IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

1

9

56

3

15

Напівсвітло, напівтемрява: (не)прозорість власності інтернет-ЗМІ – дослідження ІМІ (оновлено)

Ринок онлайн-ресурсів не є регульованим в Україні. Веб-сайти не вважаються засобами масової інформації та не реєструються як такі. Законодавчо вони не зобов’язані розкривати свої контактні дані та/або власників.

Згідно з даними дослідження “Репортерів без кордонів” та Інституту масової інформації від 2017 року,  топ-4 власники інтернет-медіа займають частку аудиторії в 17,56%.  Трьома з чотирьох великих власників інтернет-медіа в Україні є медіагрупи “Медіа Група Україна” (3,15%), “1 + 1 медіа” (4,25%) та UMH (7,49%), яким належать численні інтернет-медіа. Четвертий, Obozrevatel (2.67%), належить сім’ї Бродських.

Після ухвалення законодавства про прозорість корпоративної власності на ТБ в Україні 2015 року всі телевізійні та радіо-ЗМІ зобов’язані розкривати свої структури власності і робити їх доступними на своїх веб-сайтах. Однак інтернет-ЗМІ це стосується виключно в частині веб-сайтів телеканалів, радіоканалів та їхніх новинних програм. Велика частина інформації про власників ЗМІ також доступна з Єдиного державного реєстру Міністерства юстиції юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань.

Експерти Інституту масової інформації вирішили дослідити, наскільки прозорими є найпопулярніші українські інтернет-медіа і наскільки вони готові відкривати інформацію про власників, головредів або просто контактні дані редакції. Дослідження охопило 50 найпопулярніших сайтів ЗМІ в Україні (за даними ТНС та “Геміус” від 2–3 кварталів 2018 року).

Оцінювалася наявність контактної інформації, даних про головного редактора та власника інтернет-ресурсу (тобто про фізичну особу, яка є кінцевим бенефіціаром).

За результатами дослідження, переважно відкритими, тобто такими, які надали інформацію за всіма трьома пунктами – і контакти, і головред, і власник (або хоча б ТОВка чи ГО, на яку зареєстровано сайт), виявилися лише сім українських сайтів із 50, які підлягали дослідженню (14% від загальної кількості):  ZIK.ua, Hromadske.ua, Liga.net, KP.ua, УНІАН, “Дзеркало тижня”, Focus.ua. Повністю прозорими виявилися і чотири російських сайти, які потрапили до моніторингу: “Лента.ру”, “Вести.ру”, “РИА.ру” та “КП.ру” прямо вказали, що є державними російськими сайтами, було зазначено контактну інформацію та імена головредів.

Ще 14% сайтів виявилися переважно закритими і надали інформацію лише щодо одного з пунктів, і в більшості це були лише контакти.  Це такі сайти, як “Обозреватель” (повна контактна інформація), Censor.net, Comments.ua, які подали в контактних даних свою електрону пошту та телефон, Bagnet.org, Facenews і Enovosty.com – лише e-мейл, Expres.ua згадав тільки юридичну структуру, до якої належить.

Один сайт виявився найбільш закритим і не подав жодної інформації за жодною з категорій – це сайт From-ua.com.

Решта 62% сайтів продемонстрували середній рівень відкритості (інформація містилася лише за двома категоріями або за трьома, але була неповною).

Контактна інформація

98% сайтів подали хоч якусь контактну інформацію, натомість повну контактну інформацію подав 61% сайтів.

Лише електрону пошту подали 6% інтернет-ЗМІ. Це такі сайти, як Facenews.ua, Bagnet.org, Bykvu.com, Enovosty.com, Expres.ua та “Українська правда”. Взагалі не подали контактної інформації два сайти – From-ua.com та Expres.ua.

Варто зазначити, що частина сайтів більше контактів подали в розділі для рекламодавців, а деякі – взагалі лише там, наприклад сайти “Обозреватель” та Korrespondent.net. Це суттєво ускладнює пошук такої інформації пересічному користувачеві, який не здогадається шукати контактну інформацію в розділі реклами, а інформацію про власника – в правилах користування сайтом чи політиці конфіденційності.

Інформація про головного редактора

Більше половини сайтів (52%) не вказали на своїх сторінках імені головного редактора чи керівника ЗМІ. Відповідно, аудиторія не має інформації, хто відповідає за контент на цих ЗМІ, до кого звертатися у випадку питань щодо копірайту, достовірності, етики і т.п.

Інформація про власників

Ця категорія виявилась однією з найбільш закритих. Дослідження показало, що лише 13% сайтів, які підлягали дослідженню, вказали фізичну особу – кінцевого бенефіціара. Ще 30% ресурсів вказали принаймні юридичну особу, на яку зареєстровано або якій належить сайт.

Кінцеві бенефіціари були вказані передусім на сайтах телеканалів, оскільки цей тип ЗМІ зобов’язаний оприлюднювати таку інформацію згідно з законом. Серед ресурсів, які не зобов’язані законодавством оприлюднювати кінцевого бенефіціара, цю інформацію вказали сайти Ukrinform.ua, Bykvu.com та Hromadske.ua.

У процесі дослідження експертам ІМІ вдалося пов’язати практично всі інтернет-ЗМІ, крім одного, з певною фізичною або юридичною особою, в якої, відповідно, є кінцеві бенефіціари або принаймні учасники (задекларовані в Єдиному держреєстрі Мін’юсту фізичні особи). Питання того, наскільки правдиво такі особи задекларовані, тобто чи не є вони підставними, потребує окремого дослідження.

Єдиним інтернет-виданням, яке є найбільш закритим і яке не вдалося пов’язати з певною фізичною особою, виявився сайт From-ua.com. На цьому сайті взагалі відсутні будь-які вихідні дані. Приватне підприємство “Фром-Юей” припинене як юридична особа з червня 2018 року, хоча веб-сайт і далі функціонує.

У дослідженні використовувалося кілька способів визначення фізичних осіб, які, ймовірно, володіють певним веб-сайтом. Найпростіший варіант – коли про це безпосередньо зазначено на самому сайті, зазвичай це стосувалося сайтів телеканалів.

Більш складний варіант – коли на веб-сайті зазначена певна юридична особа (а щодо неї за держреєстром можна встановити задекларованих бенефіціарів або учасників/засновників). Часто вона була зазначена не прямо – у вихідних даних, а в правилах користування ресурсом, розділах “Реклама” або “Авторські права”. Якщо ж такої інформації на сайті не було, то за Єдиним держреєстром Мін’юсту принаймні можна було перевірити наявність юридичних осіб із назвою, аналогічною назві веб-сайту. Іноді юридичних осіб із такою назвою було кілька, але “саме ту” можна було вирахувати за співпадінням адрес або відповідними видами діяльності юрособи.

Нарешті ще один спосіб визначити належну юридичну особу – за державним реєстром судових рішень проглянути, до якого ж суб’єкта подавалися позови щодо інформації, розміщеної на веб-сайті (якщо такі позови були, а відповідачем фігурувала юрособа, хоча зазвичай відповідачами в таких справах були саме вони). Знаючи юридичну особу, вже можна було вийти на конкретних фізичних осіб за алгоритмом, описаним вище.

Досліджувані інтернет-ЗМІ залежно від особи власника можна розбити на наступні групи:

– 14 ЗМІ, які можна назвати українським медіабізнесом (із притаманною йому специфікою) або які належать українським журналістам (“Обозреватель”, Liga, RBC, “Інтерфакс”, “Факти”, “Гордон”, “Українська правда”, “Цензор”, “Главком”, “Експрес”, “Дзеркало тижня”, “Хвиля”, Громадське ТБ, УНН);

– 12 ЗМІ, власниками яких є чинні або колишні політики, помічники політиків та медіа-олігархи (“Сегодня”, ZIK, ТСН,  канал “24”, УНІАН, “НьюзВан”, “Захід.нет”, “Подробности”, “Вести”, “Українські новини”, ICTV, Gazeta.ua);

– 6 ЗМІ, власниками яких зазначені українські резиденти, імена яких невідомі широкій громадськості, і оцінка їхньої афілійованості потребує окремого дослідження (“Телеграф”, Facenews, “Слово і діло”, “Багнет.орг”, “Фокус.юа”, Enovosty.com).

– 7 медіа, щодо яких кінцевим бенефіціаром зазначений нерезидент (“Новое время”, “Знай.юа”, 112, “Політека”, “КП в Україні”, “Корреспондент”, “Страна”).

– 6 ЗМІ, якими володіє держава (Укрінформ (Україна), Радіо Свобода (США). До цієї категорії також належать чотири державні російські ЗМІ, які входять у топ-50 найпопулярніших сайтів в Україні (“Лента.ру”, “Вести.ру”, “КП.ру”, “РИА.ру”);

– 5 ЗМІ, кінцеві бенефіціари яких невідомі: Comments.ua, Bykvy.com, From-ua, Hronika.info, apostrophe.ua.

Станом на сьогодні ринок інтернет-ЗМІ в Україні є швидше непрозорим, ніж прозорим. Дані про власників переважно недоступні на самих веб-сайтах, і їх ще треба вміти пошукати в реєстрах. Водночас інтернет-ЗМІ дедалі більше і більше впливають на виборців, формують електоральні настрої та громадську думку. На думку експертів ІМІ, якщо інтернет-ЗМІ декларують свою чесність та неупередженість, вони також мають сумлінно і прозоро інформувати громадськість про свою структуру власності і демонструвати чесність та відкритість і щодо самих себе.



Матеріал підготовлено за сприяння Міністерства закордонних справ Чеської республіки. Інформація та погляди, висловлені в ньому, не обов’язково відбивають офіційну думку Міністерства закордонних справ Чеської республіки.

Аналіз прозорості проводився ГО “Інститут масової інформації” у 50 онлайн-медіа протягом червня-серпня 2018 року. Аналізувалися наступні веб-сайти: Obozrevatel.com, Segodnya.ua, Tsn.ua, 24tv.ua, Rbc.ua, Unian.net, Nv.ua, Ictv.ua, Strana.ua, Gordonua.com, Pravda.com.ua, Znaj.ua, 112.ua, Korrespondent.net, Apostrophe.ua, Gazeta.ua, Censor.net, Telegraph.com.ua, Newsone.ua, Liga.net, Glavcom.ua, zik.ua, Facenews.ua, Unn.com.ua, Politeka.net, Expres.ua, Hronika.info, Bagnet.org, Ukrinform.ua, Radiosvoboda.org, Slovoidilo.ua, Kp.ua, Focus.ua, Fakty.ua, Zaxid.net, Podrobnosti.ua, Comments.uа, Vesti-ukr.com, Bykvu.com, From-ua.com, Hvylya.net, Zn.ua, Ukranews.com, Hromadske.ua, Interfax.com.ua, enovosty.com, kp.ru, vesti.ru, ria.ru та lenta.ru.

Роман ГОЛОВЕНКО, Олена ГОЛУБ

Ще Дослідження