Моніторинг "джинси" за листопад місяць 2008 року. Черкаси, Кіровоград.

«Вечірні Черкаси» в Черкасах та «Ведомости Плюс» в Кіровоградірозміщують найбільшу кількість сумнівних матеріалів.Про це свідчать результати моніторингу друкованих видань та інформаційних Інтернет-виданнях, який здійснювався Черкаською обласною молодіжною громадською організацією «Асоціація молодих правників» з 1 по 31 жовтня в Черкаській та Кіровоградській областях.

 Володимир Чос – журналіст;

Вікторія Талашкевич – Голова Кіровоградського прес-клубу.

 Було виявлено 39 матеріалів, які, на думку експертів, не відповідали журналістським стандартам і могли бути замовними.

 Найбільш сумнівними були матеріали наступних видань:

 У Черкасах:

 1. Друковані ЗМІ:

 - газета «Вечірні Черкаси» (головний редактор – Станіслав Журило) - 5;

- газета «Нова Молодь Черкащини» - 4;               

- газета «Губернские ведомости» - 4;

- газета «Антенна» - 3;

- газета «Акцент» - 1;

- газета «Ранкова Пошта» - 0.

 2. Інформаційні Інтернет-видання:

 - «Провінція», www.pro-vincia.com.ua  – 3.

- «Прес-центр»,  www.press-centr.ck.ua   - 0.

  У Кіровограді:

 1. Друковані ЗМІ:

 -  газета «Ведомости-плюс» (головний редактор – Олена Савранова) - 4;

- газета «Украина-центр» - 2;

- газета «Діалог» - 2;

- газета «Вечірня газета» - 2;

- газета «Кіровоградська правда» - 2;

- газета «Нова газета» - 1.

 2. Інформаційні Інтернет-видання:

- «Весь Кіровоград», www.kirovograd.net  – 4;

- «Кіровоградські новини», www.kr-news.com.ua  – 2.

 Як відзначає Тетяна Бондаренко, варто залучати до аналізу всі (!) місцеві ЗМІ, це убезпечить від упередженого ставлення  та сприятиме всебічності моніторингу.

В аналізованих матеріалах помітна незбалансованість інформації, бракує джерел коментування, нерідко вони взагалі відсутні, натомість переважає суб’єктивний виклад, оціночні судження і, як не прикро, згрубіла лексика.

Більшість запропонованих до аналізу текстів не відповідає професійним стандартам, водночас говорити про заможність матеріалів, наявність так званої «джинси» слід вважати не зовсім коректним. Особливу увагу слід звертати на наявність спеціально маркованих рубрик, як-от «Колонка редактора», що орієнтують читача та певною мірою вмотивовують суб’єктивізм; не завадить зважати й на жанрову форму матеріалів, хоч, звісно публіцистичність у викладі, замість власне інформування, замість відокремлення фактів від коментарів, нині не сприяє завоюванню уваги аудиторії.

 На думку Володимира Чоса,  переважно авторами для публікацій обрані суспільно значимі, актуальні теми. Але тематику висвітлено не повно, факти не відокремлені від журналістських коментарів. Часто тексти написані в іронічному стилі, автори відверто глузують над об’єктами публікацій. У більшості випадків матеріали подаються тільки від імені автора. Коли в текстах і з’являється коментар експерта, то він представляє лише одну сторону конфлікту, яка ще більше підкріплює позицію журналіста. Часто подається неперевірена інформація, відверті чутки і припущення.

Оскільки матеріали подаються без зазначень на зразок “Друкується на правах реклами”, напрошується висновок, що це прихована реклама або агітація. Або ж автори просто зловживають своїм службовим становищем і видають особисті міркування за істину в останній інстанції.

 Вікторія Талашкевич говорить, що в публікаціях трапляється заангажоване висвітлення актуальної теми, матеріали не підтверджені фактами, трапляється незбалансований матеріал та приховання фактів, не подається протилежна точка зору, матеріал є не повністю етичним з огляду на однобокість висвітлення.

Поряд цим в більшості публікацій подається явна прихована політична реклама та реклама без позначки. Зокрема, на фоні нейтрального матеріалу подається відомості про ліцензію «замовника» або  його адресу. 

Моніторинг здійснюється в рамках проекту «Рух за відповідальну журналістику», який реалізується ЧОМГО «Асоціація молодих правників» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні