ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Пальчевський, Ківалов та інші псевдорейтинги. Медіа тотально порушували закон про вибори

Фото – glavcom.ua
Фото – glavcom.ua

Лише 1,7% матеріалів національних медіа з результатами соціологічних опитувань відповідали нормам виборчого законодавства. І кожен четвертий матеріал з рейтингами кандидатів та партій містив ознаки замовлення.

Такими є результати моніторингу 20 українських сайтів* на предмет оприлюднення результатів соцопитувань. Для дослідження використовувався онлайн-сервіс Semantrum. Період дослідження – 1–22 жовтня 2020 року.

Протягом цього періоду виявлено 178 матеріалів, у яких вказувалися результати соціологічних досліджень та рейтинги учасників виборчого процесу. 

Тотальне порушення закону

Одним з методів маніпуляції під час виборчих кампаній є опитування громадської думки. А точніше, маніпуляції з рейтингами учасників виборів.

Для цього політтехнологи використовують як псевдосоціологів, так і медіа, щоб поширювати фейкові рейтинги.

Так, уже кілька років в Україні ведеться База псевдосоціологів (видання "Тексти"). На момент написання цього матеріалу до бази внесено 106 псевдосоціологічних служб. Під час пресконференції в Укрінформі координатор проєкту Олександр Оксимець повідомив, що цього року до бази додали близько 10 нових центрів.

Боротися проти маніпуляцій з рейтингами намагаються і на законодавчому рівні. Так, Законом "Про місцеві вибори" для медіа встановлено особливості поширення інформації про результати опитування громадської думки. У статті 53-й цього закону зазначаються дев'ять пунктів, які ЗМІ мають наводити разом з результатами соцдосліджень: починаючи з назви компанії, що проводила це дослідження, і закінчуючи статистичною похибкою.

Дослідження ІМІ показало, що протягом останньої виборчої кампанії до місцевих органів влади медіа майже абсолютно не дотримувалися цих вимог. Лише три матеріали зі 178 містили всі дев'ять пунктів. Натомість 10 матеріалів узагалі не містили жодного з пунктів, які вимагає закон, ще 36 – вказували лише назву соціологічного центру.

Найчастіше в матеріалах зазначалася назва соціологічної компанії – у 93,8% матеріалів. А от назву замовника наводили лише в 7,3% матеріалів.

У середньому медіа наводять 4,1 пункта з 9 необхідних. Найкращі показники в Unian.net (6,3), Interfax.com.ua (6,2), Gordonua.com (5,8). Найгірші у Apostrophe.ua (1,8), Ukrinform.ua (2,3), Strana.ua (2,7) та Korrespondent.net  (2,9).

Також дослідження ІМІ виявило три новини, які містять вісім необхідних пунктів (окрім замовника соцопитування), але водночас мають ознаки замовлення:

  • За кілька днів до дня виборів сайт znaj.ua оприлюднив результати опитування вінничан, яке нібито провела громадська організація "Концепт". Відповідно до них, чинний мер Сергій Моргунов мав рейтинг 23,8% і повинен був вийти в другий тур з кандидатом від партії "Слуга народу" Сергієм Борзовим – 17,5% підтримки жителів міста. Натомість, за результатами виборів, Моргунов переміг уже в першому турі, а Борзов посів лише третє місце (за результатом екзитполу Студії Савіка Шустера, він отримав тільки 9%).
  • Того ж дня цей же сайт подав результати дослідження соціологічної служби "Рейтинг". І хоча до опитування питань нема, але сама новина має ознаки замовності з боку партії "За майбутнє".
  • 13 жовтня сайт 112.ua розмістив новину "До парламенту проходять п'ять партій, розрив між "Cлугою народу" та "Опозиційною платформою – За життя" скорочується, – опитування RTS". Тут також є ознаки замовлення новини з боку політичної партії – ОПЗЖ. У цьому ж соцдослідженні Соціологічна компанія RTS цікавилася думкою українців щодо російської вакцини проти коронавірусу. Раніше Інститут масової інформації вже писав, що проросійські сили розгорнули в Україні широку кампанію фейків та маніпуляцій щодо необхідності перемовин з Путіним стосовно цієї "вакцини".

Соціологи зауважують, що зазначення всіх визначених законом пунктів щодо соціологічного дослідження не є підтвердженням його справжності.

"Фейкові центри раніше публікували не дуже коректну інформацію про дослідження. Але зараз вони просто копіюють її. Вони ж навчаються, і є велика еволюція в діяльності цих фейкових центрів. Спочатку взагалі не було жодних (пояснень щодо методів опитування. – ІМІ), просто журналісти публікували. Потім з’явилися люди, які за цим стоять, потім фейкові центри. Іноді буває так, що вони скопіювали, скажімо, похибки для іншого розміру вибірки. Тоді ще можна їх якось побачити, що це некомпетентно. А іноді не можна, коли вибірка збігається. Тому треба ще дивитися, чи є якась методологія. Іноді за сайтом зовсім не видно, що вони проводять дослідження", – розповів на пресконференції "Повстання чорних соціологів" генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.

