IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

1

11

64

5

22

Методологія оцінки професійності та відповідальності онлайн-медіа

Там, де відповідь на індикатор “так”, ставимо 1, де “ні” – 0.

БЛОК 1. ПРОФЕСІЙНІ СТАНДАРТИ ЖУРНАЛІСТИКИ

Індикатор 1 – рівень новин з порушенням стандарту балансу думок / точок зору не більше 10%.

Опис. Баланс думок, точок зору: цей стандарт забезпечує всебічність та безсторонність висвітлення події. Під час висвітлення конфлікту необхідно надати слово та відобразити позиції всіх сторін конфлікту. Водночас сам журналіст має бути максимально неупередженим та не маніпулювати експертною думкою на користь однієї зі сторін.

Для інтернет-ЗМІ: новину про конфлікт потрібно оприлюднювати лише після того, як журналіст звернувся за коментарем до іншої сторони конфлікту. Якщо інша сторона відмовилася коментувати, потрібно про це зазначити окремо. Якщо коментаря своєчасно не отримано, є небезпека одержати звинувачення з боку іншої сторони в упередженому ставленні ЗМІ.

Журналіст також має оцінити рівень легітимності людини, що представляє протилежну точку зору. Особливо це стосується колективних конфліктів, де важливо визначити, чи може ця людина представляти всю групу осіб. Крім того, рівень представництва різних сторін має бути приблизно однаковим.

Баланс думок в інтернет-ЗМІ може бути досягнутий і ретельним бекграундом, у якому будуть гіперпосилання на інші матеріали щодо цієї теми.

Не всі новини потребують балансу, він є неактуальним у фактажних новинах.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 1:

  1. Представлені не всі сторони конфлікту.
  2. Різні сторони конфлікту представлені непропорційно як у смисловому, так і в кількісному показниках.
  3. Представлені всі сторони конфлікту, проте одна зі сторін маргіналізується, цитати вириваються з контексту або не стосуються суті конфлікту.
  4. Експертна оцінка є заангажованою, експерт пов’язаний зі стороною конфлікту, всі опитані експерти просувають одну точку зору.
  5. Різний рівень представництва сторін (наприклад, з одного боку експерти з медицини, з іншого – перехожі з вулиці, яких просто опитали “для балансу”).

Індикатор 2 – рівень новин з порушенням стандарту достовірності (посилання на джерела) не більше 15%.

Опис. Наявність джерел інформації – кожен факт, що подається в матеріалі, повинен мати ідентифіковане та надійне джерело інформації (достовірність).

Ненадійними джерелами інформації є соціальні мережі та групи в них. Припустимим, але небажаним є використання верифікованих акаунтів у соцмережах (представництв державних органів тощо) або публічних осіб як джерел інформації за умови високої суспільної важливості матеріалу та впевненості у справжності акаунту.

Не варто довіряти джерелу, яке себе скомпрометувало, тобто неодноразово оприлюднювало неправдиву чи неточну інформацію, або в новинах якого наявні маніпуляції.

Анонімним джерело може бути в разі, якщо це суспільно важливий факт, а оприлюднення джерела може загрожувати його життю, здоров’ю чи професійній діяльності.

Слід уникати опори на єдине джерело. Якщо ж спиратися доводиться на єдине джерело, то воно має бути відкритим.

У разі посилання на дослідження необхідно вказувати, хто, де та коли його провів. Якщо це соціологічне опитування, то також необхідно вказати число вибірки та максимально припустиму похибку.

Якщо ж ви берете новину з іншого ЗМІ, то варто перейти на першоджерело і переконатися в його достовірності, а також впевнитись, що в новині нічого не змінено.

Перевірка джерел інформації є одним з першочергових завдань журналіста.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 2:

  • джерело інформації не вказано;
  • джерело інформації, що не раз себе компрометувало наданням неправдивої інформації, поширенням фейків, маніпуляціями;
  • єдиним джерелом інформації є неверифікована сторінка в соціальній мережі маловідомої або зацікавленої у висвітлені проблеми під певним кутом зору людини;
  • джерелом інформації є група в соціальній мережі;
  • анонімне джерело інформації, якщо суспільна значущість новини є низькою або ж оприлюднення джерела не може йому зашкодити;
  • посилання на невказаного очевидця події;
  • посилання на невказаних експертів, журналістів, вживання як джерела висловів “у Кабміні кажуть”, “британські вчені вважають” тощо.
  • у разі посилання на дослідження не вказано, хто, де та коли його  провів, а в соціологічному опитуванні  не зазначено числа вибірки та максимально припустимої похибки.

Індикатор 3 – рівень власних новин становить не менше 30% усіх новин у стрічці.

Власними новинами вважаються новини власних кореспондентів з місця події; новини про коментарі експертів, дані журналістам видання; власні аналітичні чи дослідницькі новини; новини на основі інформаційних запитів. А також новини, ретельно опрацьовані журналістами видання, що мають ретельний бекграунд, баланс, два чи більше джерела інформації.

БЛОК 2. ФЕЙКИ ТА МАНІПУЛЯЦІЇ

Індикатор 4 – відсутність маніпуляцій (рівень порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів) не більше 5%.

Відокремлення фактів від коментарів. Журналіст має бути максимально незаангажований. Усі коментарі власне журналіста мають бути чітко відокремленні від фактів та коментарів експертів. У новині є неприпустимими оцінні судження редакції або журналіста. Кожна висловлена думка повинна мати конкретного автора.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 4:

  • думка журналіста чи експерта не виділяється і подається як факт;
  • у новині присутні оцінні судження журналіста або редакції;
  • вживання в новині яскраво забарвлених слів, епітетів, наприклад “скандальний”, “найкращий” тощо;
  • заголовок містить оцінне судження і не відповідає суті новини.

Фейки

Індикатор 5 – відсутність неспростованих неправдивих новин.

Опис. Фейк – неправдива інформація, новина, у якій містяться повністю вигадані, сконструйовані кимось із метою чи ненавмисно факти. Така новина може мати достовірні цитати, цифри, назви, але використовує їх для створення та поширення дезінформації, пропаганди, маніпулятивних наративів за допомогою хибної аргументації, викривленого контексту, оцінних суджень та емоційної лексики.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 5:

  • інформація є неточною та недостовірною;
  • інформація брехлива, вигадана;
  • інформація чи цитата виривається з контексту для маніпулювання громадською думкою;
  • подання часткової правди в тому контексті, що потрібний маніпулятору;

БЛОК 3. ДЖИНСА ТА ПРИХОВАНА РЕКЛАМА

Індикатор 6 – відсутність немаркованих жодним чином рекламних матеріалів.

Опис. Джинса – це журналістський матеріал, що спрямований на поліпшення/погіршення або ж створення позитивного/негативного іміджу політичних партій, окремих політиків або людей, торговельних марок або окремих товарів, державних структур, а також благодійних фондів та релігійних організацій і не позначений як реклама у зрозумілий для переважної більшості людей спосіб.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 6:

  1. Серія матеріалів присвячена одному політику або політичній силі, товару чи торговельній марці, більшість матеріалів не є суспільно важливими, можуть бути як позитивного, так і негативного характеру.
  2.  Один і той самий матеріал трапляється одночасно в кількох ЗМІ, причому в деяких він може розміщуватися під рубриками, які ідентифікують рекламу.
  3. Матеріали, що легалізують дії певних політиків (незбалансовані, лише позитив), які можуть бути непопулярні в суспільстві.
  4.  Просування певної популярної в суспільстві ідеї певним політиком.
  5.  Експертні матеріали, що просувають певну політичну силу, політика або ж політичну ідею (теж незбалансовані і лише позитивні).
  6. Матеріал висвітлює наміри політика, що наразі не підтверджені дією.
  7.  У матеріалі безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта або товару.
  8. У матеріалах містяться елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта (номери телефонів, посилання на сайти).
  1. Матеріали просувають певні законопроекти, що необхідні виробникам певних товарів чи послуг, або ж нівелюють законопроекти, які їм зашкодять.
  2.  Матеріали пропагують ідею, яка стимулює вживання певних товарів чи послуг.
  3.  У матеріалі є зображення (логотип) певної конкретної торговельної марки, політичної партії.

ПОЗНАЧКА: кожен маркер окремо не може слугувати у визначенні джинси, сукупність чотирьох і більше факторів свідчить про наявність ознак замовлення в матеріалі.

Індикатор 7 – відсутність чорного піару.

Опис. Чорний піар – матеріали замовного характеру, спрямовані на погіршення іміджевих характеристик певного політичного чи комерційного суб’єкта. Акцентується увага лише на негативних якостях суб’єкта. У таких матеріалах відсутня протилежна думка, а експертна оцінка (якщо є) підтверджує та посилює негативний контекст. Такі матеріали можуть належати до різних журналістських жанрів: аналітична стаття, журналістське розслідування, репортаж, новина, блог чи авторська колонка. Автори цих матеріалів зазвичай або не названі, або підписані невідомими іменами. Джерела можуть бути сумнівними (невідомі сайти, соціальні мережі) або взагалі не названі, відсутні прямі гіперпосилання.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 7:

  • Замовний матеріал, що описує та повідомляє лише про негативні якості суб’єкта. Матеріал є не збалансованим альтернативною точкою зору, а експертна оцінка, якщо вона є, підтверджує головний меседж.
  • Замовний матеріал спрямований на погіршення іміджу суб’єкта, а доказова база в матеріалі або відсутня, або не базується на розслідуванні, або є оцінним судженням.

Індикатор 8 – відсутність рекламних матеріалів, маркованих неналежним чином.

Опис. Неналежне маркування – рекламні та замовні матеріали, марковані незрозумілим для аудиторії чином: назвами рубрик, що не містять слів “Реклама” чи “Агітація”, рамками, буквами чи іншим способом.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 8:

  • замовні матеріали марковані позначками, що є відмінними від: “Реклама”, “На правах реклами”, “Політична реклама”, “Політична агітація”, PR.

БЛОК 4. ПРАВА ЛЮДИНИ І ГЕНДЕР

Індикатор 9 – відсутність мови ворожнечі.

Опис. Мова ворожнечі – це будь-яке самовираження з елементами заперечення принципу рівності між людьми в правах. Мова ворожнечі описує, ієрархічно зіставляє різноманітні групи людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 9:

  • прямі заклики до насильства;
  • завуальовані заклики до насильства;
  • заклики до дискримінації;
  • заклики не дати групі можливості закріпитися в регіоні.
  • виправдовування випадків насилля та дискримінації;
  • твердження про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи;
  • звинувачення певної групи в негативному впливі на суспільство чи державу;
  • твердження про її неповноцінність.
  • створення негативного іміджу певної групи суспільства;
  • твердження про моральні недоліки такої групи;
  • згадування групи чи окремих її представників у принизливому чи образливому контексті;
  • протиставлення однієї групи іншій;
  • пряме або завуальоване твердження того, що одна група створює незручності в існуванні іншої.

Індикатор 10 – відсутність у матеріалах сексизму.

Опис. Сексизм (також гендерна дискримінація, дискримінація за статтю) – упередження чи дискримінація людей через їхню стать або гендер.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 10:

  • У матеріалі містяться гендерні стереотипи, на кшталт: дівчатка – красиві господині, майбутні мами, що надають перевагу рожевому кольору, а хлопчики – сильні, мужні воїни в синіх сорочках; місце жінок на кухні борщі варити, а чоловіків воювати та забезпечувати сім’ю.
  • Матеріал містить об’єктивізацію жінок чи оголені фото.

БЛОК 5. НЕЗАЛЕЖНІСТЬ І ПОТЕНЦІАЛ ДО РОЗВИТКУ

Індикатор 11 – прозорість медіавласності, відсутність явної афілійованості з політичними силами, олігархами.

Маркери порушення ІНДИКАТОРУ 11:

  • на сайті міститься така інформація: 1) контакти, 2) головний редактор, 3) власник.

Індикатор 12 – наявність на сайті редакційної політики.

Маркери індикатору 12: чи має сайт політику щодо виправлення фейків, помилок, дотримання етичних стандартів, маркування реклами тощо.

Індикатор 13 – кількість аудиторії.

Окремо в таблицю вноситься інформація про:

  1. Кількість аудиторії в порівнянні з конкурентами.
  2. Дані щодо кількості аудиторії в соцмережах.

Ще Дослідження