Украине). Такий матеріал, не дивлячись на те, що героїня - жінка, лише маргіналізує жінок і вкотре підсилює гендерні стереотипи, що головна ціль жінки - це вдало вийти заміж.

15% матеріалів про жінок у друкованих ЗМІ - це кримінальна хроніка, де жінки виступають або бездумними жертвами - “Из-за аферы 83-летняя киевлянка живет на улице” (Вести), “Тамару Чернегу із сином 13 років тримали у рабстві” (Газета по-українськи), або ж справжніми монстрами - “Перев'язувала живіт ганчірками, горбилася. Хотіла приховати вагітність. Любов Мамотенко викинула новонародженого сина у вигрібну яму” (Газета по-українськи).

У 12% матеріалів жінки виступають очевидицями подій, і знову ж таки переважно йдеться про надзвичайні події (ДТП, пожежа, злочини тощо). Також 12% матеріалів, у яких фігурують жінки, присвячені кіно та театру. Переважно це інтерв'ю, в яких актриси розповідають або про своє особисте життя, або про ролі які їм довелося зіграти (і як їм це вдалося поєднати з особистим життям). Наприклад, в інтерв'ю “Людмила Барбир: “Всегда чувствовала себя комфортно в мужской компании” (КП в Украине), актриса розповідає, як їй довелося перевтілитись у прес-секретаря МВС. 11% матеріалів, де фігурують жінки, стосуються спорту. Зазвичай, це або новини про спортивні досягнення, або ж інтерв'ю з відомими жінками-спортсменками, які розповідають про своє особисте життя (для порівняння, чоловіків-спортсменів журналісти переважно питають лише про професійні досягнення). Полюбляють наші газети також “підловлювати” жінок-чиновниць на “неподобаючій” поведінці, наприклад “КП в Украине” розмістила  матеріал “Сотрудницу Минобороны заметили в секс-фотосесии”.  

Жінки-експертки тільки для якісних ЗМІ ?

Дослідження ІМІ показало, що жінки-експертки найчастіше залучають видання, які позиціонують себе як якісні - наприклад, серед ЗМІ, які підлягали моніторингу, найбільше експерток залучає газета “День” (33%). Причому видання брало коментарі фахівчинь до матеріалів не про їхнє особисте життя, а дійсно про те, що стосувалося їхнього фаху (“Людей не цікавить непорозуміння в середині системи, людей цікавить безпека: Ольга Бузулик - про специфіку роботи прес-секретаря  патрульної служби Луцька”).

В цілому ж ситуація з жінками-експертками виявилася “несерйозною”: дослідження показало, що жінки практично не коментують і не виступають у якості експерток у таких темах, як економіка, політика, АТО та реформи. Найчастіше жінки коментують такі теми, як медицина (24% всіх коментарів від жінок-експерток - це здоров'я). Наприклад, у газеті “Факты” матеріал про випадки захворювання на сальмонельоз коментувала головний епідеміолог Львівщини Наталія Тімко-Іванченко, а медичну реформу - співзасновниця благодійного фонду “Таблеточки” Ірина Литовченко.

18% коментарів від жінок експерток припало на теми, пов'язані з освітою (переважно вчителі та батьки розповідали, як роблять уроки з дітьми). Також 18% коментарів від жінок були заявами від прес-секретаринь та речниць державних установ або політиків. Несподіванкою виявилося те, що цілих 8% усіх коментарів від жінок-експерток припало на… кулінарію. По стільки ж - на психологію і правозахист. І лише 5% експертних коментарів від жінок припало на політику.

Дослідження підтвердило, що друковані медіа поки що переважно знаходяться в полоні гендерних стереотипів, і жінка для них - це берегиня, коханка, вихователька або сексуальний об'єкт. А от у справах державницьких та політичних  головними залишаються чоловіки. Виходить таке собі замкнене коло: журналістика формує суспільну думку, але журналісти пишуть матеріали, які живлять суспільні стереотипи, які знову ж таки впливають на журналістів. І це коло нам поки що розірвати не вдається...

  Олена ГОЛУБ

Liked the article?
Help us be even more cool!