Моніторинг "джинси" за листопад 2008 року. Полтава, Харків, Суми

Газета «Вечірня Полтава» у Полтаві і газета «События» в Харкові залишилися рекордсменами за кількістю матеріалів, які зроблені з порушенням журналістських стандартів. В Сумах в листопаді рекордсменом стала газета  «Сумщина». Моніторинг проводився  з 1 листопада по 30 листопада, під час якого експерти оцінювали сумнівні публікації у 6 виданнях в Полтавській, 5 виданнях Сумської  та 5 виданнях Харківської  областях.

Експерти:

- Ганна Кіященко, голова Полтавської філії Суспільної служби України, депутат Полтавської міської ради;

- Дмитро Бондаренко, соціолог, політолог, депутат Харківської обласної ради.

-  Діана Литвиненко, головний редактор телестудії Місто

- Володимир Неїжмак, голова Полтавського прес-клубу, власний кореспондент газети «Україна молода» в Полтавській області, депутат Полтавської обласної ради

визначили:

51  матеріал опубліковано з порушенням журналістських стандартів.

Найбільшими покупцями інформації без грифу «реклама» були:

У Полтавській області:          26

- газета «Вечірня Полтава» - 14;

- газета «Зоря Полтавщини» - 6;
- газета «Полтавський вісник» – 0;

- газета «Полтавська Думка» - 3;

- газета «ТелеграфЪ» - 3;

- газета «Коло» - 0;

 В Харківський області:  25-

- Газета «События» - 9;
- «Газета по-харьковски» - 8;

- газета «Вечерний Харьков» - 0;
- газета «Слобідський край» - 3;
- «Харьковские известия» - 5;

У Сумський області: 17-

- Газета «Суми і сумчане» - 1;
- Газета «Сумщина» - 9;

- Газета «Данкор»  -  0;
- Газета «Ваш шанс» - 2;
-  Газета «Панорама» - 4;

Аналіз і тенденції:

Василь Неїжмак :

«Після ознайомлення з черговою порцією політичної і комерційної «джинси» вражає, дивує і обурює на сам перед позиція нашої податкової адміністрації, покликаної боротися з незаконним приховуванням прибутків від оподаткування, та інших контролюючих структур. Адже можна сказати з певністю: тільки за листопад цього року казна держави від оподаткування проплачених, відверто «піарних» та рекламних матеріалів, опублікованих у ЗМІ 3 областей, мала поповнитися на сотні тисяч гривень, але не поповнилася тільки через те, що матеріали ті не містили позначки «політична» чи «комерційна реклама», а значить і проплата за більшість із них здійснювалась «в тіні», і як що вже не помічати того, що «не вирубаєш сокирою», то про яку реальну боротьбу з «тіньовиками» можна говорити в загалі.

У листопаді, цебто  у розпал передплатної кампанії на наступний рік, в газетах

(особливо в тих, які наближені до влади) політикою була і не така явна, завуальована «джинса», йдеться про піарні інтерв’ю з керівниками потужних підприємств, розповіді про їх особисті «подвиги» чи успіхи «їхніх» трудових колективів, або «мочилово» конкурентів. «Подякою» за такі матеріали зазвичай є десятки, сотні, або навіть тисячі передплачених екземплярів «рідної» газети, тобто приховане спонсорство журналістської діяльності. Поки що такі матеріали до нашого обліку «джинси» не потрапляють, але на далі, думаю, треба брати до уваги і їх.»

Діана Литвиненко відмітила, що деякі видання, переважно, ті, засновниками яких є міські та обласні ради, частіше за інших розмежовують думку журналіста та інтервюєра. Хоч і серед них трапляються винятки.

Загалом же навіть звичайні прес-конференція та брифінги лідерів місцевих осередків політичних партій стають основою тексту, а відтак – нав’язуються читачеві у чистому вигляді.

Отже гриф НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ ігнорує багато видань.

Дмитро Бондаренко зазначає:

«Відрадно, що порівняно з минулим місцем кількість матеріалів, що не позначені як замовні чи реклама - істотно зменшилась.  Це також стосується і матеріалів на політичні теми. Хоча останнє можливо пояснюється зниженням політичної гостроти питання. Водночас  окремі видання від номера в номер подають матеріали політичної тематики, які  представляють позицію виключно однієї політичної сили.  Як правило, їх засновниками є органи місцевої влади. Саме ці видання однобоко висвітлюють діяльність  місцевих рад чи депутатів. Фактично вони представляють позицію більшості, голови ради, чи мера і, відповідно, матеріали цих газет не збалансовані, містять багато інформації про діяльність своїх засновників і загалом не мають незалежної думки і не містять коментарів.

Також спостерігається тенденція розміщувати матеріали, які носять відверто замовний  антирекламний  політичний характер  стосовно діяльності інших політичних партій. Такі матеріали, як правило подаються у формі передруку з інших видань.

Основними ймовірними замовниками матеріалів  в усіх областях протягом  листопада  є насамперед банки та кредитні спілки. Активність останніх зумовлена економічною ситуацією в країні. Матеріали подані як інформаційні і направлені на підтвердження стабільності і надійності установи на фоні економічної нестабільності.

Ганна Кіяшенко в свою чергу зазначає що в багатьох комунальних газетах прослідковується яскраво виражена тенденція: коментарі до подій, до ситуації в державі подаються переважно з точки зору правлячої партії у відповідному регіоні. Ознайомившись з матеріалами в таких газетах можна дуже швидко здогадатись, яка політична сила має найбільшу вагу (за кількістю мандатів) у відповідній місцевій раді і яку політичну силу підтримує мер міста. Точка зору інших політичних  сил представлена в меншій мірі, або ж зовсім не представлена. Особливо чітко це видно в Харківському регіоні.

Проект проходить за сприяння Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Моніторинг друкованих видань буде продовжуватися і надалі.