Медіа підігрують маніпуляторам соцопитувань

На важливості медіа в питанні встановлення достовірності результатів соціологічних досліджень та поширенні фейкових рейтингів наголошує заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха. Проте дослідження ІМІ встановило, що далеко не всі медіа виконують свою функцію в цьому питанні.

Так, із 20 сайтів 12 поширювали матеріали з ознаками замовності, які містили рейтинги політиків та партій. Йдеться як про поширення результатів псевдоопитувань, так і про маніпулятивне використання справжніх соцдосліджень на користь того чи іншого політика / партії.

Ось приклад, як кардинально по-різному результати опитування КМІС подали сайти gordonua.com та obozrevatel.com:

Не зафіксовано матеріалів з ознаками замовності у восьми медіа: Pravda.com.ua, Strana.ua, 24tv.ua, Nv.ua, Censor.net.ua, Gordonua.com, Liga.net, Ukrinform.ua (сайти розміщено в черговості, яка відповідає рейтингу  щодо переглядів).

Загалом експерти ІМІ виявили під час дослідження 46 матеріалів, які мають ознаки замовлення. Це 25,8% всіх матеріалів, які містили рейтинги партій / кандидатів.

На лідерів цього антирейтингу звертає увагу і координатор  проєкту "База псевдосоціологів" Олександр Оксимець.

"Є такі сайти: “Політека” і “Знай”, вони входять до одного холдингу і вважаються інформаційними сміттярками. Їхні сторінки навіть Фейсбук видалив зі своєї платформи. На цих сайтах пів року був жахливий піар Пальчевського. Щодня могли публікувати ці "опитування" по кілька разів з різними заголовками. Тобто виходить опитування в понеділок, і вони ще два тижні про нього пишуть. Такого я ще не бачив за всю історію проєкту", – розповів Оксимець про новий винахід охочих маніпулювати псевдоопитуваннями.

Оксимець на пресконференції навів приклади псевдодосліджень на користь кандидата на посаду мера Києва Андрія Пальчевського, які поширювали "Політека" і "Знай". За кілька місяців виборчої кампанії ці "результати" активно поширювали й у соцмережах. Проте в підсумку фб-сторінки, які це робили, були видалені адміністрацією соціальної мережі. Як зафіксувала Громадянська мережа "Опора", на просування рейтингів з ознаками фейкового соціологічного дослідження видалені фб-сторінки витрачали тисячі й десятки тисяч доларів.

Натомість у медіа псевдосоціологія ніким не видаляється. Тож з нею можна досі ознайомитися. Ось деякі приклади:

Дослідження ІМІ матеріалів національних медіа щодо висвітлення результатів опитування громадської думки показало майже абсолютне порушення вимог законодавства. Лише 1,7% матеріалів з рейтингами кандидатів та партій містили дев'ять пунктів, які вимагає Закон "Про місцеві вибори". Найчастіше в таких матеріалах не вказують замовників соцопитувань, трохи рідше – точні запитання, які ставилися респондентам. Усе це є полем для маніпуляцій думкою читачів.

Проте це не означає, що редакції свідомо йшли на порушення з корисливою метою. Серед цих матеріалів 25,8% мають ознаки замовності. Це як поширення замовної соціології, так і реальних соцдосліджень у вигідному політикам світлі.

Місцеві вибори в Україні показали, що з поширенням псевдорейтингів почала боротися адміністрація соціальної мережі "Фейсбук". За умов масового поширення фейкових рейтингів там видаляють сторінки та акаунти.

Натомість з українськими медіа такого не спостерігається. Більшість із досліджених (12 із 20) розміщували замовні матеріали з рейтингами. І, отже, можна говорити про псевдомедіа, які під час виборчих кампаній діють спільно з псевдосоціологами.

Моніторинговий аналіз проводився 1–22 жовтня 2020 року у 20 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: Pravda.com.ua, Strana.ua, 24tv.ua, Korrespondent.net, Rbc.ua, Obozrevatel.com, Nv.ua, Censor.net.ua, Tsn.ua, Gordonua.com, Politeka.net, Znaj.ua, Unian.net, Liga.net, 112.ua, vgolos.com.ua, Glavcom.ua, Apostrophe.ua, Ukrinform.ua, Interfax.com.ua. Загальна вибірка становила 178 матеріалів.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Liked the article?
Help us be even more cool!